Фінансова звітність є одним із найважливіших документів у бухгалтерському обліку підприємств і містить вичерпну інформацію про річний фінансовий результат суб’єкта. Цей документ слугує не лише внутрішнім цілям організації, а й відіграє ключову роль у відносинах із державною адміністрацією, зокрема з податковими органами та KRS (Національним судовим реєстром). Він є основою для поданих даних і невід’ємним елементом фінансової прозорості підприємств.
Значення фінансової звітності виходить далеко за межі простого набору цифр. Це документ, що відображає реальний фінансовий стан суб’єкта, його здатність отримувати прибуток, ефективність управління активами та фінансову стабільність. Для власників, інвесторів, кредиторів та інших зацікавлених сторін фінансова звітність є основним джерелом інформації про економічний стан підприємства.
Фінансова звітність містить детальну інформацію про річний фінансовий результат суб’єкта господарювання. Цей документ потрібен не лише для внутрішніх цілей, а й у відносинах із податковими органами та Національним судовим реєстром. Він є основою для всіх фінансових даних, які подає підприємство
Обов’язок складати фінансову звітність
Обов’язок складати фінансову звітність стосується не всіх підприємців, а чітко визначений Законом про бухгалтерський облік. Цей документ мають складати насамперед суб’єкти, які згідно із Законом про бухгалтерський облік зобов’язані вести бухгалтерські книги. Крім того, обов’язок поширюється і на ті одиниці, які самостійно обрали повні бухгалтерські книги як спосіб обліку своєї господарської діяльності. Річну звітність готуємо для фірм, яким ведемо повні книги, — більше про наше бухгалтерське обслуговування.
Коло суб’єктів, на які поширюється цей обов’язок, широке й охоплює різні організаційні форми ведення діяльності. Серед них — компанії, що є юридичними особами, як-от sp. z o.o. (товариство з обмеженою відповідальністю, аналог ТОВ) та акціонерні товариства, а також фонди й асоціації. Водночас обов’язок може стосуватися й одноосібних підприємців і товариств фізичних осіб за умови, що вони ведуть повну бухгалтерію.
Обов’язок складати фінансову звітність випливає з ведення бухгалтерських книг згідно із Законом про бухгалтерський облік. Це стосується як суб’єктів, зобов’язаних законом вести книги, так і тих, хто самостійно обрав повні бухгалтерські книги. Обов’язок охоплює компанії, що є юридичними особами, а також одноосібних підприємців і товариства фізичних осіб, які ведуть повну бухгалтерію
Важливо розрізняти суб’єктів, які мусять вести бухгалтерські книги в силу закону, і тих, хто зробив такий вибір добровільно. До зобов’язаних законом належать насамперед — незалежно від розміру доходів — товариства капіталу, командитні та командитно-акціонерні товариства, державні підприємства, кооперативи та інші юридичні особи (стаття 2 частина 1 пункт 1 Закону про бухгалтерський облік, консолідований текст: Dz.U. (Вісник законів) 2026, поз. 522). Фізичні особи, цивільні товариства фізичних осіб, повні товариства фізичних осіб і партнерські товариства ведуть бухгалтерські книги лише тоді, коли їхні чисті доходи від продажу товарів і продукції за попередній фінансовий рік становили щонайменше еквівалент 2 500 000 євро (стаття 2 частина 1 пункт 2).
Натомість суб’єкти, які можуть добровільно обрати ведення бухгалтерських книг нижче цього порогу, — це переважно фізичні особи, що ведуть господарську діяльність, і цивільні товариства (стаття 2 частина 2). Такий вибір може бути зумовлений різними чинниками, як-от точніше управління фінансами, легше отримання кредитів чи підготовка до організаційних перетворень.
