Незареєстрована діяльність (działalność nierejestrowana) – одна з найважливіших змін, запроваджених так званою Конституцією бізнесу з 30 квітня 2018 року. Вона дає фізичним особам змогу вести господарську діяльність без реєстрації в CEIDG (Центральний реєстр та інформація про господарську діяльність), якщо вони не перевищують певних лімітів доходу. З 1 січня 2026 року ліміт є квартальним і у 2026 році становить 10 813,50 zł на квартал (з 1 січня 2027 року – 11 137,50 zł), що дає початківцям більше гнучкості.
Правила незареєстрованої діяльності містяться в Законі «Право підприємців» (ustawa Prawo przedsiębiorców), який детально визначає умови, що їх має виконати фізична особа, аби скористатися цим рішенням. Важливий не лише ліміт доходу, а й відсутність господарської діяльності протягом останніх 60 місяців та обмеження щодо виду діяльності.
Незареєстровану діяльність можуть вести лише фізичні особи, які протягом останніх 60 місяців не вели господарської діяльності. Крім того, належний дохід від цієї діяльності не може перевищити в жодному кварталі 225% мінімальної заробітної плати (до кінця 2025 року – 75% у жодному місяці)
Ліміт доходу в незареєстрованій діяльності у 2026 році
Основний критерій, що визначає можливість вести незареєстровану діяльність, – ліміт доходу. Згідно зі ст. 5 ч. 1 Закону «Право підприємців» у редакції, чинній з 1 січня 2026 року, належний дохід від незареєстрованої діяльності не може перевищити в жодному кварталі 225% мінімальної заробітної плати.
У 2026 році мінімальна заробітна плата становить 4806 zł брутто, тож ліміт для незареєстрованої діяльності – 10 813,50 zł на квартал. З 1 січня 2027 року мінімальна заробітна плата становитиме 4950 zł, а ліміт – 11 137,50 zł на квартал. Для порівняння: до кінця 2025 року ліміт був місячним і становив 75% мінімальної заробітної плати – у 2025 році 3499,50 zł (за мінімальної зарплати 4666 zł).
Квартальний ліміт дає більше можливостей тим, хто починає діяльність: вищий дохід в одному місяці не означає перевищення ліміту, якщо сума доходів за квартал у ньому вміщується. Однак пам’ятайте, що ліміт стосується належного доходу, а не фактично отриманої оплати. Тобто вирішальним є момент виникнення належної суми, а не її фактичного надходження на рахунок.
Ліміт доходу в незареєстрованій діяльності у 2026 році становить 10 813,50 zł на квартал. Його розраховують як 225% мінімальної заробітної плати, яка у 2026 році становить 4806 zł брутто (з 1 січня 2027 року: 4950 zł, ліміт 11 137,50 zł)
Перевищення ліміту доходу в певному кварталі автоматично перетворює незареєстровану діяльність на господарську. Тоді особа має 7 днів від дня перевищення ліміту, щоб подати заяву про внесення до CEIDG.
Умови ведення незареєстрованої діяльності
Незареєстрована діяльність має певні обмеження, які випливають як із Закону «Право підприємців», так і з самої суті цього рішення. Найважливіша умова – відсутність господарської діяльності протягом останніх 60 місяців перед початком незареєстрованої діяльності.
Це означає, що незареєстрованою діяльністю можуть скористатися лише особи, які раніше не вели господарської діяльності або припинили її щонайменше за 5 років до запланованого початку незареєстрованої діяльності. Мета цього обмеження – щоб цим рішенням користувалися справжні початківці.
