Розірвання трудового договору (umowa o pracę) і право на допомогу по безробіттю в Польщі тісно пов’язані. Спосіб припинення трудових відносин безпосередньо впливає на можливість отримати фінансову підтримку від центру зайнятості. Закон від 20 березня 2025 року про ринок праці та служби зайнятості (Dz.U. (Вісник законів) 2025, поз. 620), який з 1 червня 2025 року замінив Закон про сприяння зайнятості та інституції ринку праці, чітко визначає, коли безробітний може розраховувати на допомогу, коли мусить зачекати певний час, а коли повністю втрачає це право.
Кожен працівник має усвідомлювати наслідки свого рішення про спосіб розірвання трудового договору. Необдуманий крок може залишити вас без доходу на тривалий час, що суттєво вплине на фінансове становище всієї родини. Тому так важливо розуміти, як працює система допомоги по безробіттю, і знати правила, які її регулюють.
Право на допомогу по безробіттю залежить від способу розірвання трудового договору відповідно до статті 219 і статті 220 Закону про ринок праці та служби зайнятості. Правила дозволяють припинити трудові відносини шляхом попередження про звільнення, за угодою сторін або з вини працівника. Кожен із цих способів має різні наслідки для права на допомогу
Попередження про звільнення з боку працівника
Розірвання трудового договору працівником із попередженням — один із найпоширеніших способів припинення трудових відносин. Проте його наслідки для права на допомогу по безробіттю досить суворі й можуть здивувати багатьох працівників. Згідно з частиною 1 пунктом 1 статті 219 Закону про ринок праці та служби зайнятості, безробітний не має права на допомогу, якщо до реєстрації в повітовому центрі зайнятості (powiatowy urząd pracy, PUP) він розірвав останні трудові відносини з попередженням, хіба що це сталося через зміну місця проживання або в порядку § 1 чи § 1¹ статті 55 Трудового кодексу (Kodeks pracy). Скільки триває саме попередження, пояснюємо у статті про те, як обчислити строк попередження.
Попередження про розірвання трудового договору — це односторонній юридичний акт, який припиняє договір після спливу строку попередження. Ключовий момент — попередження має виходити від працівника, а не від роботодавця. Це означає, що працівник із власної волі вирішує припинити трудові відносини.
Розірвання трудового договору працівником із попередженням (за винятком передбачених законом випадків) означає, що допомога по безробіттю взагалі не призначається. До 31 травня 2025 року наслідком був 90-денний період очікування, але новий закон його не передбачає. Правило не діє, якщо останні трудові відносини не є підставою для набуття права на допомогу (частина 2 статті 219)
Варто, однак, звернути увагу на особливі ситуації, у яких розірвання договору працівником не позбавляє його права на допомогу. Це стосується випадків, коли працівник розриває договір без попередження через серйозне порушення роботодавцем своїх основних обов’язків. Таке розірвання договору не тотожне звичайному попередженню і не призводить до втрати права на допомогу.
Прикладом може бути ситуація, коли роботодавець тривалий час не виплачує працівникові заробітну плату. Тоді працівник має право розірвати договір без попередження в письмовій формі, і це не позбавляє його права звернутися по допомогу по безробіттю. Таке розірвання трудового договору заявою працівника без попередження не може бути підставою для позбавлення його права на допомогу. З боку роботодавця świadectwo pracy та остаточний розрахунок із працівником входять до нашого кадрового та зарплатного обслуговування.
Розірвання трудового договору працівником без попередження через серйозне порушення роботодавцем своїх обов’язків не позбавляє працівника права на допомогу. Таке розірвання не тотожне попередженню з боку працівника і не призводить до періоду очікування. Працівник може одразу звернутися по допомогу по безробіттю
Процедура розірвання трудового договору працівником із попередженням включає такі кроки:
- Підготовка письмової заяви про розірвання договору
- Визначення дати припинення трудових відносин відповідно до строку попередження
- Передання заяви роботодавцю у спосіб, що дає змогу підтвердити її отримання
- Відпрацювання строку попередження або домовленість із роботодавцем про його скорочення
- Отримання довідки з місця роботи (świadectwo pracy) і розрахунок із роботодавцем
Після припинення трудових відносин працівник може зареєструватися в повітовому центрі зайнятості як безробітний, але якщо він сам розірвав договір із попередженням (за винятком описаних вище випадків), права на допомогу він не набуде. Натомість він може користуватися послугами працевлаштування та іншими формами підтримки центру зайнятості.
