Фінансова звітність (sprawozdanie finansowe) – фундаментальний елемент бухгалтерського обліку кожної одиниці, що застосовує Закон про бухгалтерський облік (ustawa o rachunkowości), зокрема товариств, внесених до KRS (Національного судового реєстру). Після завершення фінансового року підприємці зобов’язані скласти цей документ, який дає всебічне уявлення про фінансовий і майновий стан компанії. Складання фінансової звітності вимагає не лише знання законодавства, а й уміння практично застосовувати принципи бухгалтерського обліку.
Фінансова звітність ґрунтується на числових даних з бухгалтерського обліку, який охоплює пов’язані між собою бухгалтерські документи та систему рахунків. Цей процес вимагає особливої ретельності, адже фінансова звітність слугує різним групам користувачів – від учасників товариства та банків до контролюючих органів і потенційних інвесторів.
Одиниці, внесені до реєстру підприємців KRS, зобов’язані складати фінансову звітність після завершення кожного фінансового року. Цей обов’язок випливає безпосередньо із Закону про бухгалтерський облік і стосується всіх одиниць, які його застосовують (стаття 2 частина 1), зокрема, наприклад, фізичних осіб і товариств осіб фізичних, що ведуть бухгалтерські книги після перевищення порогу 2 500 000 євро доходу. Підприємства, що ведуть KPiR (книгу доходів і витрат) або сплачують ryczałt (єдиний податок із зареєстрованого доходу), фінансової звітності не складають
Звітний період і принцип періодизації
Один із найважливіших принципів бухгалтерського обліку – принцип періодизації, який полягає у відображенні діяльності одиниць у визначених відрізках часу. Ці періоди обмежені умовними датами, які називають звітними моментами. Визначені ними періоди – це облікові періоди, що мають ключове значення для належного функціонування системи бухгалтерського обліку.
Згідно з чинними правилами суб’єкти господарювання відкривають бухгалтерські книги в перший день кожного фінансового року. Так само вони закривають їх наприкінці кожного фінансового року. Цей систематичний процес забезпечує безперервність і порівнянність фінансових даних між послідовними періодами. Відкриття й закриття книг, а також річну звітність готуємо для клієнтів нашої бухгалтерської фірми у Варшаві.
Принцип періодизації має фундаментальне значення для складання фінансової звітності, адже дає змогу точно визначити, які господарські операції слід врахувати в певному звітному періоді. Завдяки цьому можна достовірно відобразити фінансовий стан одиниці на конкретну дату балансу.
Облікові періоди визначаються звітними моментами – умовними датами, що обмежують діяльність одиниць. Бухгалтерські книги відкривають у перший день фінансового року і закривають наприкінці цього року, що забезпечує безперервність бухгалтерського обліку
Характерні риси фінансової звітності
Правильно складена фінансова звітність мусить мати сім ключових рис, які забезпечують її корисність і достовірність. Перша з них – достовірність, тобто відповідність звітних даних економічній дійсності. Це означає, що вся інформація у звітності має бути правдивою та відповідати фактичному стану речей.
Повнота – друга важлива риса: звітні дані мають охоплювати всі майнові складники, джерела їх фінансування та господарські процеси одиниці. Усі ці елементи мусять відображатися у фінансовому результаті без пропуску будь-яких суттєвих позицій.
Прозорість означає такий виклад даних, що забезпечує зрозумілість звітності завдяки належному впорядкуванню та групуванню інформації. Користувачі звітності мають легко розуміти подані дані та робити з них правильні висновки.
Єдність означає прийняття єдиних правил групування звітних даних, завдяки чому можливий порівняльний аналіз між різними періодами та різними одиницями.
Фінансова звітність має сім ключових рис: достовірність, повноту, прозорість, єдність, своєчасність, перевірюваність і безперервність. Усі ці риси мають бути збережені, щоб фінансова звітність виконувала свої інформаційні та контрольні функції
Своєчасність полягає в підготовці та поданні звітності її користувачам у чітко визначені законом строки. Недотримання строків може спричинити фінансові та правові санкції.
Перевірюваність фінансової звітності полягає в можливості зіставити її дані з відповідними джерелами. Кожну позицію звітності має бути можливо перевірити на підставі бухгалтерських документів.