- Перевірте, чи не вели ви господарської діяльності протягом останніх 60 місяців
- Переконайтеся, що запланована діяльність не потребує концесії, ліцензії, дозволу чи запису до реєстру регульованої діяльності
- Плануйте діяльність так, щоб квартальні доходи не перевищували 10 813,50 zł (у 2026 році)
- Підготуйте систему документування продажів відповідно до правил VAT (ПДВ)
- Документуйте доходи й витрати для податкових цілей
Незареєстровану діяльність не можна вести в межах договору цивільного товариства (spółka cywilna). Крім того, за інформацією Міністерства фінансів, вона не охоплює видів діяльності, що потребують концесії, ліцензії, дозволу чи запису до реєстру регульованої діяльності, – наприклад, багатьох видів медичної, юридичної чи фінансової діяльності
Важливе обмеження стосується також виду діяльності. Незареєстрована діяльність не може охоплювати видів діяльності, що потребують концесії, ліцензії, дозволу чи запису до реєстру регульованої діяльності. Це означає, що в цій формі, як правило, не можна вести, наприклад, медичну, юридичну, фінансову чи іншу регульовану законом діяльність.
Практичні приклади перевищення ліміту
Щоб краще зрозуміти, як діють ліміти в незареєстрованій діяльності, варто розглянути конкретні приклади. Вирішальним є момент виникнення належної суми, а не її фактичного отримання.
Припустімо, що пан Janusz розпочав незареєстровану діяльність 1 січня 2026 року. У січні він надав дві послуги – першу 10 січня на суму 400 zł, другу 26 січня на суму 500 zł. У лютому він надав чотири послуги: 4 лютого на суму 1200 zł, 14 лютого на 500 zł, 27 лютого на 900 zł і того ж дня ще одну послугу на 1050 zł. Загальний дохід за січень і лютий становив 4550 zł, тобто квартальний ліміт не перевищено і діяльність можна продовжувати.
У березні ситуація змінилася. Пан Janusz надав три послуги: 4 березня на суму 2500 zł, 16 березня на 1800 zł і 27 березня на 2100 zł. Загальний дохід у I кварталі становив 10 950 zł, тобто ліміт перевищено на 136,50 zł – 27 березня.
Пан Janusz веде незареєстровану діяльність із січня 2026 року. У I кварталі його доходи становили 10 950 zł і перевищили ліміт на 136,50 zł. Згідно з правилами, він має 7 днів від дня перевищення ліміту, щоб подати заяву про внесення до CEIDG, тобто до 3 квітня 2026 року.
У разі перевищення ліміту діяльність стає господарською від дня перевищення, а особа має 7 днів, щоб подати реєстраційну заяву CEIDG-1. Нереєстрація в цей строк може спричинити санкції.
Незареєстрована діяльність і обов’язки щодо ZUS
Одна з найважливіших переваг незареєстрованої діяльності – відсутність обов’язку сплачувати внески до ZUS (Управління соціального страхування). Особи, які ведуть незареєстровану діяльність, не підлягають обов’язку реєстрації в ZUS і не мусять сплачувати внески на соціальне чи медичне страхування з цієї діяльності.
Це означає відчутну економію, особливо для тих, хто починає діяльність. Відсутність внесків ZUS може означати економію кількох сотень злотих на місяць, що за обмежених доходів суттєво впливає на рентабельність діяльності.
Особи, які ведуть незареєстровану діяльність, не сплачують внесків ZUS з цієї діяльності. Вони не реєструються для соціального страхування і не подають декларацій ZUS, якщо займаються лише продажем товарів
Проте існує важливий виняток щодо надання послуг. Якщо підписано договір про надання послуг або договір доручення (umowa zlecenia), особа, яка веде незареєстровану діяльність, підлягає соціальному страхуванню як виконавець за договором доручення. У такому разі саме замовник зобов’язаний зареєструвати її в ZUS і сплачувати відповідні внески.
Тому різниця між продажем товарів і наданням послуг має ключове значення для обов’язків щодо ZUS. Тоді як продаж товарів повністю вільний від внесків ZUS, надання послуг за договором може створювати страхові обов’язки на боці замовника.
Податок на доходи в незареєстрованій діяльності
Ведення незареєстрованої діяльності не звільняє від обов’язку сплачувати податок на доходи. Доходи від незареєстрованої діяльності не звільнені від податку на доходи й оподатковуються за загальними правилами.
