Авансові платежі з податку на доходи (zaliczki) — один із найважливіших податкових обов’язків кожного підприємця в Польщі. Систему авансових платежів запровадили, щоб забезпечити регулярні надходження до державного бюджету та розподілити податкове навантаження в часі. Підприємці, які оподатковуються на загальних засадах — як за податковою шкалою (12% і 32%), так і лінійним податком 19%, мають систематично сплачувати авансові платежі у визначені строки.
Правильний розрахунок авансових платежів з податку на доходи вимагає знання чинних норм, строків сплати та методів розрахунку належних сум. Нерозуміння цих правил може призвести до помилок у розрахунках, затримок платежів і можливих санкцій з боку податкових органів. Тому кожен підприємець має добре розуміти, як працюють авансові платежі та як їх правильно розраховувати.
Авансові платежі з податку на доходи — це суми податку, які сплачують наперед у визначені строки протягом податкового року. Цей обов’язок стосується всіх підприємців, які оподатковуються на загальних засадах, як за податковою шкалою, так і лінійним податком. Система авансових платежів дає змогу розподілити податкове навантаження в часі та забезпечує регулярні надходження до державного бюджету
Що таке авансові платежі з податку на доходи
Авансовий платіж з податку на доходи — це форма передоплати податку, належного за певний податковий рік. Це механізм, який розподіляє податкове навантаження в часі, тож підприємцям не потрібно сплачувати всю суму податку одноразово під час подання річної декларації. Авансові платежі розраховують на основі доходу, отриманого від початку року до кінця відповідного звітного періоду, із застосуванням відповідних ставок податку.
Система авансових платежів охоплює всіх платників податку, які ведуть господарську діяльність і оподатковуються на загальних засадах. Це стосується як фізичних осіб, що ведуть JDG (одноосібна господарська діяльність, аналог ФОП), так і учасників товариств, які не є платниками CIT (податку на прибуток), наприклад цивільного товариства (spółka cywilna). Розмір авансового платежу залежить від отриманого доходу та обраної форми оподаткування — податкової шкали або лінійного податку.
Авансові платежі з податку на доходи є обов’язковими, тобто кожен платник податку, який відповідає певним критеріям, мусить їх сплачувати незалежно від свого бажання. Обов’язок діє протягом усього періоду ведення господарської діяльності, а платіж стає належним з того періоду, у якому дохід від початку року перевищив суму, що зумовлює обов’язок сплати податку. Недотримання строків сплати авансових платежів призводить до нарахування пені за прострочення та можливих адміністративних санкцій.
Правовою основою обов’язку сплачувати авансові платежі з податку на доходи є Закон про PIT (податок на доходи фізичних осіб). Згідно з нормами, авансові платежі розраховують від доходу, отриманого наростаючим підсумком від початку податкового року. Сума авансового платежу за певний період — це різниця між належним податком і сумою авансових платежів, сплачених у попередніх періодах
Види авансових платежів з податку на доходи
Польське податкове право передбачає кілька форм сплати авансових платежів з податку на доходи, які різняться частотою платежів і способом розрахунку. Вибір форми залежить від розміру доходів, тривалості ведення діяльності та вподобань платника податку.
Місячні авансові платежі з податку на доходи
Щомісячна сплата авансових платежів — це основна й найпоширеніша форма розрахунку з податку на доходи. Ця форма доступна для всіх платників податку незалежно від розміру доходів чи тривалості діяльності. Підприємці, які обрали місячні розрахунки, зобов’язані розраховувати й сплачувати авансові платежі щомісяця.
Основою розрахунку місячного авансового платежу є дохід, отриманий наростаючим підсумком від початку податкового року до кінця місяця, за який розраховують платіж. Це означає, що щомісяця підприємець має підсумувати всі доходи й витрати з січня до відповідного місяця, а потім розрахувати належний податок. Авансовий платіж за конкретний місяць — це різниця між податком, належним від доходу наростаючим підсумком, і сумою авансових платежів, сплачених у попередніх місяцях.
Строки сплати місячних авансових платежів чітко визначено податковими нормами. Авансовий платіж за певний місяць слід сплатити до 20-го числа наступного місяця. Наприклад, платіж за лютий слід сплатити до 20 березня, а платіж за березень — до 20 квітня. Виняток становить платіж за грудень, який слід сплатити до 20 січня наступного року.