Безперервність – це потреба належно пов’язувати інформацію з послідовних звітних періодів, що дає змогу аналізувати тенденції та зміни у фінансовому стані одиниці.
Характеристика фінансової звітності
Фінансова звітність – це комплексний документ, що інформує про стан майнових складників, джерела їх фінансування, перебіг господарських процесів і досягнуті матеріальні та фінансові результати діяльності одиниці. Отже, це сукупність бухгалтерських даних, які надають детальну інформацію про майновий стан підприємства.
Згідно зі статтею 45 частиною 1 Закону про бухгалтерський облік фінансову звітність складають на дату закриття бухгалтерських книг та на іншу дату балансу. Це положення точно визначає моменти, коли одиниця зобов’язана підготувати фінансову звітність.
Стаття 45 частина 2 Закону про бухгалтерський облік детально визначає складові фінансової звітності. Вона складається з трьох основних елементів: балансу, звіту про прибутки і збитки та додаткової інформації, що охоплює вступ до фінансової звітності, а також додаткові відомості й пояснення. Одиниці, інші ніж мікро- та малі, складають також звіт про зміни у власному капіталі (фонді) і звіт про рух грошових коштів (стаття 45 частина 3).
Фінансова звітність згідно зі статтею 45 частиною 2 Закону про бухгалтерський облік складається з балансу, звіту про прибутки і збитки та додаткової інформації, що охоплює вступ до фінансової звітності, а також додаткові відомості й пояснення. Усі ці елементи обов’язкові й мають бути складені відповідно до законодавства
Крім того, до фінансової звітності додають звіт про діяльність (sprawozdanie z działalności), якщо обов’язок його складання випливає із закону чи інших нормативних актів. Фінансову звітність і звіт про діяльність складають польською мовою та в польській валюті, що забезпечує єдність і порівнянність даних.
Числові дані можна подавати з округленням до тисяч злотих, якщо це не спотворює картини одиниці, відображеної у фінансовій звітності та у звіті про діяльність. Ця можливість полегшує читання звітності, особливо у великих одиницях.
Формальні вимоги до фінансової звітності
Фінансова звітність мусить відповідати певним формальним вимогам, щоб її визнали правильно складеною. Документ має містити назву одиниці, її адресу та статистичний номер одиниці, що складає звітність. Ці ідентифікаційні дані потрібні, щоб правильно віднести звітність до конкретної одиниці.
Ще одна вимога – визначення звітного моменту, тобто зазначення точної дати балансу, на яку складено звітність. Крім того, потрібно вказати дату складання звітності та підписи осіб, відповідальних за її складання.
Фінансова звітність виконує три ключові функції в системі бухгалтерського обліку. Перша з них – звітна функція, що слугує для контролю та перевірки діяльності одиниці. Завдяки цій функції можна відстежувати ефективність діяльності та ухвалювати відповідні управлінські рішення.
Фінансова звітність мусить містити назву, адресу та статистичний номер одиниці, визначення звітного моменту, дату складання та підписи осіб, відповідальних за складання. Підписання звітності є підтвердженням того, що вона відповідає вимогам Закону про бухгалтерський облік (стаття 52 частина 2a)
Документаційна функція полягає в тому, що звітність є підставою для закриття та відкриття книг у послідовних облікових періодах. Це забезпечує безперервність бухгалтерського обліку та правильне перенесення сальдо між періодами.
Презентаційна функція слугує для оцінки фінансового стану різними групами користувачів, зокрема учасниками, банками, фізичними особами та іншими суб’єктами, зацікавленими у фінансовому стані одиниці. Ця функція особливо важлива під час ухвалення рішень щодо інвестицій чи кредитування.
Як складати фінансову звітність
Складання фінансової звітності вимагає систематичного підходу до трьох основних складових: балансу, звіту про прибутки і збитки та додаткової інформації. Кожен із цих елементів має свою специфіку та потребує відповідної підготовки бухгалтерських даних.
У балансі показують інформацію про стан майна одиниці, тобто її активи, та джерела його фінансування, тобто пасиви. Ці дані подають на кінець поточного та попереднього фінансового року, що дає змогу проводити порівняльний аналіз. В активі та пасиві подано ті самі ресурси з різних точок зору, тому сума активів завжди мусить дорівнювати сумі пасивів.
