Початок роботи в новій компанії — це завжди виклик, особливо коли вас працевлаштовано на випробувальний термін. У такій ситуації кожен працівник замислюється, як його поведінка та рішення можуть вплинути на подальшу співпрацю з роботодавцем. Одна з найпоширеніших дилем — потреба взяти лікарняний під час випробувального терміну. Чи можна взяти лікарняний (L4, e-ZLA) на випробувальному терміні? Які наслідки це має для працівника і роботодавця? Ці питання турбують багатьох працівників, які непокояться за своє професійне майбутнє.
Випробувальний термін — це час, коли і працівник, і роботодавець можуть перевірити, чи співпраця влаштовуватиме обидві сторони. Для роботодавця це нагода оцінити навички, залученість нового працівника та те, як він вписується в команду й організаційну культуру. Для працівника — час пізнати специфіку роботи, вимоги посади та атмосферу в компанії. У цьому контексті хвороба може сприйматися як перешкода для досягнення головної мети випробувального терміну.
Лікар може видати лікарняний L4 на випробувальному терміні без жодних правових обмежень. Право на лікарняний не залежить ні від виду трудового договору, ні від того, як довго ви працюєте в цього роботодавця. Кожен працівник має право на медичну допомогу та звільнення від роботи в разі хвороби
Проте пам’ятайте, що отримання лікарняної виплати від роботодавця або допомоги з тимчасової непрацездатності (zasiłek chorobowy) залежить від виконання певних умов, насамперед від спливу періоду очікування. Саме ці правові та фінансові аспекти викликають найбільше сумнівів у працівників, які починають роботу в новій компанії.
Правові аспекти лікарняного на випробувальному терміні
Законодавець не передбачив жодних обмежень щодо видачі лікарняних працівникам, працевлаштованим на випробувальний термін. Це означає, що лікар має повне право видати L4, якщо цього потребує стан здоров’я пацієнта, незалежно від виду укладеного трудового договору чи тривалості роботи.
Ключове питання, однак, — розмежування права на лікарняний і права на грошові виплати у зв’язку з ним. Право на лікарняну виплату від роботодавця або на zasiłek chorobowy регулюють окремі положення, які враховують період очікування та інші формальні умови.
Згідно зі статтею 53 Трудового кодексу (Kodeks pracy) роботодавець не може розірвати трудовий договір без попередження через хворобу, що триває менше ніж 3 місяці, якщо працівник працював у цього роботодавця менше ніж 6 місяців. Оскільки договір на випробувальний термін укладають на строк, що не перевищує 3 місяців (а якщо планується строковий договір менше ніж на 6 місяців – 1 місяця, від 6 до 12 місяців – 2 місяців; стаття 25 § 2 і § 2² Трудового кодексу), роботодавець, як правило, не має права негайно розірвати договір через L4
Втім, роботодавець має право розірвати договір на випробувальний термін із попередженням, дотримуючись відповідного строку попередження. Його тривалість залежить від строку, на який укладено договір:
- Договір, укладений на 3 місяці, - строк попередження становить 2 тижні
- Договір, укладений на строк понад 2 тижні, але менше ніж 3 місяці, - строк попередження становить 1 тиждень
- Договір, укладений на строк, що не перевищує 2 тижнів, - строк попередження становить 3 робочі дні
Важливо також, що роботодавець не може вручити попередження про розірвання договору, поки працівник перебуває на лікарняному. Проте він може зробити це одразу після повернення працівника на роботу, що становить істотний ризик для тих, хто перебуває на тривалому L4 під час випробувального терміну.
Період очікування на лікарняні виплати
Один із найважливіших аспектів L4 на випробувальному терміні — період очікування на лікарняні виплати. Для працевлаштованих за трудовими відносинами він становить 30 днів від дня, коли особу охоплено страхуванням на випадок хвороби.