Платники податку, які обрали місячні розрахунки, не зобов’язані подавати заяви про вибір цієї форми розрахунків чи декларації щодо авансових платежів. Єдиний обов’язок — вчасно розрахувати й сплатити авансовий платіж на відповідний рахунок податкової (urząd skarbowy). Несплата в строк призводить до нарахування пені за прострочення
Квартальні авансові платежі з податку на доходи
Квартальна сплата авансових платежів з податку на доходи — це спрощена форма розрахунку, доступна для певної групи платників податку. Цією формою можуть користуватися малі суб’єкти господарювання та особи, які починають господарську діяльність. Головний критерій для квартальних розрахунків — розмір доходів, отриманих у попередньому податковому році.
Право на квартальні розрахунки мають платники податку, у яких виручка від продажу в попередньому податковому році разом із належним VAT (ПДВ) не перевищила еквівалента 2 000 000 євро. У 2026 році цей ліміт становить 8 517 000 zł (перерахунок за середнім курсом євро NBP (Національного банку Польщі) на 1 жовтня 2025 року, 4,2586 zł, з округленням до 1000 zł; у 2025 році — 8 569 000 zł). Крім того, квартальними розрахунками можуть користуватися особи, які починають господарську діяльність, незалежно від очікуваного розміру доходів — якщо в році початку діяльності та у двох попередніх роках вони не вели діяльності (самостійно, як учасник товариства без статусу юридичної особи чи через подружжя за спільної сумісної власності).
Квартали в податковому праві мають сталу структуру. Перший квартал охоплює січень, лютий і березень, другий — квітень, травень і червень, третій — липень, серпень і вересень, а четвертий — жовтень, листопад і грудень. Строки сплати квартальних авансових платежів визначаються за тими самими правилами, що й для місячних.
Платіж за перший квартал слід сплатити до 20 квітня, за другий квартал — до 20 липня, за третій квартал — до 20 жовтня, а за четвертий квартал — до 20 січня наступного року. Механізм розрахунку квартальних авансових платежів такий самий, як і місячних: основою є дохід наростаючим підсумком від початку року, а платіж за певний квартал — це різниця між належним податком і сумою платежів, сплачених у попередніх кварталах.
Вибір квартальної форми сплати авансових платежів може дати перевагу у вигляді рідших розрахунків і платежів. Проте платники податку мають пам’ятати про вчасну сплату більших сум раз на три місяці. Перевищення ліміту доходів протягом податкового року не призводить автоматично до втрати права на квартальні розрахунки
Спрощені авансові платежі з податку на доходи
Спрощені авансові платежі — це особлива форма розрахунку, доступна для досвідчених підприємців, які ведуть господарську діяльність тривалий час. Цей спосіб розрахунку ґрунтується на доходах, отриманих у попередніх податкових роках, що дає змогу мати передбачуване й стабільне податкове навантаження протягом року.
Щоб користуватися спрощеними авансовими платежами, платнику податку не потрібно подавати заяву до податкової протягом податкового року. Інформацію про вибір цієї форми розрахунку зазначають лише в річній декларації, яку подають за відповідний податковий рік. Ця зміна в нормах значно спрощує адміністративні процедури та зменшує бюрократичне навантаження на підприємців.
Спрощеними авансовими платежами не можуть користуватися особи, які вперше розпочали господарську діяльність у поточному або попередньому податковому році. Це обмеження пов’язане з тим, що для розрахунку спрощеного платежу потрібні історичні дані про доходи від господарської діяльності, яких нові підприємці ще не мають.
Спрощений авансовий платіж становить 1/12 суми податку, розрахованої за податковою шкалою, чинною в певному році (для лінійного податку — за ставкою 19%), від доходу від господарської діяльності, зазначеного в річній декларації, поданій у попередньому податковому році. Якщо в цій декларації не зазначено доходу від господарської діяльності або він не перевищив 30 000 zł (суми, до якої податок не виникає), основою розрахунку може бути дохід із декларації, поданої на два роки раніше.
Спрощені авансові платежі можуть бути особливо вигідними для підприємців зі стабільними доходами, бо дають змогу передбачувано планувати грошові потоки. Проте в разі значного зростання доходів у певному році застосування спрощених платежів може означати потребу доплатити значну суму податку під час подання річної декларації
Розрахунок авансових платежів з податку на доходи у 2026 році
Правильний розрахунок авансового платежу з податку на доходи вимагає знання чинних ставок податку, податкових порогів і правил відрахування соціальних внесків. Порядок розрахунку різниться залежно від обраної форми оподаткування — податкової шкали чи лінійного податку.