Звіт про прибутки і збитки окремо показує доходи, витрати, прибутки й збитки та обов’язкові відрахування з фінансового результату за поточний і попередній фінансовий рік. Цей елемент звітності надає інформацію про розмір фінансового результату підприємства та структуру окремих доходів і витрат, що є ключовим для оцінки рентабельності діяльності.
Баланс показує стан майна одиниці та джерела його фінансування на дату балансу, причому сума активів завжди мусить дорівнювати сумі пасивів. Звіт про прибутки і збитки показує доходи, витрати, прибутки й збитки за весь фінансовий рік, що дає змогу оцінити рентабельність діяльності
Детальні вимоги до додаткової інформації
Додаткова інформація (informacja dodatkowa) – третій, не менш важливий елемент фінансової звітності. Вона має містити суттєві дані та пояснення, які достовірно й чітко відображають майновий і фінансовий стан та фінансовий результат одиниці. Цей елемент звітності має ключове значення для повного розуміння фінансового стану одиниці.
Додаткова інформація мусить насамперед містити вступ до фінансової звітності з описом прийнятих принципів обліку, зокрема методів оцінки та складання фінансової звітності. Особливо важливо показати, у яких межах закон залишає одиниці право вибору, а також причини та наслідки можливих змін порівняно з попереднім роком.
Крім того, додаткова інформація має містити додаткові відомості та пояснення до позицій балансу, звіту про прибутки і збитки, звіту про зміни у власному капіталі та звіту про рух грошових коштів за звітні періоди, охоплені фінансовою звітністю.
Також необхідно навести пропонований розподіл прибутку або покриття збитку, що має істотне значення для учасників та інших зацікавлених сторін. Додаткова інформація мусить також містити основні відомості про працівників і органи одиниці та іншу інформацію, суттєву для розуміння фінансової звітності.
Процедура складання фінансової звітності
Складання фінансової звітності вимагає дотримання визначеної процедури, яка забезпечує повноту та правильність документа. Цей процес можна поділити на кілька ключових етапів:
- Підготовка бухгалтерських даних за весь фінансовий рік
- Перевірка правильності та повноти бухгалтерських записів
- Складання балансу на підставі сальдо балансових рахунків
- Підготовка звіту про прибутки і збитки на підставі рахунків результатів
- Опрацювання додаткової інформації з поясненнями
- Перевірка узгодженості всіх елементів звітності
- Підписання звітності відповідальними особами
Кожен із цих етапів потребує особливої уваги та точності. Помилки на будь-якому етапі можуть вплинути на достовірність усієї фінансової звітності та спричинити потребу у виправленнях.
Складання фінансової звітності вимагає систематичного проходження всіх етапів – від підготовки бухгалтерських даних до підписання документа відповідальними особами. Кожен етап має ключове значення для правильності всієї звітності
Характеристика електронної фінансової звітності
Електронна фінансова звітність (e-sprawozdanie) – це фінансова звітність, складена в електронній формі, у відповідній логічній структурі та форматі. У логічній структурі та форматі, оприлюднених Міністерством фінансів, звітність складають одиниці, внесені до реєстру підприємців KRS (стаття 45 частина 1g Закону про бухгалтерський облік), а також платники CIT (податку на прибуток) і PIT (податку на доходи фізичних осіб) поза KRS, які надсилають звітність керівникові KAS (Національної податкової адміністрації) (стаття 27 частина 2 Закону про CIT, стаття 45 частина 5 Закону про PIT). Винятком є одиниці, що складають фінансову звітність за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, – вони застосовують інший формат (стаття 45 частини 1ga–1h). Про строки пишемо в статті про те, хто складає фінансову звітність і коли її треба подати.
Відповідно до чинного законодавства фінансову звітність разом із супровідними документами подають виключно в електронній формі. Це суттєва зміна порівняно з попередніми роками, коли звітність можна було подавати в паперовій формі.
Електронна фінансова звітність мусить відповідати певним технічним вимогам. Насамперед вона має бути збережена у визначеній структурі та форматі файлу, що дає змогу автоматично обробляти дані інформаційними системами контролюючих органів.