Складання фінансової звітності потребує належної підготовки та знання норм. Процес охоплює кілька ключових етапів:
- Збирання всіх бухгалтерських документів за фінансовий рік
- Проведення інвентаризації активів і пасивів
- Здійснення всіх коригувань і розрахунків між періодами
- Складання балансу та звіту про прибутки і збитки
- Підготовка додаткової інформації до звітності
- Перевірка правильності всіх позицій та їх відповідності книгам
Фінансова звітність і Національний судовий реєстр
Національний судовий реєстр відіграє фундаментальну роль у системі подання фінансової звітності для значної частини польських підприємств. Згідно зі статтею 69 частиною 1 Закону про бухгалтерський облік керівник одиниці зобов’язаний подати до відповідного судового реєстру низку ключових документів, які комплексно відображають фінансове та правове становище суб’єкта.
Пакет документів для подання до KRS охоплює річну фінансову звітність як основний елемент. Крім того, якщо звітність підлягала обов’язковому аудиту, слід додати аудиторський звіт. Ще одним обов’язковим документом є копія ухвали або рішення органу, що затверджує звітність, про затвердження річної фінансової звітності та розподіл прибутку чи покриття збитку.
Згідно зі статтею 69 частиною 1 Закону про бухгалтерський облік керівник одиниці має подати до KRS річну фінансову звітність, аудиторський звіт і копію ухвали про затвердження звітності. Усі документи слід подати протягом 15 днів від затвердження річної фінансової звітності
Особливо важливими є також звіти про діяльність, які стосуються одиниць, перелічених у статті 49 частині 1 Закону про бухгалтерський облік. Ці додаткові звіти містять інформацію про операційну діяльність, стратегію розвитку, основні ризики та загрози й інші аспекти функціонування підприємства, які можуть бути важливими для користувачів звітності.
Строки подання документів до KRS чітко визначені та потребують точного дотримання. Усі перелічені документи мають бути подані протягом 15 днів від затвердження річної фінансової звітності. Якщо фінансовий рік збігається з календарним, кінцевий строк подання звітності за 2026 рік до KRS — 15 липня 2027 року. Якщо звітність не затверджено вчасно, її подають протягом 15 днів після спливу строку затвердження, а потім повторно — протягом 15 днів після затвердження (стаття 69 частина 2).
Процес затвердження фінансової звітності також підпорядкований певним часовим правилам. Спершу керівник одиниці забезпечує складання звітності протягом 3 місяців від дати балансу (стаття 52 частина 1) — за 2026 рік до 31 березня 2027 року. Згідно зі статтею 53 частиною 1 Закону про бухгалтерський облік річна звітність одиниці має бути затверджена органом, що затверджує звітність, не пізніше ніж через шість місяців від дати балансу, якою є останній день фінансового року. Це означає, що звітність за 2026 рік має бути затверджена не пізніше 30 червня 2027 року.
Подання документів до KRS вимагає також виконання певних формальних вимог:
- Звітність одиниці, внесеної до реєстру підприємців KRS, складають у логічній структурі, оприлюдненій Міністерством фінансів (стаття 45 частина 1g)
- Фінансову звітність підписують в електронній формі (кваліфікованим, довіреним або особистим підписом) керівник одиниці — якщо правління складається з кількох осіб, усі члени або один із них після заяв інших — та особа, якій доручено ведення бухгалтерських книг (стаття 45 частина 1f, стаття 52 частини 2–2b)
- Усі додатки мають бути повними та розбірливими
- Подання підписує особа, внесена до KRS як уповноважена на представництво (з номером PESEL (ідентифікаційний номер)), прокурист, ліквідатор або адвокат чи юридичний радник (стаття 19e частини 2–3a Закону про KRS)
- Документи подають виключно в електронній формі через інформаційну систему Міністра юстиції (стаття 19e частина 1 Закону про KRS)
| Вид документа | Строк затвердження | Строк подання до KRS | Правова підстава |
|---|---|---|---|
| Фінансова звітність | До 6 місяців від дати балансу | 15 днів від затвердження | Статті 53 і 69 Закону про бухгалтерський облік |
| Аудиторський звіт | Разом зі звітністю | 15 днів від затвердження | Стаття 69 Закону про бухгалтерський облік |
| Ухвала про затвердження | До 6 місяців від дати балансу (за календарного року — до 30 червня) | 15 днів від затвердження | Статті 53 і 69 Закону про бухгалтерський облік |
Фінансова звітність фізичних осіб і податкові органи
Ситуація фізичних осіб, що ведуть господарську діяльність, щодо подання фінансової звітності суттєво відрізняється від процедур для компаній, зареєстрованих у Національному судовому реєстрі. Такі суб’єкти, як JDG (одноосібна господарська діяльність, аналог ФОП) фізичних осіб чи цивільні товариства фізичних осіб, не підлягають реєстрації в KRS, що зумовлює інші процедури подання фінансової звітності.