Авансові платежі за податковою шкалою
Оподаткування за податковою шкалою характеризується прогресивною системою ставок і можливістю скористатися неоподатковуваною сумою. У 2026 році діє двоступенева податкова шкала з податковим порогом 120 000 zł.
Розрахунок авансового платежу за податковою шкалою складається з кількох етапів. Перший крок — визначити дохід наростаючим підсумком від початку року до кінця місяця або кварталу, за який розраховують платіж. Дохід — це різниця між виручкою та витратами на її отримання (KUP), обчисленими наростаючим підсумком від початку податкового року.
Наступний етап — визначити оподатковуваний дохід, зменшивши дохід на внески на соціальне страхування, сплачені до кінця періоду, за який розраховують платіж. Ці внески можна відрахувати від доходу, якщо їх раніше не віднесли до витрат, що враховуються в оподаткуванні, у податкових книгах.
Базою оподаткування є оподатковуваний дохід, округлений до повних злотих (суми менше 50 грошів відкидають, а 50 грошів і більше округлюють до повного злотого — стаття 63 § 1 Податкового кодексу (Ordynacja podatkowa)). Від цієї бази розраховують належний податок за відповідними ставками. Для доходів, що не перевищують 120 000 zł, застосовують ставку 12 відсотків, зменшену на суму зменшення податку в розмірі 3 600 zł.
У разі перевищення податкового порогу податок розраховують за формулою: 120 000 zł × 12% - 3 600 zł + (база оподаткування - 120 000 zł) × 32%. Авансовий платіж за певний період — це різниця між податком, належним від доходу наростаючим підсумком, і сумою платежів, сплачених у попередніх періодах.
Обов’язок сплатити авансовий платіж з податку на доходи виникає лише в тому місяці або кварталі, у якому доходи перевищили суму, що зумовлює обов’язок сплати податку (за податковою шкалою — 30 000 zł доходу від початку року, стаття 44 частина 3 пункт 1 Закону про PIT). Це означає, що за низьких доходів авансовий платіж може дорівнювати нулю, і платник податку не зобов’язаний нічого сплачувати
Авансові платежі за лінійним податком
Лінійний податок характеризується єдиною ставкою 19 відсотків, яку застосовують до всієї бази оподаткування. На відміну від податкової шкали, за лінійного податку немає неоподатковуваної суми, тобто податок сплачують із першого заробленого злотого.
Розрахунок авансового платежу за лінійним податком простіший, ніж за податковою шкалою, бо немає податкових порогів. Як і за податковою шкалою, основою розрахунку є дохід наростаючим підсумком від початку року — різниця між виручкою та витратами на її отримання.
За лінійного податку платники можуть відраховувати від доходу як внески на соціальне страхування, так і внески на медичне страхування. У 2026 році ліміт відрахування внеску на медичне страхування (разом із сумою, віднесеною до витрат) становить 14 100 zł (у 2025 році — 12 900 zł). Ці внески можна відрахувати, якщо їх раніше не віднесли до витрат, що враховуються в оподаткуванні.
Базою оподаткування є дохід, зменшений на соціальні та медичні внески, округлений до повних злотих. Належний податок розраховують, множачи базу оподаткування на ставку 19 відсотків. Авансовий платіж за певний період — це різниця між податком, належним від доходу наростаючим підсумком, і сумою платежів, сплачених у попередніх періодах.
Платники податку, які ведуть KPiR (книгу доходів і витрат), не зобов’язані подавати декларації з податку на доходи протягом податкового року. Єдиний обов’язок — вчасно розрахувати й сплатити авансові платежі з податку на доходи з обраною періодичністю
Строки сплати авансових платежів з податку на доходи
Дотримання строків сплати авансових платежів з податку на доходи має ключове значення, щоб уникнути податкових санкцій. Норми точно визначають дати, до яких платники податку мають сплатити належні платежі, а порушення цих строків автоматично призводить до нарахування пені за прострочення.
Строки для місячних авансових платежів
Місячні авансові платежі слід сплачувати до 20-го числа місяця, наступного за місяцем, за який розраховують платіж. Цей строк діє протягом усього податкового року, за винятком платежу за грудень, який слід сплатити до 20 січня наступного року.
