Цивільно-правові договори між фізичними особами в Польщі трапляються значно частіше, ніж може здатися. Більшість людей пов’язує договори насамперед із господарською діяльністю спеціалізованих суб’єктів, але реальність набагато ширша. Фізичні особи, які не є підприємцями, також можуть укладати між собою цивільно-правові договори, доручаючи одне одному виконання різних дій або виготовлення конкретних речей.
Такі договори мають певні правові та податкові наслідки, які варто знати до їх укладення. Ключове — розуміти, що не кожен договір вимагає, щоб одна зі сторін була підприємцем. Є договори, які справді потребують такого статусу, як-от договір лізингу, агентський договір чи договір банківського рахунку, але водночас існує широка група договорів, доступних для звичайних фізичних осіб. Коли однією зі сторін є фірма, розрахунки за такими договорами може взяти на себе наше бухгалтерське обслуговування.
Цивільно-правові договори між фізичними особами підпорядковуються тим самим правовим правилам, що й договори підприємців. Різниця полягає головно в способі сплати податку: замовник не є податковим агентом (płatnik). Фізичні особи можуть вільно укладати договори доручення та договори підряду, але мають пам’ятати про правильну сплату податку
Основні види цивільно-правових договорів для фізичних осіб
Серед договорів, які найчастіше укладають фізичні особи, що не є підприємцями, переважають два основні види: договір доручення (umowa zlecenia) і договір підряду (umowa o dzieło). Кожен із них має свої ознаки й вимоги, що безпосередньо впливає на спосіб виконання та сплату податку.
Характеристика договору доручення
Договір доручення — це особливий вид правовідносин, у яких виконавець доручення зобов’язується здійснити певну юридичну дію для довірителя. У цих відносинах є дві сторони: довіритель, тобто особа, яка доручає виконати певні дії, і виконавець, який приймає доручення до виконання відповідно до волі та умов довірителя.
Засаднича ознака договору доручення — зосередженість на зусиллях, спрямованих на виконання погодженої дії, а не на конкретному результаті. Згідно зі статтею 734 § 1 Цивільного кодексу (Kodeks cywilny) — щодо юридичних дій — і статтею 750 Цивільного кодексу, яка стосується надання послуг, не врегульованих іншими нормами, для фактичних дій, визначальним елементом є саме зусилля для виконання погодженої дії.
Договір доручення не розглядає результат як обов’язковий елемент договору. Найважливіше — щоб виконавець виконував предмет договору сумлінно і відповідно до волі довірителя. Виконавець, який діє з належною обачністю, не відповідає за невиконання зобов’язання, якщо мету договору не досягнуто
Частою (хоча й не обов’язковою — доручення може стосуватися і однієї дії) ознакою договору доручення є виконання низки повторюваних дій протягом певного періоду незалежно від конкретного результату, який вони можуть принести. У таких договорах не має значення, чи буде досягнуто певного кінцевого ефекту, — найважливіше сумлінне виконання предмета договору згідно з домовленостями.
Практичний приклад — родина Kowalski, якій потрібен був догляд за собакою під час літньої поїздки. Через віддаленість місця призначення вони не могли взяти тварину з собою, тож вирішили скористатися допомогою 18-річного сусіда, який шукав підробіток на канікулах. Вони підписали з ним договір доручення на один тиждень зі ставкою 100 zł на день, предметом якого був догляд за собакою.
За договором доручення сусід як виконавець здійснює повторювані дії і зобов’язаний виконувати їх з усією належною обачністю. Предметом договору є не певний результат, а зобов’язання виконавця діяти сумлінно згідно з домовленостями
Апеляційний суд у Лодзі в рішенні від 25 червня 2019 року (III AUa 1020/18) пояснив, що договір щодо послуг у широкому значенні цього слова не можна вважати договором підряду, а лише договором про надання послуг. Виконання повторюваних дій-послуг у певному проміжку часу не може бути кваліфіковане як договір підряду через безперервність дій і відсутність у них виразно творчого характеру.
Особливості договору підряду
Договір підряду — це інша модель правовідносин, у якій підрядник зобов’язується виконати визначену роботу (твір), а замовник — сплатити винагороду. У цьому виді цивільно-правового договору найважливіше — досягнення визначеного результату, що є метою договору.