Однак оскільки незареєстрована діяльність формально не є господарською, особа, яка її веде, не сплачує періодичних авансів з податку на доходи. Це означає, що протягом року немає обов’язку подавати щомісячні чи щоквартальні податкові декларації. Інша справа — аванси, отримані від клієнтів: коли вони стають доходом, пояснюємо в статті про аванси від клієнтів у незареєстрованій діяльності.
Податок на доходи від незареєстрованої діяльності розраховують у річній декларації PIT-36 (до 30 квітня наступного року), у частині, що стосується доходів із джерел доходу. Зокрема, доходи й витрати слід показати в рядку «Działalność nierejestrowana, określona w art. 20 ust. 1ba ustawy» (рядок для незареєстрованої діяльності); номер частини й рядка залежить від версії форми.
Доходи від незареєстрованої діяльності показують у річній декларації PIT-36 у рядку «Działalność nierejestrowana, określona w art. 20 ust. 1ba ustawy». Обов’язку сплачувати періодичні аванси з податку на доходи протягом податкового року немає
Ключове значення має різниця між доходом (przychód) і чистим доходом (dochód). Ліміт для незареєстрованої діяльності встановлюють на підставі доходу (przychód) (10 813,50 zł на квартал у 2026 році), тоді як податок на доходи розраховують від чистого доходу (dochód), тобто різниці між доходами та витратами, що враховуються в оподаткуванні (KUP).
Витрати, пов’язані з веденням незареєстрованої діяльності, мають бути належно задокументовані й зберігатися. Це можуть бути, зокрема, витрати на сировину, матеріали, інструменти чи інші видатки, безпосередньо пов’язані з діяльністю.
Документування продажів і обов’язки щодо VAT
Документування продажів у незареєстрованій діяльності потребує звернення до визначення господарської діяльності в розумінні Закону про VAT. Згідно зі ст. 15 ч. 2 цього Закону, господарська діяльність охоплює будь-яку діяльність виробників, торговців або постачальників послуг, зокрема діяльність осіб вільних професій.
Це визначення охоплює, зокрема, дії, що полягають у використанні товарів або нематеріальних активів на постійній основі з метою отримання доходу. Це означає, що незареєстрована діяльність може підпадати під Закон про VAT, хоча формально не зареєстрована як господарська.
| Тип покупця | Потрібний документ | Додаткові обов’язки | Примітки |
|---|---|---|---|
| Фірма – продавець є активним платником VAT | Рахунок-фактура з VAT | Реєстрація VAT | Після перевищення ліміту звільнення або відмови від нього |
| Фірма – продавець звільнений від VAT | Рахунок-фактура без VAT (на вимогу покупця) | Облік продажів | Найпоширеніша ситуація |
| Приватна особа | Фіскальний чек (paragon) | Касовий апарат (kasa fiskalna) | Якщо потрібен |
| Фермер на паушальному режимі (rolnik ryczałtowy) | Фіскальний чек або облік продажів без каси | Касовий апарат або облік | Облік у разі звільнення від каси |
У разі продажу приватним особам і фермерам на паушальному режимі слід з’ясувати, чи потрібен касовий апарат. Якщо особа, яка веде незареєстровану діяльність, звільнена від касового апарата, продажі можна вносити до обліку продажів без каси (ewidencja sprzedaży bezrachunkowej).
Незареєстрована діяльність може користуватися звільненням від VAT з огляду на ліміт обороту (240 000 zł з 1 січня 2026 року). У співпраці з фірмами продаж документують рахунком-фактурою – без VAT, якщо продавець звільнений (на вимогу покупця), або з VAT, якщо він є активним платником
Співпраця з фірмами зазвичай пов’язана з виставленням рахунку-фактури. Продавець, звільнений від VAT, виставляє рахунок-фактуру без VAT, коли цього вимагає покупець (ст. 106b ч. 2 і 3 Закону про VAT), а активний платник VAT – рахунок-фактуру з податком. Коли покупцем є фізична особа, яка не веде господарської діяльності, обов’язок виставити рахунок-фактуру виникає лише на її чітке прохання.