Електронну фінансову звітність треба складати в електронній формі у відповідній логічній структурі та форматі. Цей обов’язок стосується одиниць, внесених до реєстру підприємців KRS, а також платників податку на доходи фізичних осіб і податку на прибуток, які надсилають звітність керівникові KAS, за винятком одиниць, що складають звітність за МСБО
Ще одна вимога – підписання кваліфікованим електронним підписом, довіреним підписом (podpis zaufany) або особистим підписом (podpis osobisty) (стаття 45 частина 1f) особою, якій доручено ведення бухгалтерських книг, і керівником одиниці. Якщо одиницею керує колегіальний орган, звітність підписують усі члени цього органу або щонайменше один із них – після подання іншими заяв про те, що звітність відповідає вимогам закону (стаття 52 частини 2 і 2b).
Технічні вимоги до електронної фінансової звітності
Електронну фінансову звітність слід створити як один файл XML, що містить усі обов’язкові елементи звітності. Це означає, що баланс, звіт про прибутки і збитки та додаткова інформація мають міститися в одному файлі визначеної структури.
Міністерство фінансів надало спеціальний застосунок e-Sprawozdania Finansowe, у якому можна скласти фінансову звітність у відповідному форматі. Цей застосунок забезпечує відповідність технічним вимогам і полегшує процес складання звітності.
Звіт про діяльність слід скласти в електронній формі, але без визначеного формату, що означає більшу гнучкість під час його підготовки. Натомість рішення або ухвала про затвердження річної фінансової звітності та рішення про розподіл прибутку чи покриття збитку не обов’язково мають бути складені в електронній версії. Отже, до подання можна додати скани цих документів. Технічні вимоги до електронної фінансової звітності описуємо окремо.
| Документ | Вимагений формат | Спосіб підписання | Примітки |
|---|---|---|---|
| Електронна фінансова звітність | XML | Кваліфікований, довірений або особистий підпис | Один файл з усіма елементами |
| Звіт про діяльність | Електронний без формату | Кваліфікований електронний підпис | Більша гнучкість |
| Рішення про затвердження | Довільний | Може бути скан | Не потребує формату XML |
| Рішення про розподіл прибутку | Довільний | Може бути скан | Не потребує формату XML |
Підписання електронної фінансової звітності
Фінансову звітність і супровідні фінансові документи треба підписати електронно – кваліфікованим електронним підписом, довіреним підписом або особистим підписом. Ця вимога має фундаментальне значення для юридичної сили документа та його прийняття контролюючими органами.
Фінансову звітність підписують особа, якій доручено ведення бухгалтерських книг, і керівник одиниці. Якщо одиницею керує колегіальний орган, звітність підписують усі члени цього органу або щонайменше один із них, якщо інші подадуть заяви про те, що звітність відповідає вимогам закону (стаття 52 частина 2b). Це правило забезпечує відповідальність за правильність складання звітності.
Відмова від підпису будь-якої з осіб, зобов’язаних підписати звітність, потребує письмового обґрунтування, доданого до фінансової звітності. Відмова від подання заяви прирівнюється до відмови від підпису (стаття 52 частина 2b). Обґрунтування має містити причини відмови й додається до звітності.
Фінансову звітність треба підписати кваліфікованим електронним підписом, довіреним підписом або особистим підписом особи, яка веде бухгалтерські книги, і керівника одиниці. У разі колегіального органу підписують усі члени або щонайменше один із них після подання іншими заяв
Строки, пов’язані з фінансовою звітністю
Згідно з чинними правилами фінансову звітність слід скласти не пізніше ніж протягом 3 місяців від дати балансу. Стаття 52 частина 1 Закону про бухгалтерський облік точно визначає, що керівник одиниці забезпечує складання річної фінансової звітності не пізніше ніж протягом 3 місяців від дати балансу та подає її відповідним органам згідно з чинними правилами.
Фінансову звітність підписують – із зазначенням дати підпису – особа, якій доручено ведення бухгалтерських книг, і керівник одиниці (стаття 52 частина 2 Закону про бухгалтерський облік). Щоб фінансову звітність було складено повністю в розумінні Закону про бухгалтерський облік, її мають підписати протягом 3 місяців від дати балансу як особа, що веде бухгалтерські книги, так і керівник одиниці.
Затвердження фінансової звітності – наступний етап процесу, який має відбутися протягом 6 місяців від дати балансу, тобто від дня завершення фінансового року. Якщо фінансовий рік збігається з календарним, діє строк до 30 червня.