Договір підряду — це договір про певний визначений результат людської праці та вмінь. Необхідно, щоб зусилля підрядника привели до конкретного, індивідуально визначеного результату в матеріальній чи нематеріальній формі. Результат має піддаватися конкретизації вже на етапі укладення договору
Основна ознака договору підряду — досягнення визначеного, індивідуалізованого в договорі результату. Інакше кажучи, внаслідок виконання договору має постати результат, який можна конкретизувати вже на етапі його укладення. Це може бути матеріальний або нематеріальний продукт, але він завжди повинен мати індивідуальні ознаки, що випливають зі змісту договору.
Апеляційний суд у Лодзі в рішенні від 16 липня 2019 року (III AUa 393/18) підкреслив, що зобов’язання виконати визначений результат є характерним елементом договору підряду, який дозволяє відрізнити його від інших договорів, що належать до категорії надання послуг. Результат має існувати в сприйнятній формі, яка дозволяє не лише відрізнити його від інших предметів, а й уловити суть досягнутого результату.
Практичні приклади застосування договорів
Приклад договору доручення на практиці
Розгляньмо детально ситуацію родини Kowalski та їхній договір із сусідом. За цим договором доручення сусід зобов’язався доглядати за собакою протягом одного тижня за винагороду 100 zł на день. Предметом договору було систематичне виконання повторюваних дій: годування тварини, вигулювання, забезпечення базової ветеринарної допомоги за потреби.
Ключовим у цьому договорі було те, що сусід зобов’язався сумлінно виконувати свої обов’язки, але не обіцяв конкретного результату. Якби, наприклад, собака захворіла, попри належний догляд, сусід не відповідав би за це, якщо діяв згідно з домовленостями і з належною обачністю.
Відповідальність виконавця за договором доручення ґрунтується на принципі належної обачності відповідно до статті 355 § 1 Цивільного кодексу. Виконавець не бере на себе ризик успішного результату, а зобов’язується діяти з належною обачністю
Приклад договору підряду в дії
Другий практичний приклад — пан Jan, який як хобі виготовляє різні дерев’яні конструкції, і пан Mariusz, який попросив його спроєктувати та виготовити будку для собаки. Вони підписали договір підряду з винагородою 2 000 zł.
У цьому випадку предметом договору був конкретний, індивідуалізований результат — будка для собаки, виготовлена за визначеними розмірами та специфікаціями. Результат, хоч і не новаторський, мав певний ступінь індивідуальності й виготовлявся на замовлення за індивідуальним проєктом, тому ключовим був визначений кінцевий результат.
Результат за договором підряду — це витвір, якого на момент укладення договору ще не існує, але який заздалегідь передбачений і визначений у договорі так, що видно його індивідуальні ознаки. Він не мусить бути новаторським, але повинен мати характерні ознаки, що дозволяють перевірити правильність виконання
Відмінності між договором доручення і договором підряду
Розуміння відмінностей між цими двома видами договорів має ключове значення для їх правильного застосування та оподаткування. Основна різниця стосується предмета зобов’язання та способу оцінки його виконання.
Нижче наведено ключові відмінності у формі таблиці:
| Критерій | Договір доручення | Договір підряду |
|---|---|---|
| Предмет зобов’язання | Сумлінне виконання дій | Досягнення визначеного результату |
| Характер дій | Часто повторювані, безперервні | Одноразовий, індивідуалізований результат |
| Відповідальність виконавця | За належну обачність | За досягнення результату |
| Спосіб оплати | Часто періодична (щомісячна, щоденна) | Зазвичай одноразова після виконання |
| Можливість відмови від договору | Легша для обох сторін | Обмежена, особливо після початку робіт |
Виконання повторюваних дій, навіть коли вони дають певний вимірний ефект, не можна розуміти як одноразовий результат і кваліфікувати як виконання договору підряду. Предметом договору підряду не може бути досягнення послідовних, поточно визначених результатів
На практиці часто виникає проблема з правильною кваліфікацією договору. Ключове питання: чи сторони зосереджуються на процесі виконання дій (договір доручення), чи на конкретному кінцевому результаті (договір підряду)? Ця різниця має засадниче значення не лише правове, а й податкове. Для осіб до 26 років вона визначає також, чи застосовується звільнення від PIT для молоді.
Податкові аспекти договорів між фізичними особами
Сплата податку за цивільно-правовими договорами між фізичними особами потребує особливої уваги. Основна відмінність від договорів із підприємцями полягає в тому, що довіритель чи замовник не є податковим агентом.