Розірвання трудового договору за угодою сторін
Розірвання трудового договору за угодою сторін — популярний спосіб припинення трудових відносин, особливо коли обидві сторони зацікавлені у швидкому й мирному розставанні. Проте і цей спосіб розірвання договору має наслідки для права на допомогу по безробіттю, хоч і м’якші, ніж попередження з боку працівника.
Якщо безробітний до реєстрації в повітовому центрі зайнятості припинив останні трудові відносини за угодою сторін, він не отримає допомогу по безробіттю одразу після реєстрації (пункт 5 частини 1 статті 220 Закону про ринок праці та служби зайнятості). Виняток — угода, укладена через зміну місця проживання або через банкрутство, ліквідацію роботодавця чи скорочення штату з причин, що стосуються підприємства. Розірвання трудових відносин за угодою сторін можливе для будь-якого договору і відбувається в строк, визначений в угоді. Сторони мають повну свободу у визначенні цього строку, і це головна перевага такої форми розірвання договору.
Розірвання трудового договору за угодою сторін означає, що право на допомогу по безробіттю виникає через 90 днів від дати реєстрації в центрі зайнятості (пункт 3 частини 2 статті 220). На ці 90 днів скорочується також період отримання допомоги (частина 3 статті 225). Угода сторін вважається добровільним припиненням трудових відносин
Угода сторін може бути особливо вигідною, коли працівник планує змінити професію, розпочати підприємницьку діяльність або вже має нове місце роботи. Гнучкість у визначенні дати розірвання договору дає змогу краще спланувати професійне майбутнє. Однак працівник має усвідомлювати, що, обираючи цю форму розірвання договору, він відмовляється від негайного права на допомогу по безробіттю.
Укладення угоди сторін охоплює кілька важливих елементів:
| Елемент угоди | Опис | Правове значення | Наслідки |
|---|---|---|---|
| Дата розірвання | Дата припинення трудових відносин | Визначає момент припинення прав і обов’язків | Впливає на страховий період |
| Фінансові розрахунки | Заробітна плата, відпустки, премії | Остаточний розрахунок належних сум | Не впливає на розмір допомоги (сума встановлена законом) |
| Довідка з місця роботи | Документ, що підтверджує працевлаштування | Потрібна для реєстрації в центрі | Містить спосіб розірвання |
| Строк попередження | Дотримано чи скорочено | Впливає на права працівника | Може вплинути на вихідну допомогу |
Отже, якщо працівник подасть роботодавцю заяву про бажання розірвати договір за угодою сторін із визначеною датою, він не зможе скористатися правом на допомогу по безробіттю одразу після реєстрації. Розірвання трудового договору за угодою сторін означає, що право на допомогу по безробіттю виникає через 90 днів.
Угоду сторін варто укласти в письмовій формі (так легше довести спосіб розірвання договору), і в ній слід точно визначити дату розірвання договору та порядок розрахунку всіх належних сум. Цей документ є підставою для видачі довідки з місця роботи з відповідним кодом причини розірвання договору. Працівникові варто зберегти копію угоди як доказ способу припинення трудових відносин
Варто підкреслити, що угоду сторін можна укласти в будь-який момент дії трудового договору, незалежно від його виду — чи це договір на визначений строк, на невизначений строк, чи на випробувальний термін. Гнучкість цієї форми розірвання договору приводить до того, що її часто обирають працівники, які вже мають нове місце роботи або планують довшу перерву в професійній діяльності. Якщо згоди не досягнуто, залишається розірвання договору працівником – а після нього видача świadectwo pracy.
