Смерть підприємця не означає автоматичного припинення його господарської діяльності. Польське право дає змогу продовжувати діяльність у формі підприємства у спадщині (przedsiębiorstwo w spadku), яке може використовувати наявні основні засоби померлого підприємця. На практиці часто постає питання про податкові наслідки вилучення таких основних засобів із господарської діяльності для приватних потреб спадкоємців.
Підприємство у спадщині — це особлива правова конструкція, що дає змогу продовжувати господарську діяльність після смерті підприємця. Ключове значення тут має управління правонаступництвом (zarząd sukcesyjny) або заява про продовження діяльності спадкоємцями. У межах такої діяльності використовують основні засоби, які раніше служили померлому підприємцеві для ведення його господарської діяльності.
Питання вилучення основних засобів із підприємства у спадщині стосується як податку на доходи фізичних осіб, так і податку на спадщину та дарування. Спадкоємці часто запитують, чи перенесення нерухомості, транспортних засобів або інших основних засобів із господарської діяльності до приватного майна спричинить виникнення податкового обов’язку. Якщо вилучений автомобіль згодом продають, знадобиться стаття продаж приватного автомобіля в декларації PIT.
Підприємство у спадщині може функціонувати від моменту відкриття спадщини до дня припинення управління правонаступництвом або права на призначення управителя правонаступництва. Протягом цього часу воно є окремим платником PIT (податок на доходи фізичних осіб)
Правовий статус підприємства у спадщині
Підприємство у спадщині має особливий правовий статус у польській податковій системі. Згідно зі статтею 1a частина 2 Закону про PIT підприємство у спадщині є організаційною одиницею без статусу юридичної особи, яка є платником податку з доходів, отриманих у визначений період.
Період функціонування підприємства у спадщині триває від відкриття спадщини до дня припинення управління правонаступництвом або права на призначення управителя правонаступництва, якщо управління правонаступництвом не встановили, але подали заяву про продовження діяльності.
Ключове значення має стаття 7a частина 1 Закону про PIT, яка встановлює, що доходи підприємства у спадщині вважаються доходами з джерела, зазначеного в статті 10 частина 1 пункт 3, тобто з несільськогосподарської господарської діяльності. Це означає, що підприємство у спадщині трактують так само, як господарську діяльність живого підприємця.
Виникнення підприємства у спадщині не вважається початком господарської діяльності відповідно до статті 7a частина 2 Закону про PIT. Діяльність продовжується на попередніх засадах
Підприємство у спадщині зобов’язане скласти перелік складових майна на день відкриття спадщини. Перелік має містити детальну інформацію про кожну складову майна, зокрема:
- Порядковий номер складової майна
- Назву або опис складової майна
- Дату придбання померлим підприємцем
- Суму витрат на придбання складової
- Суму витрат, віднесену до витрат, що враховуються в оподаткуванні (KUP)
- Первісну вартість складової майна
- Метод амортизації, застосований до цієї складової
- Суму амортизаційних відрахувань, здійснених до дня відкриття спадщини
Підприємство у спадщині може також віднести до витрат, що враховуються в оподаткуванні, витрати, понесені померлим підприємцем, які за правилами підлягали б відрахуванню у звітних періодах після його смерті.
Доходи підприємства у спадщині
Перелік доходів підприємства у спадщині визначено в статті 7a частина 4 Закону про PIT. До доходів підприємства у спадщині належать усі доходи, пов’язані з діяльністю, яку веде це підприємство, зокрема у формі цивільного товариства.
Особливо важливими є доходи від відплатного відчуження складових майна, що входять до підприємства у спадщині. Правила встановлюють, що до доходів належать доходи від відплатного відчуження складових майна незалежно від того, коли їх придбав померлий підприємець.
Виняток з оподаткування доходів від відчуження складових майна стосується складових, первісна вартість яких не перевищує 1500 zł відповідно до статті 22g Закону про PIT
На підставі цих правил підприємство у спадщині отримало окрему податкову правосуб’єктність як організаційна одиниця без статусу юридичної особи щодо податків, пов’язаних з діяльністю цього підприємства. Діяльність підприємства у спадщині визнано несільськогосподарською господарською діяльністю, отже, вона є окремим джерелом доходу.