Наприклад, платіж за січень слід сплатити до 20 лютого, платіж за лютий — до 20 березня, платіж за березень — до 20 квітня і так далі. Варто зазначити, що строк сплати не залежить від кількості днів у місяці — як правило, він припадає на 20-те число наступного місяця.
Якщо 20-те число місяця припадає на суботу або офіційний вихідний день, строк сплати переноситься на найближчий день, який не є вихідним (стаття 12 § 5 Податкового кодексу). Це правило особливо важливе під час планування платежів і для вчасного виконання податкових обов’язків.
Строки для квартальних авансових платежів
Квартальні авансові платежі мають визначені строки сплати, що відповідають поділу року на чотири квартали. Перший квартал охоплює січень, лютий і березень, а платіж за цей період слід сплатити до 20 квітня. Другий квартал — це квітень, травень і червень зі строком сплати до 20 липня.
Третій квартал складається з липня, серпня й вересня, а платіж за цей період слід сплатити до 20 жовтня. Четвертий квартал охоплює жовтень, листопад і грудень, а платіж за цей період слід сплатити до 20 січня наступного року.
Як і в разі місячних платежів, якщо 20-те число місяця припадає на суботу або офіційний вихідний день, строк сплати переноситься на найближчий день, який не є вихідним. Платники податку мають пам’ятати, що квартальні розрахунки означають сплату більших сум, але рідше, ніж у разі місячних розрахунків.
Згідно зі статтею 44 частиною 6 Закону про PIT, місячні авансові платежі сплачують до 20-го числа кожного місяця за попередній місяць. Квартальні авансові платежі сплачують до 20-го числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачують платіж. Платіж за останній місяць або останній квартал року сплачують до 20 січня наступного року
Практичні аспекти сплати авансових платежів
Сплата авансових платежів з податку на доходи вимагає знання банківських процедур і правильного заповнення платіжних доручень. Помилки в реквізитах переказу можуть спричинити проблеми з ідентифікацією платежу податковою та можливі затримки в його зарахуванні.
Заповнення платіжного доручення
Переказ авансового платежу з податку на доходи вимагає заповнення спеціальної форми, доступної в системах інтернет-банкінгу. Форма містить кілька ключових полів, які мають бути заповнені за визначеними правилами.
У полі «Назва й адреса одержувача» слід вписати дані компетентної податкової, до якої платник податку подає декларації. У полі «Ім’я та адреса зобов’язаної особи» зазначають ім’я, прізвище та адресу підприємця. Поле «Ідентифікація зобов’язаної особи» заповнюють номером NIP (податковим номером) підприємця, а якщо підприємець не є зареєстрованим платником VAT і не веде обліку на касовому апараті (kasa fiskalna) — номером PESEL (ідентифікаційним номером).
Особливу увагу слід звернути на поле «Період», у якому зазначають період, якого стосується авансовий платіж. Для місячних розрахунків використовують формат 26M03 (що означає березень 2026 року), а для квартальних — формат 26K01 (що означає перший квартал 2026 року).
У полі «Символ форми платежу» слід вписати символ декларації, якої стосується авансовий платіж: PIT-36 для платників податку, які оподатковуються за податковою шкалою, або PIT-36L для платників лінійного податку (пояснення до зразка платіжного доручення, розпорядження від 8 квітня 2026 року, Dz.U. (Вісник законів) 2026 поз. 537). Поле «Ідентифікація зобов’язання» залишають порожнім, а в полі «Номер рахунку» вписують індивідуальний податковий мікрорахунок (mikrorachunek podatkowy).
Податковий мікрорахунок
З 1 січня 2020 року кожному платнику податку присвоєно індивідуальний податковий мікрорахунок, який слугує для сплати податку на доходи, VAT та CIT. Мікрорахунок генерується автоматично на основі податкового ідентифікатора платника (NIP або PESEL) і має незмінну структуру протягом усього періоду ведення діяльності.
Номер мікрорахунку можна перевірити на сайті Міністерства фінансів або в системі e-Urząd Skarbowy (онлайн-податкова). Використання мікрорахунку забезпечує автоматичну ідентифікацію платежу податковою системою та пришвидшує зарахування сплаченого авансового платежу.
Помилка в номері мікрорахунку може спричинити проблеми з ідентифікацією платежу й потребу надавати додаткові пояснення в податковій. Тому перед кожним платежем слід перевіряти правильність номера рахунку.