Розірвання трудового договору з вини працівника
Розірвання трудового договору з вини працівника — найсуворіша форма припинення трудових відносин, яка має найсерйозніші наслідки для права на допомогу по безробіттю. Відповідно до Закону про ринок праці та служби зайнятості працівник, який із власної вини спричинив розірвання трудових відносин без попередження, взагалі не набуває права на допомогу по безробіттю.
Пункт 2 частини 1 статті 219 цього закону встановлює, що право на допомогу не належить безробітному, який до реєстрації в центрі зайнятості з власної вини спричинив розірвання останніх трудових відносин без попередження. До 31 травня 2025 року, за Законом про сприяння зайнятості, наслідком був 180-денний період очікування — тепер допомога з цієї підстави не призначається взагалі.
Розірвання трудового договору з вини працівника означає, що допомога по безробіттю не призначається (пункт 2 частини 1 статті 219). Правило не діє лише тоді, коли останні трудові відносини не є підставою для набуття права на допомогу (частина 2 статті 219). Реєстрація як безробітного і допомога центру зайнятості залишаються доступними
Механізму «перечекати» тут уже немає — допомога не призначається незалежно від того, як довго її могли б виплачувати (180 або 365 днів).
Розірвання договору з вини працівника може статися в різних ситуаціях, але завжди повинно мати підставу в § 1 статті 52 Трудового кодексу — найчастіше це серйозне порушення основних трудових обов’язків. Найпоширеніші причини:
- Крадіжка майна роботодавця або колег
- Поява на роботі в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння
- Систематичне порушення правил внутрішнього трудового розпорядку
- Тривалі неповажні відсутності на роботі
- Розголошення службової чи професійної таємниці
- Дії на шкоду роботодавцю
Роботодавець може розірвати трудовий договір без попередження з вини працівника в разі серйозного порушення основних трудових обов’язків, очевидного або підтвердженого вироком суду злочину чи втрати з вини працівника дозволів, необхідних для роботи (§ 1 статті 52 Трудового кодексу). Розірвання не може відбутися пізніше ніж через місяць після того, як роботодавець дізнався про обставини, що його обґрунтовують (§ 2 статті 52 Трудового кодексу). Розірвання має бути оформлене письмово із зазначенням причини
Наслідки розірвання договору з вини працівника виходять за межі питань, пов’язаних із допомогою по безробіттю. Працівник втрачає право на:
- Вихідну допомогу в разі розірвання договору
- Оплату за строк попередження
- Допомогу по безробіттю
Крім того, інформація про розірвання договору з вини працівника зазначається в довідці з місця роботи, що може ускладнити пошук нової роботи. Майбутні роботодавці можуть сприймати таку інформацію як тривожний сигнал і менш охоче братимуть таку людину на роботу.
Працівника логістичної компанії спіймали на крадіжці товару вартістю 500 zł. Роботодавець розірвав трудовий договір без попередження з вини працівника протягом 15 днів після виявлення крадіжки. Після реєстрації в центрі зайнятості колишній працівник не набуде права на допомогу, але може користуватися послугами працевлаштування та іншими формами допомоги центру.
Вплив трудового стажу на право на допомогу
Право на допомогу по безробіттю залежить не лише від способу розірвання трудового договору, а й від трудового стажу та внесків, сплачених до Фонду праці (Fundusz Pracy). Щоб звернутися по допомогу, безробітний має виконати певні умови щодо стажу, які обчислюються в особливий спосіб.
Основна умова набуття права на допомогу — загалом щонайменше 365 днів протягом 18 місяців безпосередньо перед реєстрацією в центрі зайнятості, коли безробітний був працевлаштований (або, наприклад, виконував договір доручення (umowa zlecenia) чи вів підприємницьку діяльність) і отримував щонайменше мінімальну заробітну плату, з якої сплачувався внесок до Фонду праці (частина 1 статті 218). Та сама вимога стосується осіб, які вже раніше отримували допомогу, — періоди, що одного разу стали підставою для набуття права на допомогу, не можна зарахувати повторно (частина 5 статті 218).