Для таких суб’єктів відповідною установою є CEIDG (Центральний реєстр та інформація про господарську діяльність), однак Закон про бухгалтерський облік не згадує про подання звітності до цієї установи. Цю законодавчу прогалину заповнив Закон про PIT (податок на доходи фізичних осіб), який точно визначає обов’язки в цій сфері.
Фізичні особи, що ведуть господарську діяльність, не подають фінансову звітність до KRS, а надсилають її в електронній формі керівнику KAS (Національної податкової адміністрації). Ці підприємці внесені до CEIDG, однак Закон про бухгалтерський облік не передбачає подання туди фінансової звітності
Ключовою нормою з цього питання є стаття 45 частина 5 Закону про PIT, яка чітко визначає, що платники, які ведуть бухгалтерські книги та зобов’язані складати фінансову звітність, мають надіслати її за допомогою засобів електронної комунікації керівнику KAS до спливу строку подання річної декларації. Це означає, що фінансова звітність стає елементом річного податкового розрахунку підприємця.
Наслідком цієї норми є те, що фізичні особи, які ведуть господарську діяльність і не зобов’язані реєструватися в KRS, мають — окрім податкової декларації — надіслати повну фінансову звітність у логічній структурі, оприлюдненій Міністерством фінансів. Вона складається з балансу, звіту про прибутки і збитки та додаткової інформації, які разом дають повну картину фінансового стану підприємства.
Строк подання фінансової звітності фізичними особами тісно пов’язаний зі строками податкового розрахунку. Звітність треба надіслати керівнику KAS до 30 квітня року, що настає за фінансовим роком (стаття 45 частини 1 і 5 Закону про PIT). Ця дата випливає з кінцевого строку подання річних декларацій PIT і є остаточною.
Практичні аспекти подання звітності фізичними особами охоплюють:
- Підготовку звітності відповідно до вимог Закону про бухгалтерський облік
- Надсилання звітності в електронній формі керівнику KAS незалежно від форми PIT
- Подання декларації PIT до податкової (urząd skarbowy) за місцем проживання
- Збереження копій усіх документів для власних потреб
- Перевірку, що звітність повна та підписана
Підприємець, який веде одноосібну господарську діяльність у сфері торгівлі, протягом усього 2026 року вів повні бухгалтерські книги. Тому він зобов’язаний скласти фінансову звітність, що складається з балансу, звіту про прибутки і збитки та додаткової інформації. Звітність він має надіслати в електронній формі керівнику KAS, а декларацію PIT-36 (річна декларація з PIT) подати до податкової — в обох випадках до 30 квітня 2027 року.
Спрощена фінансова звітність
Закон про бухгалтерський облік дозволяє певним категоріям одиниць складати фінансову звітність у спрощеній формі, що є значним полегшенням для менших підприємств. Цю можливість запроваджено для зменшення адміністративного навантаження на суб’єкти, які через свій розмір і обсяг діяльності не потребують такої детальної звітності, як великі корпорації.