Виставлення рахунків-фактур у незареєстрованій діяльності
Рахунки-фактури, що виставляються в межах незареєстрованої діяльності, мають відповідати певним формальним вимогам. Якщо ви користуєтеся звільненням від VAT, виставляєте рахунки-фактури без VAT, обсяг даних яких визначає розпорядження Міністра фінансів щодо виставлення рахунків-фактур.
Рахунок-фактура без VAT повинен містити:
- дату виставлення
- порядковий номер документа
- імена та прізвища (назви) платника і покупця з адресами
- назву або вид товару чи послуги
- одиницю виміру й кількість поставлених товарів або обсяг наданих послуг
- ціну за одиницю товару чи послуги
- загальну суму до сплати
Особа, яка веде незареєстровану діяльність і користується звільненням від VAT, мусить вести облік продажів за кожен день. Закон не встановлює його зразка – на практиці він містить порядковий номер, дату продажу, номер документа, вартість продажу та вартість наростаючим підсумком
Крім того, згідно зі ст. 109 ч. 1 Закону про VAT, особа, яка користується звільненням від VAT, повинна вести облік продажів за кожен день, не пізніше ніж до здійснення продажу наступного дня. На практиці облік зазвичай містить:
- порядковий номер
- дату продажу
- номер документа продажу
- вартість продажу
- вартість продажу наростаючим підсумком
Облік можна вести в паперовій формі, і він допомагає контролювати ліміт доходу незареєстрованої діяльності. Його також можна доповнити даними контрагента для кращого впорядкування документів.
Активні платники VAT у незареєстрованій діяльності
Якщо особа, яка веде незареєстровану діяльність, стане активним платником VAT, вона зобов’язана вести повну документацію з VAT. Це означає ведення реєстрів VAT продажів і закупівель, а також подання файлів JPK_V7 (декларація VAT з реєстром, файл JPK) в електронній формі, як правило за місячні періоди, до 25-го числа наступного місяця.
Рахунок-фактура VAT, виставлений активним платником, повинен містити всі елементи, визначені Законом про VAT. Для правильних розрахунків з VAT потрібен NIP (податковий номер). Якщо особа, яка веде незареєстровану діяльність, не має NIP, вона повинна звернутися по нього, подавши до податкової (urząd skarbowy) форму NIP-7.
Активний платник VAT, який веде незареєстровану діяльність, мусить вести реєстри VAT продажів і закупівель та подавати файли JPK_V7, як правило щомісячні, в електронній формі. Для цього потрібен NIP
Реєстрація як активного платника VAT може бути добровільною або наслідком перевищення лімітів звільнення від VAT. В обох випадках це означає додаткові адміністративні обов’язки, але й можливість відраховувати VAT із закупівель, пов’язаних із діяльністю.
Касовий апарат у незареєстрованій діяльності
Обов’язок мати касовий апарат у незареєстрованій діяльності залежить від виду діяльності та типу покупців. Ключове значення має розмежування між продажем приватним особам і співпрацею з фірмами.
Якщо ви продаєте лише фірмам, касовий апарат не потрібен, оскільки обов’язок обліку на касі стосується продажу фізичним особам, які не ведуть господарської діяльності, і фермерам на паушальному режимі (ст. 111 ч. 1 Закону про VAT). Ситуація змінюється в разі продажу приватним особам – тоді може виникнути обов’язок мати касовий апарат залежно від виду діяльності.
Незареєстрована діяльність може користуватися різними звільненнями від обов’язку мати касовий апарат, зокрема коли продаж приватним особам і фермерам на паушальному режимі не перевищує 20 000 zł на рік (розпорядження Dz.U. (Вісник законів) 2024 поз. 1902, чинне до 31 грудня 2027 року), крім дій, що завжди потребують каси (наприклад, перукарських і косметичних послуг). Якщо таке звільнення застосовується, продаж приватним особам можна документувати в обліку продажів без каси.