Період, що дає право на допомогу по безробіттю, має становити щонайменше 365 днів за останні 18 місяців перед реєстрацією в центрі зайнятості. Періоди, уже використані для набуття попередньої допомоги, повторно не зараховуються. Ці дні не мусять іти поспіль, але загальна кількість має досягти потрібного числа
Розмір допомоги залежить від тривалості всього періоду, що дає право на допомогу (поріг 20 років), а період її виплати — від ситуації безробітного (статті 224–225 закону). Наведені нижче суми діють з 1 червня 2026 року:
| Ситуація безробітного | Період виплати допомоги | Розмір допомоги (на місяць) |
|---|---|---|
| Період, що дає право на допомогу, менше 20 років | 180 днів | 1 783,90 zł протягом перших 90 днів, потім 1 400,90 zł |
| Період, що дає право на допомогу, щонайменше 20 років | 180 днів | 120%: 2 140,68 zł, потім 1 681,08 zł |
| Понад 50 років і щонайменше 20 років періоду, що дає право на допомогу | 365 днів | 120%: 2 140,68 zł, потім 1 681,08 zł |
| Особа з інвалідністю, власник Карти великої родини (Karta Dużej Rodziny) або одинокий батько чи мати дитини до 18 років | 365 днів | 100% або 120% суми (залежно від періоду, що дає право на допомогу) |
До періоду, що дає право на допомогу, зараховуються періоди, за які сплачувалися внески до Фонду праці щонайменше з мінімальної заробітної плати, а також прирівняні періоди (частини 1 і 2 статті 218). Зараховуються не лише періоди роботи за трудовим договором, а й:
- Періоди ведення підприємницької діяльності
- Військова або альтернативна служба
- Періоди отримання деяких виплат із соціального страхування
- Періоди відпустки для догляду за дитиною (urlop wychowawczy)
- Періоди роботи, виконуваної під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі (із внесками щонайменше з мінімальної заробітної плати)
До періоду, що дає право на допомогу, зараховуються періоди сплати внесків до Фонду праці щонайменше з мінімальної заробітної плати, незалежно від правової підстави працевлаштування. Враховуються також прирівняні періоди, як-от військова служба чи відпустка для догляду за дитиною. Для права на допомогу враховуються лише 18 місяців перед реєстрацією, натомість для 20-річного періоду, від якого залежить вищий розмір допомоги, підсумовуються періоди з усього трудового життя
Як отримати допомогу по безробіттю
Процедура звернення по допомогу по безробіттю чітко врегульована і вимагає виконання певних формальностей. Перший крок — реєстрація в повітовому центрі зайнятості за місцем проживання безробітного — особисто або через електронну форму (частина 2 статті 55). Зареєструватися як безробітний можна лише після припинення працевлаштування, адже статус безробітного належить особі, яка не працює (пункт 1 статті 2 закону).
Для реєстрації в центрі зайнятості потрібні такі документи:
- Документ, що посвідчує особу (посвідчення особи або паспорт)
- Довідка з місця роботи або інші документи, що підтверджують працевлаштування
- Документи, що підтверджують освіту і професійну кваліфікацію
- Документи, що підтверджують страховий період (якщо вони потрібні)
- Документи про протипоказання до виконання певних робіт або про інвалідність (якщо стосується)
Після реєстрації центр зайнятості перевіряє, чи відповідає особа умовам для визнання її безробітною та чи має вона право на допомогу. У разі позитивного результату безробітний отримує адміністративне рішення про призначення допомоги, у якому визначено період її виплати та розмір.