Право скласти спрощену фінансову звітність малої одиниці за 2026 рік мають суб’єкти, які у 2025 і 2026 роках не перевищили двох із трьох визначених порогів (стаття 3 частина 1 пункт 1b Закону про бухгалтерський облік; одиниця, що розпочинає діяльність, оцінює лише перший рік). Цей критерій ґрунтується на принципі, що одиниця має залишатися нижче щонайменше двох із трьох лімітів у році, за який складає звітність, і в попередньому році. Рішення про застосування спрощень ухвалює орган, що затверджує звітність (стаття 49c частина 1).
Спрощену фінансову звітність можуть складати одиниці, які у фінансовому році та в попередньому році (за 2026 рік — у 2025 і 2026 роках) не перевищили двох із трьох критеріїв розміру. Пороги стосуються середньорічної чисельності працівників, суми активів балансу та чистих доходів від продажу товарів і продукції. Одиниці мають не досягти двох із трьох лімітів в обох роках
Перший критерій стосується зайнятості: середньорічна кількість працівників у перерахунку на повні ставки не може перевищувати 50 осіб. Розрахунок середньорічної зайнятості враховує працівників, що працюють за різної тривалості робочого часу, у перерахунку на еквівалент повної ставки.
Другий критерій стосується розміру активів: сума активів балансу на кінець фінансового року не може перевищувати 33 000 000 zł (до звітності за 2023 рік — 25 500 000 zł). Ця величина охоплює всі активи, відображені в балансі, як необоротні, так і оборотні, оцінені відповідно до принципів бухгалтерського обліку.
Третій критерій стосується доходів: чисті доходи від продажу товарів і продукції не можуть перевищувати 66 000 000 zł за фінансовий рік (до звітності за 2023 рік — 51 000 000 zł). Ці пороги діють починаючи зі звітності за 2024 рік (закон від 6 грудня 2024 року, Dz.U. 2024, поз. 1863, стаття 14 частина 3).
Суть спрощеної звітності полягає в можливості подавати інформацію менш детально. Одиниці, які мають право на спрощення, не зобов’язані показувати детальну інформацію, з якої складаються окремі статті балансу чи звіту про прибутки і збитки. Замість детальної розбивки вони можуть наводити лише основні значення статей вищого рівня, що значно спрощує складання звітності.
Основні сфери спрощень охоплюють:
- Можливість об’єднувати подібні статті балансу
- Меншу деталізацію звіту про прибутки і збитки
- Спрощення додаткової інформації
- Менші вимоги до пояснювальних приміток
- Можливість не складати деяких додаткових звітів
Відмінності у строках та установах
Розуміння відмінностей у строках подання фінансової звітності та компетентних установах є ключовим для правильного виконання звітних обов’язків. Польська система передбачає різні процедури залежно від організаційно-правової форми суб’єкта та його реєстраційного статусу, що потребує особливої уваги підприємців та їхніх консультантів.
Основна відмінність — поділ на суб’єкти, зареєстровані в Національному судовому реєстрі, і ті, що не підлягають такій реєстрації. Ця фундаментальна різниця визначає не лише місце подання звітності, а й строки та формальні вимоги цього процесу.
Суб’єкти, зареєстровані в KRS, як-от товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства чи фонди, що ведуть господарську діяльність, зобов’язані подавати фінансову звітність до цього реєстру. Процес має два етапи — спершу звітність має затвердити відповідний орган одиниці, а потім її подають до KRS у визначений строк. Своєю чергою, обов’язок ведення бухгалтерських книг сімейним фондом випливає з окремого закону — про нього пишемо в іншій статті.
Суб’єкти, зареєстровані в KRS (якщо фінансовий рік збігається з календарним), подають фінансову звітність не пізніше 15 липня, тоді як фізичні особи, що ведуть господарську діяльність, мають надіслати звітність керівнику KAS до 30 квітня. Різниця у строках зумовлена різними процедурами затвердження та різними компетентними установами
Для товариств з обмеженою відповідальністю строк подання звітності за 2026 рік до KRS спливає не пізніше 15 липня 2027 року. Цей строк відраховують від дати затвердження звітності загальними зборами учасників, яке має відбутися не пізніше 30 червня 2027 року. Отже, компанії мають відносно гнучкий графік, але мусять ретельно планувати процес затвердження.