Кожному платнику податку присвоєно один індивідуальний податковий мікрорахунок для сплати PIT, CIT і VAT. Номер мікрорахунку залишається незмінним протягом усього періоду ведення господарської діяльності, і його можна перевірити в системі e-Urząd Skarbowy або на сайті Міністерства фінансів
Авансовий платіж у розмірі 0 zł
Ситуація, коли розрахований авансовий платіж з податку на доходи дорівнює нулю, може виникнути в кількох випадках. Найчастіше це стосується підприємців із низькими доходами, які не перевищили суми, що зумовлює обов’язок сплати податку, або ситуацій, коли понесені витрати дорівнюють отриманій виручці чи перевищують її.
За податковою шкалою авансовий платіж може дорівнювати нулю, якщо оподатковуваний дохід не перевищує суми, з якої належить податок після врахування суми зменшення податку. У такому разі платник податку не зобов’язаний сплачувати авансовий платіж чи повідомляти про це податкову.
Так само за лінійного податку, якщо оподатковуваний дохід дорівнює нулю або є від’ємним, авансовий платіж також дорівнює нулю. Від’ємний результат можливий, коли витрати, що враховуються в оподаткуванні, перевищують отриману виручку, що особливо часто буває на початку ведення господарської діяльності.
Варто наголосити, що відсутність обов’язку сплатити авансовий платіж у певному періоді не звільняє від обов’язку вести податковий облік і подавати річну декларацію. Підприємець і далі має документувати всі господарські операції та готуватися до річного розрахунку.
Якщо розрахований авансовий платіж з податку на доходи за певний період дорівнює нулю, платник податку не сплачує платежу й не зобов’язаний повідомляти про це податковий орган. Така ситуація можлива за низьких доходів або коли витрати перевищують виручку
Наслідки несвоєчасної сплати авансових платежів
Несвоєчасна сплата авансових платежів з податку на доходи автоматично призводить до нарахування пені за прострочення і може спричинити додаткові адміністративні санкції. Ставка пені за прострочення випливає зі статті 56 § 1 Податкового кодексу (200% основної ставки ломбардного кредиту NBP плюс 2%, не менше 8% річних), а пеню нараховують за кожен день прострочення.
Пеня за прострочення
Пеню за прострочення нараховують із дня, наступного після спливу строку сплати, до дня сплати авансового платежу включно. Ставка пені за прострочення змінюється разом зі зміною ставки ломбардного кредиту, яку встановлює NBP.
Пеню нараховують на всю суму заборгованості незалежно від причини прострочення. Списання пені за прострочення можливе лише за заявою платника податку у випадках, обґрунтованих важливим інтересом платника або суспільним інтересом; орган може також відстрочити чи розстрочити сплату заборгованості разом із пенею (стаття 67a § 1 Податкового кодексу).
Тривала заборгованість зі сплати авансових платежів може призвести до відкриття податковою виконавчого провадження. Стягнення може охоплювати арешт банківських рахунків, нерухомості чи іншого майна платника податку.
Додаткові санкції
Окрім пені за прострочення, систематична несплата авансових платежів може призвести до застосування додаткових адміністративних санкцій. Податкова може розпочати податкову перевірку або податкове провадження, щоб перевірити правильність податкових розрахунків платника.
Злісна несплата податку в строк є податковим проступком (стаття 57 § 1 Кримінально-податкового кодексу), а умисне ухилення від оподаткування може бути податковим злочином (стаття 54 Кримінально-податкового кодексу). Покарання за податкові злочини можуть охоплювати високі штрафи та позбавлення волі.
Податкова заборгованість, що підлягає адміністративному стягненню, може бути оприлюднена в Реєстрі публічно-правових вимог (Rejestr Należności Publicznoprawnych), який веде голова KAS (Національної податкової адміністрації), — після попереднього повідомлення, якщо загальна сума вимог разом із пенею становить щонайменше 5000 zł (статті 18a–18e Закону про виконавче провадження в адміністрації). Оприлюднення в реєстрі може негативно вплинути на ділову репутацію.
Несвоєчасна сплата авансових платежів з податку на доходи автоматично призводить до нарахування пені за прострочення з дня, наступного після спливу строку сплати. Тривала заборгованість може призвести до відкриття виконавчого провадження та додаткових адміністративних санкцій
Спрощені авансові платежі — детальні правила
Спрощені авансові платежі — це альтернативна форма розрахунку податку на доходи, яка може бути особливо вигідною для підприємців зі стабільними доходами. Ця система ґрунтується на історичних доходах, що дає змогу передбачувано планувати податкове навантаження протягом року.