Реєстрація відбувається за заявою: електронно, через форму в інформаційно-телекомунікаційній системі публічних служб зайнятості (з електронним підписом), або особисто в PUP (частина 2 статті 55). Реєстрація відбувається в день подання повної заяви або явки до центру (частина 1 статті 61). Рішення про право на допомогу містить інформацію про розмір допомоги, період виплати та обов’язки безробітного
Безробітний, який отримує допомогу, має певні обов’язки, невиконання яких може призвести до призупинення або позбавлення права на виплату:
- Явка до центру зайнятості у визначений строк
- Активний пошук роботи та інформування про вжиті заходи
- Прийняття відповідної пропозиції роботи, стажування чи навчання
- Участь у програмах професійної активізації
- Повідомлення центру зайнятості протягом 7 днів про початок роботи чи підприємницької діяльності
Розмір допомоги по безробіттю встановлений у законі у фіксованій сумі й щороку з 1 червня індексується на середньорічний індекс цін (стаття 228). З 1 червня 2026 року допомога становить 1 783,90 zł на місяць протягом перших 90 днів, а далі — 1 400,90 zł протягом решти періоду; за періоду, що дає право на допомогу, щонайменше 20 років — 120% цих сум.
Безробітний, зареєстрований у центрі зайнятості в липні 2026 року, який раніше пропрацював 8 років і не відповідає умовам довшого періоду, отримуватиме допомогу протягом 180 днів. Перші 90 днів допомога становитиме 1 783,90 zł на місяць, а наступні 90 днів — 1 400,90 zł. Він має регулярно підтверджувати свою готовність стати до роботи.
Особливі випадки та винятки із загальних правил
Система допомоги по безробіттю передбачає низку винятків із загальних правил, які можуть мати велике значення для людей в особливих життєвих чи професійних ситуаціях. Знання цих винятків може виявитися ключовим для правильного планування кар’єри і фінансової безпеки.
Один із найважливіших винятків — ситуація, коли працівник розриває трудовий договір без попередження через серйозне порушення роботодавцем своїх обов’язків. У таких випадках, хоча формально заяву про розірвання договору подає працівник, він не втрачає права одразу звернутися по допомогу по безробіттю (пункт 1 частини 1 статті 219 у зв’язку з § 1¹ статті 55 Трудового кодексу).
Розірвання договору працівником без попередження через серйозне порушення роботодавцем своїх обов’язків не вважається попередженням з боку працівника. Працівник зберігає право одразу звернутися по допомогу без періоду очікування. Однак він мусить документально підтвердити причини своїх дій
Особливі правила стосуються також жінок, які народять дитину в період отримання допомоги або протягом 30 днів після його завершення, — період виплати тоді продовжується на час, протягом якого належала б допомога у зв’язку з вагітністю та пологами (zasiłek macierzyński) (частина 2 статті 225). Відпустка для догляду за дитиною зараховується до періоду, що дає право на допомогу. Особи віком понад 50 років із періодом, що дає право на допомогу, щонайменше 20 років отримують допомогу протягом 365 днів.
Винятки стосуються також осіб, які:
- Розірвали договір із попередженням або за угодою сторін через зміну місця проживання
- Розірвали договір без попередження в порядку § 1 або § 1¹ статті 55 Трудового кодексу
- Розірвали договір за угодою сторін через банкрутство, ліквідацію роботодавця або скорочення штату з причин, що стосуються підприємства (наприклад, у межах колективних звільнень)
- Завершували трудову кар’єру і наближалися до пенсійного віку (передпенсійна виплата за окремим законом)
Особи віком понад 50 років мають право на подовжений, 365-денний період отримання допомоги по безробіттю, якщо мають щонайменше 20-річний період, що дає право на допомогу (літера c пункту 2 частини 1 статті 225). Крім того, безробітні, яким виповнилося 55 років, у певних випадках можуть отримувати передпенсійну виплату. Ці правила мають на меті захистити людей у найскладнішому становищі на ринку праці
Важливий виняток стосується також безробітних, які втратили статус безробітного на строк менше 365 днів через працевлаштування або початок підприємницької діяльності. Якщо вони знову зареєструються протягом 14 днів після її завершення, то відновлюють право на допомогу на період, скорочений на час, протягом якого вже її отримували (частина 1 статті 226), без потреби повторно виконувати умову 365 днів.