Це означає, що працівник, який захворіє в перший місяць роботи, не матиме права ні на лікарняну виплату від роботодавця, ні на zasiłek chorobowy. Його відсутність вважатиметься поважною, але неоплачуваною. Це важливо врахувати, плануючи домашній бюджет на перші тижні роботи.
Під час обчислення періоду очікування враховують попередні періоди страхування на випадок хвороби, якщо перерва між договорами не перевищувала 30 днів або була спричинена відпусткою для догляду за дитиною (urlop wychowawczy), неоплачуваною відпусткою чи проходженням дійсної військової служби
Водночас існують ситуації, коли право на zasiłek chorobowy виникає з першого дня роботи, без 30-денного періоду очікування:
- Випускники шкіл або вищих навчальних закладів, яких охопили страхуванням на випадок хвороби протягом 90 днів після завершення навчання або отримання диплома
- Непрацездатність унаслідок нещасного випадку дорогою на роботу або з роботи
- Особи, які мають щонайменше 10 років обов’язкового страхування на випадок хвороби
| Ситуація | Період очікування | Право на виплату | Примітки |
|---|---|---|---|
| Стандартне працевлаштування | 30 днів | З 31-го дня роботи | Стосується більшості випадків |
| Випускник (до 90 днів) | 0 днів | З 1-го дня роботи | Потрібні документи |
| Нещасний випадок дорогою | 0 днів | З 1-го дня роботи | Незалежно від стажу |
| Стаж 10+ років | 0 днів | З 1-го дня роботи | Загальний період страхування |
| Перерва до 30 днів | Зараховуються попередні періоди | Коли загалом щонайменше 30 днів страхування | Між договорами |
Визначення бази для розрахунку лікарняних виплат
Коли працівник уже має право на лікарняні виплати, наступне питання — визначення бази їх розрахунку. У стандартних випадках базою є середня місячна заробітна плата за 12 місяців, що передують місяцю хвороби. Проте для працівників із коротшим стажем у цього роботодавця діють особливі правила.
Якщо непрацездатність настала до спливу 12 місяців роботи, базою є заробітна плата за повні календарні місяці страхування. Якщо хвороба настала в перший місяць роботи або коли перший місяць неповний, застосовують особливі правила, визначені статтею 37 закону про допомогу з тимчасової непрацездатності (ustawa zasiłkowa).
Якщо непрацездатність настала до спливу повного календарного місяця роботи, до бази розрахунку допомоги беруть місячну заробітну плату, визначену в трудовому договорі, якщо вона виплачується у фіксованому місячному розмірі. У разі змінної заробітної плати враховують суму, яку працівник отримав би, відпрацювавши повний місяць
Заробітну плату, визначену погодинною ставкою, трактують як фіксовану, тобто для визначення бази беруть повну місячну заробітну плату за договором, навіть якщо працівник до захворювання відпрацював лише частину місяця.
Практичний приклад показує, як це працює: працівниця, прийнята на роботу 4 травня з місячною заробітною платою 5 000 zł брутто, яка хворіла з 19 по 21 травня і вже має право на виплату (наприклад, як випускниця або завдяки зарахуванню попереднього страхування – інакше діє 30-денний період очікування), матиме базу, визначену від повної суми 5 000 zł, зменшеної на соціальні внески в розмірі 13,71%. Це означає, що виплату нараховуватимуть від суми 4 314,50 zł.
Розмір лікарняних виплат
Система лікарняних виплат у Польщі передбачає два види виплат: лікарняну виплату від роботодавця (wynagrodzenie chorobowe) і допомогу з тимчасової непрацездатності (zasiłek chorobowy). Різниця між ними стосується насамперед періоду виплати та джерела фінансування.
Wynagrodzenie chorobowe виплачується за перші 33 дні хвороби в календарному році, а для осіб віком понад 50 років цей період скорочується до 14 днів. Після цього працівник отримує zasiłek chorobowy, який фінансує ZUS (Управління соціального страхування).