Спрощений авансовий платіж розраховують як 1/12 суми податку, обчисленого за податковою шкалою, чинною в певному році (для лінійного податку — за ставкою 19%), від доходу від господарської діяльності, зазначеного в річній декларації, поданій у попередньому податковому році. Якщо в цій декларації не зазначено доходу від господарської діяльності або він не перевищив 30 000 zł, основою розрахунку може бути дохід із декларації, поданої на два роки раніше за певний податковий рік.
Спрощені авансові платежі сплачують лише щомісяця і застосовують протягом усього податкового року (стаття 44 частини 6b і 6c Закону про PIT). Строки сплати такі самі, як і для звичайних авансових платежів, — до 20-го числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачують платіж.
Вибір спрощених авансових платежів не вимагає подання заяви протягом податкового року. Інформацію про вибір цієї форми розрахунку зазначають лише в річній декларації, яку подають за відповідний податковий рік. Ця процедура значно спрощує адміністративні формальності для підприємців.
Підприємець, який веде торговельну діяльність, у декларації, поданій у попередньому податковому році, зазначив дохід у розмірі 180 000 zł, оподаткований за податковою шкалою. Податок із цього доходу за шкалою становить 30 000 zł (120 000 × 12% − 3 600 + 60 000 × 32%). У поточному році він може обрати спрощені авансові платежі в розмірі 2 500 zł на місяць (30 000 ÷ 12 = 2 500). Ці платежі він сплачуватиме незалежно від фактично отриманих доходів, а остаточний розрахунок відбудеться під час подання річної декларації.
Відмінності між формами оподаткування
Вибір форми оподаткування суттєво впливає на спосіб розрахунку авансових платежів з податку на доходи та на остаточне податкове навантаження. Підприємці можуть обирати між оподаткуванням за податковою шкалою та лінійним податком, і кожна з цих форм має свої особливості.
Податкова шкала чи лінійний податок
Оподаткування за податковою шкалою характеризується прогресивною системою ставок і можливістю скористатися неоподатковуваною сумою. Перша ставка становить 12 відсотків і діє для доходу до 120 000 zł, а друга ставка 32 відсотки стосується доходів понад цей поріг. Крім того, платники податку можуть скористатися сумою зменшення податку в розмірі 3 600 zł.
Лінійний податок передбачає єдину ставку 19 відсотків для всієї бази оподаткування незалежно від розміру доходу. Неоподатковуваної суми немає, тобто податок сплачують із першого заробленого злотого. Проте платники податку можуть відраховувати від доходу соціальні та медичні внески.
За лінійного податку ліміт відрахування внеску на медичне страхування у 2026 році становить 14 100 zł (у 2025 році — 12 900 zł). Це відрахування може суттєво вплинути на остаточне податкове навантаження, особливо за вищих доходів.
Вплив на розмір авансових платежів
Вибір форми оподаткування безпосередньо впливає на розмір авансових платежів протягом року. За податковою шкалою платежі в перші місяці року можуть бути нижчими через прогресивний характер оподаткування, але вони зростають разом зі зростанням доходу наростаючим підсумком.
За лінійного податку авансові платежі передбачуваніші, бо ставка податку залишається незмінною незалежно від розміру доходу. Це може полегшити фінансове планування, особливо для підприємців зі змінними доходами.
Варто зазначити, що за низьких доходів вигіднішою може бути податкова шкала завдяки неоподатковуваній сумі, тоді як за вищих доходів вигіднішим може виявитися лінійний податок.
Вибір форми оподаткування має ключове значення для розміру авансових платежів та остаточного податкового навантаження. Податкова шкала передбачає прогресивне оподаткування з неоподатковуваною сумою, а лінійний податок — єдину ставку 19 відсотків з можливістю відрахування медичних внесків
Практичні поради для підприємців
Правильне управління авансовими платежами з податку на доходи вимагає системного підходу та знання практичних аспектів розрахунків. Підприємцям варто виробити звичку розраховувати й сплачувати авансові платежі так, щоб зменшити ризик помилок і затримок.
Планування платежів
Регулярне планування авансових платежів має бути невід’ємною частиною управління фінансами підприємства. Варто створити податковий календар із позначеними строками сплати авансових платежів та іншими важливими податковими датами. Такий календар допомагає уникнути випадкових затримок і забезпечує вчасне виконання обов’язків.