- Продаж лише фірмам – немає обов’язку мати касовий апарат
- Продаж приватним особам – перевірте обов’язок мати касовий апарат
- Можливість користуватися звільненнями від касового апарата
- Альтернатива у вигляді обліку продажів без каси
- Добровільне документування всіх продажів рахунками-фактурами
Переваги незареєстрованої діяльності
Незареєстрована діяльність має низку переваг для тих, хто починає господарську діяльність. Найважливіша – немає потреби реєструвати діяльність у CEIDG, податковій чи GUS (Головне статистичне управління), що значно спрощує старт.
Ще одна важлива перевага – немає обов’язку сплачувати періодичні аванси з податку на доходи. Це означає, що особа, яка веде незареєстровану діяльність, не мусить подавати щомісячних чи щоквартальних податкових декларацій, що зменшує адміністративне навантаження.
Незареєстрована діяльність передбачає також спрощений облік. Замість ведення повних бухгалтерських книг достатньо вести простий облік продажів і документувати витрати, що враховуються в оподаткуванні.
Незареєстрована діяльність не створює обов’язку сплачувати внески ZUS чи подавати декларації ZUS. Це означає економію кількох сотень злотих на місяць порівняно зі звичайною господарською діяльністю
Найважливіша фінансова перевага – відсутність внесків ZUS. Особа, яка веде незареєстровану діяльність, не сплачує внесків на соціальне чи медичне страхування, що може означати економію навіть кількох сотень злотих на місяць. Для діяльності з обмеженими доходами це має ключове значення для рентабельності.
Недоліки й обмеження незареєстрованої діяльності
Попри численні переваги, незареєстрована діяльність має й суттєві обмеження. Найважливіше з них – ліміт доходу, який у 2026 році становить 10 813,50 zł на квартал. Його перевищення означає необхідність зареєструвати господарську діяльність протягом 7 днів.
Суттєвим обмеженням є також неможливість вести цивільне товариство в межах незареєстрованої діяльності. Тобто особи, які хочуть вести діяльність спільно з іншими, мусять обрати іншу правову форму.
Незареєстрована діяльність не охоплює видів діяльності, що потребують концесії, ліцензії, дозволів чи запису до реєстру регульованої діяльності. Це означає, що в цій формі, як правило, не можна вести, наприклад, медичну, юридичну, фінансову чи іншу регульовану законом діяльність.
Підприємець, який планує розвиток, може швидко зіткнутися з обмеженнями незареєстрованої діяльності. Ліміт доходу 10 813,50 zł на квартал (у 2026 році) і неможливість вести деякі види діяльності можуть вимагати переходу на звичайну господарську діяльність.
Ці обмеження означають, що незареєстрована діяльність – рішення насамперед для тих, хто починає господарську діяльність або веде діяльність обмеженого масштабу. Для підприємців, які планують розвиток, її може виявитися замало.
Перехід із незареєстрованої діяльності на господарську
Перехід із незареєстрованої діяльності на господарську можливий у двох ситуаціях. Перша – перевищення ліміту доходу в певному кварталі, друга – добровільна реєстрація в CEIDG.
У разі перевищення ліміту доходу діяльність автоматично стає господарською від дня перевищення. Тоді особа має 7 днів, щоб подати реєстраційну заяву CEIDG-1. Нереєстрація в цей строк може спричинити санкції.
Добровільна реєстрація в CEIDG можлива будь-коли. У такому разі діяльність стає господарською з дати, зазначеної в реєстраційній заяві. Це може бути вигідно, якщо ви плануєте розвивати діяльність.
Перехід на господарську діяльність означає необхідність сплачувати внески ZUS, аванси з податку та вести податковий облік (наприклад, KPiR (книга доходів і витрат) або облік доходів). Це варто врахувати у фінансовому плануванні діяльності
Перехід на господарську діяльність означає також додаткові обов’язки. До них належать сплата внесків ZUS, сплата авансів з податку на доходи, ведення податкового обліку (найчастіше KPiR або обліку доходів за ryczałt (єдиний податок із зареєстрованого доходу)) та виконання інших обов’язків, пов’язаних із веденням господарської діяльності.