Базовий розмір wynagrodzenia chorobowego і zasiłku chorobowego становить 80% бази розрахунку. Виняток — особливі ситуації, коли виплата становить 100% бази, як-от вагітність, нещасний випадок на виробництві, професійне захворювання або непрацездатність, пов’язана з донорством клітин, тканин і органів
Детальні ставки наведено нижче:
- 80% бази розрахунку - стандартний розмір для більшості випадків хвороби
- 100% бази розрахунку - у разі вагітності, нещасного випадку на виробництві або дорогою на роботу/з роботи, професійного захворювання, а також непрацездатності, пов’язаної з медичними процедурами для донорів
- 70% бази розрахунку - знижена ставка за перебування в лікарні діяла лише до 31 грудня 2021 року; з 1 січня 2022 року zasiłek chorobowy за період перебування в лікарні, як правило, становить 80% бази розрахунку
Практичний приклад: Працівник із базою розрахунку 4 000 zł, який захворів на звичайну хворобу, отримуватиме wynagrodzenie chorobowe в розмірі 3 200 zł на місяць протягом перших 33 днів. Якщо хвороба триватиме довше, з 34-го дня він отримуватиме zasiłek chorobowy у тому самому розмірі, також під час перебування в лікарні (до кінця 2021 року сума тоді зменшилася б до 2 800 zł на місяць).
Наслідки для подальшого працевлаштування
Хоча L4 на випробувальному терміні не є формальною підставою для розірвання договору, він може мати практичні наслідки для подальшої співпраці з роботодавцем. Головна проблема в тому, що працівник на лікарняному не може показати свої навички та залученість, а це ж і є головна мета випробувального терміну.
Роботодавці часто сприймають випробувальний термін як час інтенсивної оцінки нового працівника. Тривала відсутність через хворобу може призвести до того, що їм забракне інформації для рішення про подальше працевлаштування. Як наслідок, договір можуть не продовжити після завершення випробувального терміну.
Якщо в останній день дії договору на випробувальний термін працівник перебуває на лікарняному, договір, як правило, припиняється зі спливом строку, на який його укладено. Проте з 26 квітня 2023 року сторони можуть домовитися в договорі, що він продовжується на час відпустки та іншої поважної відсутності, зокрема лікарняного (стаття 25 § 2¹ Трудового кодексу). Повторно укласти договір на випробувальний термін із тим самим працівником можна лише тоді, коли він має виконувати інший вид роботи (стаття 25 § 3 Трудового кодексу)
Практичні стратегії в такій ситуації:
- Підтримувати контакт із роботодавцем під час лікарняного (у розумних межах)
- Повідомляти про очікувану дату повернення на роботу
- Демонструвати залученість і бажання надолужити пропущене після повернення
- Проактивно братися за завдання після завершення лікарняного
- Відкрито спілкуватися з безпосереднім керівником щодо стану здоров’я
Пам’ятайте, що роботодавець має право розірвати договір на випробувальний термін у будь-який момент, окрім періоду відпустки чи іншої поважної відсутності працівника (стаття 41 Трудового кодексу), дотримуючись відповідного строку попередження. Він може зробити це одразу після повернення працівника з L4, що є реальним ризиком для тих, хто довго був відсутній через хворобу.
Правовий захист працівника
Хоча становище працівника на L4 під час випробувального терміну може здаватися непевним, польське трудове право передбачає певні захисні механізми. Найважливіший із них — заборона розривати договір із попередженням під час лікарняного.
Згідно зі статтею 41 Трудового кодексу роботодавець не може розірвати трудовий договір із попередженням під час відпустки працівника чи іншої поважної відсутності, зокрема непрацездатності через хворобу. Цей захист поширюється й на договори на випробувальний термін, але не продовжує договору: він припиняється зі спливом строку, на який його укладено. Заборона не стосується й розірвання договору без попередження з вини працівника (стаття 52 Трудового кодексу), яке можливе також під час L4.