Фінансову звітність треба скласти протягом 3 місяців від дати балансу, а затвердити – протягом 6 місяців від цієї дати. Для фінансового року, що збігається з календарним, строк затвердження спливає 30 червня
Стаття 53 частина 1 Закону про бухгалтерський облік встановлює, що річна фінансова звітність одиниці підлягає затвердженню органом, що затверджує, не пізніше ніж через 6 місяців від дати балансу. Проте існує виняток, визначений у статті 53 частині 2b Закону про бухгалтерський облік, згідно з яким річна фінансова звітність філії іноземного підприємця вважається затвердженою, якщо затверджено фінансову звітність іноземного підприємця, що охоплює дані фінансової звітності цієї філії.
Подання електронної фінансової звітності до KRS
Одиниці, внесені до Національного судового реєстру, подають електронну фінансову звітність разом із копією рішення про її затвердження та розподіл прибутку чи покриття збитку (а також звітом про діяльність і звітом аудитора, якщо вони потрібні) виключно до KRS – окремо керівникові KAS її не надсилають (стаття 69 частина 1 Закону про бухгалтерський облік, стаття 27 частина 2 Закону про CIT). На це вони мають до 15 днів від дати затвердження річної фінансової звітності.
Цей строк має ключове значення для дотримання законодавства. Його пропуск може спричинити штрафи, які накладає реєстраційний суд у примусовому провадженні (стаття 24 Закону про Національний судовий реєстр), а також кримінальну відповідальність керівника одиниці (стаття 79 пункт 4 Закону про бухгалтерський облік). Тому одиниці мають ретельно планувати процес складання, затвердження та подання фінансової звітності.
Практичний приклад: sp. z o.o. (товариство з обмеженою відповідальністю, аналог ТОВ), що веде торговельну діяльність, завершило фінансовий рік 31 грудня 2025 року. Фінансову звітність воно мало скласти до 31 березня 2026 року, затвердити до 30 червня 2026 року, а потім подати електронну фінансову звітність до KRS протягом 15 днів від дати затвердження загальними зборами учасників.
Наслідки недотримання строків
Недотримання строків, пов’язаних із фінансовою звітністю, може спричинити різні санкції. Той, хто всупереч закону не подає фінансову звітність до відповідного судового реєстру, підлягає штрафу або обмеженню волі (стаття 79 пункт 4 Закону про бухгалтерський облік), а реєстраційний суд може накладати штрафи в примусовому провадженні (стаття 24 Закону про Національний судовий реєстр). У крайніх випадках – коли попри виклик не подано звітність за 2 фінансові роки поспіль – суд з власної ініціативи відкриває провадження щодо припинення суб’єкта без ліквідаційної процедури, яке може завершитися виключенням із реєстру (стаття 25a частина 1 пункт 4 Закону про Національний судовий реєстр). Крім того, затримки з поданням звітності можуть негативно вплинути на довіру до одиниці з боку банків і контрагентів.
Тому одиниці мають запровадити відповідні процедури, що забезпечують своєчасне складання й подання фінансової звітності. Варто також користуватися послугами професійних бухгалтерів, які мають досвід складання звітності відповідно до чинного законодавства.
Одиниці, внесені до KRS, зобов’язані подати електронну фінансову звітність протягом 15 днів від дати затвердження річної фінансової звітності. Недотримання цього строку може спричинити штрафи реєстраційного суду та кримінальну відповідальність керівника одиниці
Найпоширеніші помилки під час складання фінансової звітності
Під час складання фінансової звітності одиниці часто припускаються помилок, які можуть вплинути на достовірність документа. Найпоширеніші проблеми:
- Неправильне групування балансових позицій
- Помилки в оцінці активів і пасивів
- Неповна або неправильна додаткова інформація
- Невідповідність даних між балансом і звітом про прибутки і збитки
- Неправильне застосування принципів обліку
- Помилки в перерахунку іноземних валют
- Неправильний розрахунок податку на прибуток
Щоб уникнути цих помилок, одиниці мають запровадити відповідні контрольні процедури та користуватися допомогою досвідчених бухгалтерів. Регулярне навчання бухгалтерського персоналу також сприяє підвищенню якості звітності.