Підприємці, які ведуть сезонну діяльність, мають особливо уважно планувати авансові платежі, враховуючи періоди вищих і нижчих доходів. У місяці з низькими доходами авансовий платіж може дорівнювати нулю, тоді як у періоди високої виручки він може бути значно вищим.
Варто також розглянути відкриття окремого банківського рахунку лише для податкових платежів. Систематичне відкладання частини виручки на цей рахунок допоможе забезпечити ліквідність у строки сплати авансових платежів.
Документування розрахунків
Правильне документування всіх розрахунків, пов’язаних з авансовими платежами з податку на доходи, має ключове значення в разі можливих податкових перевірок. Підприємцям варто зберігати копії всіх переказів, підтверджень оплати та документів, використаних для розрахунку авансових платежів.
Варто вести детальний облік сплачених авансових платежів із зазначенням дат, сум і періодів, яких стосуються платежі. Такий облік полегшує підготовку річної декларації та дає змогу швидко перевірити стан податкових розрахунків.
Документи, пов’язані з авансовими платежами з податку на доходи, слід зберігати до спливу строку давності податкового зобов’язання — як правило, 5 років від кінця календарного року, у якому сплив строк сплати податку (стаття 86 § 1 і стаття 70 § 1 Податкового кодексу). Цей строк може мати значення в разі податкових перевірок.
Систематичне документування всіх розрахунків, пов’язаних з авансовими платежами з податку на доходи, має ключове значення для правильного виконання податкових обов’язків. Підприємцям слід зберігати всі документи до спливу строку давності — як правило, 5 років від кінця календарного року, у якому сплив строк сплати податку
Найпоширеніші помилки в розрахунку авансових платежів
Розрахунок авансових платежів з податку на доходи може бути джерелом різних помилок, що можуть спричинити проблеми з податковою та додаткові витрати. Знання найпоширеніших помилок допомагає їх уникати й правильно виконувати податкові обов’язки.
Помилки в розрахунках
Одна з найпоширеніших помилок — неправильний розрахунок доходу наростаючим підсумком від початку року. Деякі підприємці помилково розраховують авансові платежі на основі доходу за окремий місяць чи квартал, забуваючи про наростаючий характер розрахунків. Така помилка може призвести до значних розбіжностей у річному розрахунку.
Ще одна поширена помилка — неправильне врахування внесків на соціальне страхування під час розрахунку бази оподаткування. Внески можна відрахувати від доходу лише тоді, коли їх раніше не віднесли до витрат, що враховуються в оподаткуванні. Подвійне врахування внесків може занизити базу оподаткування та спричинити проблеми з податковою.
Помилки в округленні сум також можуть створювати проблеми. І базу оподаткування, і суму авансового платежу округлюють до повних злотих: суми менше 50 грошів відкидають, а 50 грошів і більше округлюють до повного злотого (стаття 63 § 1 Податкового кодексу). Неправильне округлення може призводити до дрібних, але систематичних помилок у розрахунках.
Процедурні помилки
Поширена процедурна помилка — неправильне заповнення банківського платіжного доручення. Помилки в символі форми платежу, звітному періоді чи номері мікрорахунку можуть спричинити проблеми з ідентифікацією платежу податковою.
Деякі підприємці плутають строки сплати авансових платежів зі строками подання податкових декларацій. Варто пам’ятати, що в разі ведення книги доходів і витрат немає обов’язку подавати місячні чи квартальні декларації — єдиний обов’язок полягає у вчасній сплаті авансового платежу.
Помилкою є також спроба змінити форму оподаткування протягом податкового року. Про вибір лінійного податку (або відмову від нього) повідомляють начальника податкової до 20-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано перший дохід у податковому році, або до кінця року, якщо перший дохід отримано в грудні (стаття 9a частини 2 і 2b Закону про PIT), — тож зміна діє з нового року й впливає на спосіб розрахунку авансових платежів.
Підприємець, який веде консалтингову діяльність, протягом усього року розраховував авансові платежі на основі місячного доходу замість доходу наростаючим підсумком. У результаті він сплачував занадто низькі платежі, і під час подання річної декларації йому довелося доплатити значну суму податку разом із пенею. Цієї помилки можна було уникнути, правильно розуміючи правила розрахунку авансових платежів наростаючим підсумком.
Перевірка та контроль розрахунків
Податкова має право перевіряти правильність розрахунку авансових платежів з податку на доходи в межах ширших контрольних дій щодо платників податку. Знання правил проведення таких перевірок допомагає підприємцям підготуватися до можливих дій податкових органів.