Крім того, як уже згадувалося, роботодавець не може розірвати договір без попередження через хворобу, що триває менше ніж 3 місяці, якщо працівник працював менше ніж 6 місяців. Оскільки випробувальний термін, як правило, не перевищує 3 місяців, це положення забезпечує додатковий захист.
Випадок із практики: Працівник, працевлаштований на 3-місячний випробувальний термін, захворів на другому місяці роботи й перебував на L4 6 тижнів. Роботодавець не міг розірвати з ним договір під час лікарняного, але міг зробити це в день повернення на роботу. За 2-тижневого строку попередження працівник ще працював протягом цього строку, але не довше, ніж до кінця первісно визначеного випробувального терміну, – попередження не продовжує договору на випробувальний термін.
Практичні аспекти користування L4
Рішення взяти лікарняний на випробувальному терміні має бути зваженим, але насамперед обґрунтованим реальним станом здоров’я. Спроба «перехворіти» серйозну хворобу на роботі може погіршити здоров’я і спричинити довшу відсутність у майбутньому.
Важливі практичні аспекти:
- Швидко повідомляти роботодавця про відсутність через хворобу
- Лікарняні листки лікар виписує в електронній формі (e-ZLA), а роботодавець із профілем на PUE ZUS (онлайн-платформа ZUS) отримує їх без участі працівника; роздруківку передають лише тоді, коли роботодавець не має такого профілю або e-ZLA не вдалося виписати. Лікарняні працівників і розрахунок лікарняних виплат ми ведемо в межах кадрового та зарплатного обслуговування.
- Дотримуватися правил поведінки під час лікарняного
- Планувати повернення на роботу і повідомляти про це роботодавця
- Готуватися до інтенсивної роботи після повернення
Працівник на лікарняному зобов’язаний виконувати медичні рекомендації та утримуватися від дій, які могли б затримати одужання. Порушення цих правил може призвести до втрати права на виплати та бути підставою для розірвання договору. З 13 квітня 2026 року закон про допомогу з тимчасової непрацездатності уточнює, що право на zasiłek за весь період лікарняного втрачає особа, яка в цей час виконує оплачувану роботу (крім епізодичних дій, яких вимагають істотні обставини, – ними не може бути вказівка роботодавця) або займається діяльністю, що не відповідає меті лікарняного (стаття 17 частини 1–1b)
Спілкування з роботодавцем під час лікарняного має бути професійним і обмежуватися необхідним мінімумом. Працівник повинен повідомляти про очікувану дату повернення на роботу, але не зобов’язаний детально описувати свій стан здоров’я чи характер хвороби.
Вплив на майбутнє працевлаштування
Користування L4 на випробувальному терміні може мати різні наслідки для майбутнього працевлаштування залежно від підходу роботодавця, тривалості лікарняного та того, як сторони спілкуються. Важливо розуміти: хоча роботодавець не може формально звільнити працівника лише за те, що той узяв L4, він може вирішити не продовжувати співпрацю після завершення випробувального терміну.
Деякі роботодавці можуть сприймати часті лікарняні як тривожний сигнал щодо майбутньої відвідуваності працівника. З іншого боку, відповідальне ставлення до власного здоров’я та дотримання процедур можуть сприйняти позитивно, як прояв професіоналізму.
Довгострокові наслідки можуть охоплювати:
- Вплив на оцінку під час випробувального терміну та рішення про подальше працевлаштування
- Формування стосунків із безпосереднім керівником і командою
- Вплив на майбутні підвищення та кар’єрний розвиток у компанії
- Сприйняття колегами та керівництвом
Працівники, які після повернення з L4 демонструють більшу залученість і успішно надолужують пропущене, можуть здобути визнання роботодавців. Головне — професійний підхід до всієї ситуації та сприйняття періоду після повернення як нагоди показати свої можливості.