Відсутність податкового агента
Коли цивільно-правовий договір укладають фізичні особи, які не є підприємцями, ні довіритель за договором доручення, ні замовник за договором підряду не виконують функцій податкового агента. Це означає, що вони не зобов’язані обчислювати, утримувати й перераховувати податок на доходи у визначений строк. Окреме питання – соціальне страхування: наприклад, внески ZUS для пенсіонера за договором доручення ми описуємо в іншій статті.
У договорі між фізичними особами, які не ведуть господарської діяльності, немає податкового агента. Обов’язки податкового агента випливають із закону (стаття 41 частина 1 Закону про PIT охоплює, зокрема, підприємців і юридичних осіб), тому сторони не можуть встановити їх у договорі. Податок сплачує сам платник — виконавець за договором доручення або підрядник за договором підряду
Це суттєво відрізняється від договорів із підприємцями, які зазвичай виконують функції податкових агентів і зобов’язані утримувати та сплачувати податок біля джерела. У випадку фізичних осіб тягар сплати податку лежить на особі, яка отримує винагороду.
Способи сплати податку
Особа, яка отримує винагороду за цивільно-правовим договором з іншою фізичною особою, може обрати один із двох основних способів сплати податку:
-
Щомісячні авансові платежі з податку на доходи
- Сплата до податкової (urząd skarbowy) — добровільна; аванс становить 12% від доходу, зменшеного на 20% витрат, а після першої сплати наступні аванси треба сплачувати до кінця року (стаття 44 частини 1c–1d Закону про PIT)
- Строк: до 20-го числа місяця, наступного за місяцем отримання доходу, а за грудень — до спливу строку подання декларації (стаття 44 частина 1f)
- Рекомендовано при регулярних щомісячних надходженнях
-
Річний розрахунок у декларації PIT-36
- Зазначення доходу в позиції «інші джерела» (стаття 10 частина 1 пункт 9 Закону про PIT), з витратами в розмірі 20% доходу (стаття 22 частина 9 пункт 6)
- Подання декларації в році, наступному за роком отримання доходу
- Строк: з 15 лютого до 30 квітня наступного року (стаття 45 частина 1)
Вибір способу сплати податку залежить від платника та характеру винагороди. Для договорів доручення з регулярною щомісячною винагородою доцільно сплачувати щомісячні аванси. Для договорів підряду з одноразовою винагородою практичнішим може бути річний розрахунок
Практичні аспекти вибору способу розрахунку
Щомісячний розрахунок — коли обрати
Щомісячні авансові платежі особливо підходять для договорів доручення, де винагорода виплачується регулярно щомісяця. Наприклад, якщо хтось систематично надає послуги догляду, прибирання чи інші послуги безперервного характеру, регулярна сплата авансів дозволяє розподілити податкове навантаження в часі.
Переваги цього рішення:
- Розподіл податкового навантаження в часі
- Немає потреби відкладати більшу суму на податок
- Більший контроль над податковими розрахунками
- Легше планувати особистий бюджет
Річний розрахунок — оптимальне рішення
Для договорів підряду, де винагороду зазвичай виплачують одноразово після виконання роботи, практичнішим може бути річний розрахунок. Цей спосіб менш обтяжливий і не потребує щомісячних формальностей, пов’язаних зі сплатою авансів.
Практичний приклад: пан Mariusz доручив пану Jan виготовити будку для собаки за 2 000 zł. Після виконання роботи пан Jan отримав усю винагороду одноразово. У такій ситуації практичніше буде відобразити цей дохід у річній декларації PIT-36, ніж сплачувати аванс за один місяць.
Кожна ситуація потребує індивідуального підходу та відповідних розрахунків залежно від конкретних обставин. Перед вибором способу розрахунку варто проаналізувати розмір доходу, частоту його отримання та інші джерела доходів
Документування цивільно-правових договорів
Належне документування цивільно-правового договору між фізичними особами має ключове значення як з правового, так і з податкового погляду. Хоча багато договорів можна укласти усно, письмова форма забезпечує більшу правову визначеність і полегшує можливі розрахунки.
Елементи договору доручення
Договір доручення повинен містити такі елементи:
- Персональні дані сторін (ім’я, прізвище, адреса, PESEL (ідентифікаційний номер))
- Детальний опис предмета доручення
- Спосіб виконання дій
- Розмір винагороди та строки оплати
- Строк дії договору
- Умови розірвання договору
Елементи договору підряду
Договір підряду вимагає точного визначення:
- Даних сторін договору
- Детального опису роботи, яку слід виконати
- Строку виконання роботи
- Розміру винагороди
- Умов приймання роботи
- Правил відповідальності за недоліки