Натомість фізичні особи, що ведуть господарську діяльність, зокрема одноосібні підприємці та учасники цивільних товариств, які ведуть бухгалтерські книги, зобов’язані надіслати фінансову звітність керівнику KAS до 30 квітня 2027 року (за 2026 рік). Цей строк є жорстким і не залежить від жодних додаткових процедур затвердження.
Відмінності в установах, компетентних приймати фінансову звітність, випливають із різних функцій цих документів. У KRS звітність слугує насамперед для інформування учасників господарського обороту, тоді як у податковій адміністрації (KAS) вона є елементом податкового розрахунку.
Практичні наслідки цих відмінностей охоплюють:
- Різні форми та процедури подання
- Різні збори, пов’язані з поданням документів
- Інші наслідки несвоєчасного подання звітності
- Різні вимоги до форми документів
- Різні процедури виправлення помилок у звітності
| Тип суб’єкта | Установа | Строк подання | Строк затвердження | Правова підстава |
|---|---|---|---|---|
| Компанії в KRS | Національний судовий реєстр | 15 липня 2027 (за 2026 рік) | До 30 червня 2027 | Статті 53 і 69 Закону про бухгалтерський облік |
| Фізичні особи | Керівник KAS (в електронній формі) | 30 квітня 2027 (за 2026 рік) | Не стосується | Стаття 45 частина 5 Закону про PIT |
| Цивільні товариства | Керівник KAS (в електронній формі) | 30 квітня 2027 (за 2026 рік) | Не стосується | Стаття 45 частина 5 Закону про PIT |
Наслідки несвоєчасного подання
Несвоєчасне подання фінансової звітності може мати серйозні правові та фінансові наслідки, які різняться залежно від типу суб’єкта та установи, до якої слід подати звітність. Підприємці мають знати про ці наслідки та вживати відповідних запобіжних заходів.
Для суб’єктів, які подають звітність до Національного судового реєстру, несвоєчасне подання документів може призвести до вимоги реєстраційного суду подати їх у додатковий 7-денний строк під загрозою штрафу, а після його спливу — до накладення (також повторного) штрафу в примусовому провадженні (стаття 24 Закону про KRS). Якщо попри вимогу не подано звітності за 2 фінансові роки поспіль, суд з власної ініціативи розпочинає провадження про ліквідацію суб’єкта без проведення ліквідаційної процедури (стаття 25a частина 1 пункт 4). Неподання звітності до реєстру є також злочином, за який передбачено штраф або обмеження волі (стаття 79 пункт 4 Закону про бухгалтерський облік). Крім того, відсутність актуальної фінансової звітності в KRS може негативно вплинути на довіру до суб’єкта з боку контрагентів, фінансових установ та інших учасників господарського обороту.
Для фізичних осіб, що ведуть господарську діяльність, наслідки несвоєчасного надсилання звітності керівнику KAS безпосередньо пов’язані з податковими процедурами. Це може призвести до вимоги податкового органу або початку перевірочних дій чи податкової перевірки, а якщо із запізненням подано також декларацію чи сплачено податок — до пені (відсотків за прострочення) та відповідальності за Кримінально-податковим кодексом.
Товариство з обмеженою відповідальністю, що веде торговельну діяльність, не подало фінансову звітність до KRS у строк до 15 липня. Реєстраційний суд вимагав подати документи протягом 7 днів під загрозою штрафу, а після безрезультатного спливу строку наклав штраф у розмірі 1000 zł. Якби товариство не подало звітності за два роки поспіль, йому загрожувало б провадження про ліквідацію без ліквідаційної процедури. Крім того, контрагенти товариства почали сумніватися в його надійності через відсутність актуальних фінансових даних у реєстрі.