Контрольні повноваження податкової
Податкова може провести податкову перевірку, щоб перевірити правильність розрахунку й сплати авансових платежів з податку на доходи. Перевірка може охоплювати перевірку бухгалтерських документів, правильності розрахунку доходів і своєчасності сплати авансових платежів.
Під час перевірки податкова може вимагати надати всі документи, пов’язані з господарською діяльністю, зокрема податкові книги, первинні документи, договори та ділове листування. Платник податку зобов’язаний співпрацювати з контрольними органами та надавати витребувані документи.
Якщо в розрахунку авансових платежів виявлено порушення, податковий орган може в рішенні визначити правильний розмір зобов’язання разом із пенею за прострочення, а після закінчення року — розмір пені від авансових платежів, сплачених у заниженому розмірі або не сплачених (стаття 53a Податкового кодексу). Незалежно від цього можлива кримінально-податкова відповідальність, обсяг якої залежить від характеру й масштабу виявлених порушень.
Право на оскарження
Платники податку мають право оскаржити рішення податкової щодо розрахунку авансових платежів з податку на доходи. Скаргу слід подати протягом 14 днів від дня вручення рішення до органу вищого рівня — щодо рішень начальника податкової ним є директор палати податкової адміністрації — через орган, який видав рішення (стаття 13 § 1 пункт 2 і стаття 223 Податкового кодексу).
Якщо орган вищого рівня відхилить скаргу, платник податку може звернутися зі скаргою до адміністративного суду. Судове провадження може бути тривалим і пов’язаним із витратами.
Перед поданням скарги варто звернутися по допомогу до податкового консультанта або юриста, який спеціалізується на податковому праві. Професійна допомога може значно збільшити шанси на позитивне вирішення справи.
Податкова має широкі контрольні повноваження щодо перевірки правильності розрахунку авансових платежів з податку на доходи. Платники податку мають право оскаржити рішення податкових органів протягом 14 днів від дня їх вручення
Зміни в нормах на 2026 рік
У 2026 році основні правила сплати авансових платежів з податку на доходи не змінилися, натомість змінилися деякі ліміти та норми щодо ведення обліку. Знання цих змін має ключове значення для правильного розрахунку податку на доходи.
Оновлення порогів і лімітів
У 2026 році податковий поріг для першої ставки податкової шкали залишився на рівні 120 000 zł, а сума зменшення податку становить 3 600 zł. Ліміт доходів, що дає право на квартальні розрахунки, становить 8 517 000 zł (у 2025 році — 8 569 000 zł), що відповідає еквіваленту 2 000 000 євро.
Ліміт відрахування внеску на медичне страхування за лінійного податку встановлено на рівні 14 100 zł у 2026 році (оголошення Міністра фінансів і економіки від 12 грудня 2025 року, M.P. (Monitor Polski) 2025 поз. 1274). Ця сума має важливе значення для платників лінійного податку, бо може суттєво вплинути на розмір бази оподаткування.
Ставки податку залишилися без змін — 12 відсотків і 32 відсотки за податковою шкалою та 19 відсотків для лінійного податку. Стабільність ставок полегшує фінансове планування та прогнозування податкового навантаження.
Процедурні спрощення
З 2022 року діє спрощена процедура вибору спрощених авансових платежів. Платникам податку не потрібно подавати заяву про вибір цієї форми розрахунку протягом податкового року. Інформацію про вибір спрощених авансових платежів зазначають лише в річній декларації (стаття 44 частина 6d Закону про PIT).
Ця зміна спрощує адміністративні формальності, але не дає змоги змінити метод протягом року — обрані спрощені авансові платежі застосовують протягом усього податкового року (стаття 44 частина 6c пункт 2 Закону про PIT).
З 1 січня 2026 року діє нове розпорядження про ведення книги доходів і витрат (Dz.U. 2025 поз. 1299), яке змінює, зокрема, структуру колонок книги. Основні обов’язки щодо ведення податкового обліку та розрахунку авансових платежів залишаються без змін.
У 2026 році діють ті самі ставки й пороги податкової шкали, нижчий ліміт доходів для малих платників податку (8 517 000 zł) і вищий ліміт відрахування внеску на медичне страхування за лінійного податку (14 100 zł). Платникам податку й далі не потрібно подавати заяви про вибір спрощених авансових платежів протягом податкового року