Прийнято принцип, що податок на доходи фізичних осіб від діяльності підприємства у спадщині обчислюють на тих самих засадах, що й для фізичних осіб, які ведуть несільськогосподарську господарську діяльність. Відповідно до Закону про PIT підприємство у спадщині має статус самостійного платника податку, що веде господарську діяльність. Облік підприємства у спадщині може й далі вести наша бухгалтерська фірма у Варшаві.
| Вид доходу | База оподаткування | Винятки | Примітки |
|---|---|---|---|
| Продаж товарів і послуг | Повна вартість продажу | Немає | Стандартні правила |
| Відплатне відчуження основних засобів | Вартість продажу | Складові до 1500 zł | Незалежно від дати придбання |
| Фінансові доходи | Повна вартість | Немає | Відсотки, дивіденди |
| Інші доходи | Згідно з правилами PIT | Різні | Індивідуальна оцінка |
Податкова нейтральність вилучення основного засобу
Для господарської практики ключове значення має з’ясування, чи вилучення основного засобу з підприємства у спадщині на користь спадкоємців створює дохід, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Доходами підприємства у спадщині вважаються доходи від відплатного відчуження складових майна, що використовуються для потреб цього підприємства. Проте вилучення основного засобу з підприємства у спадщині на користь власників, тобто спадкоємців, не створює податкового обов’язку.
Цю позицію підтвердив директор KIS (Національна податкова інформація) в індивідуальному податковому роз’ясненні від 16 серпня 2022 року (№ 0114-KDIP2-1.4011.438.2022.3.MR). Орган наголосив, що коли планується вилучити основний засіб із наявної господарської діяльності підприємства у спадщині й передати його до приватного майна спадкоємців, і це по суті не матиме ознак відплатного відчуження, вилучення не спричинить виникнення доходу в розумінні Закону про PIT.
Вилучення основного засобу з підприємства у спадщині не є відплатним відчуженням основного засобу в розумінні статті 14 частина 2 пункт 1 Закону про PIT
Вилучення не буде пов’язане з відплатним відчуженням основного засобу, про яке йдеться в статті 14 частина 2 пункт 1 Закону про PIT. Отже, у підприємства не виникне доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Ця нейтральність стосується податку на доходи — у VAT (ПДВ) підприємство у спадщині є окремим платником (стаття 15 частина 1a Закону про VAT), а безоплатна передача товару на особисті цілі, якщо під час його придбання було право на відрахування VAT, як правило, є постачанням товарів (стаття 7 частина 2 Закону про VAT). Протилежну ситуацію, коли VAT під час купівлі не відраховували, описуємо на прикладі утилізації основного засобу без відрахування VAT.
Важливо також, що в результаті передачі нерухомості, обліковуваної як основний засіб, для приватних цілей власників підприємства у спадщині не зміниться форма володіння, тобто спільна часткова власність. Зміниться лише спосіб управління — з управителя правонаступництва на співвласника, який може вільно розпоряджатися своєю часткою у власності на нерухомість.
Відсутність зміни права власності
Принципове значення для оцінки податкових наслідків вилучення основного засобу має те, що рішення про вилучення нерухомості з підприємства у спадщині не призводить до зміни права власності спадкоємців. Спадкоємці вже раніше, з моменту відкриття спадщини, стали співвласниками складових майна, що входять до спадщини.
Вилучення основного засобу з господарської діяльності означає лише зміну способу використання цієї складової майна — з господарських цілей на приватні. Право власності при цьому не переходить, бо спадкоємці вже є власниками цієї складової майна.
Вилучення основного засобу з підприємства у спадщині залишається нейтральним щодо податку на доходи, бо право власності спадкоємців не змінюється
Не менш важливо, що спадкоємці є окремими платниками податку щодо підприємства у спадщині. Проте слід пам’ятати про статтю 10 частина 2 пункт 3 Закону про PIT: відплатне відчуження складової майна, зазначеної у статті 14 частина 2 пункт 1 (наприклад, основного засобу), до спливу 6 років, рахуючи від першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому її вилучили з діяльності, не є приватним продажем за статтею 10 частина 1 пункт 8, а є доходом від господарської діяльності (стаття 14 частина 2 пункт 1). Виняток стосується, зокрема, житлових будинків і житлових приміщень разом із земельною ділянкою, а також кооперативного права власності на житлове приміщення (стаття 10 частина 3 і стаття 14 частина 2c) — їхній продаж розраховують за правилами для фізичних осіб.
Закон прямо не визначає, як застосовувати цей шестирічний строк до спадкоємця, який продає складову майна, вилучену з підприємства у спадщині, зокрема після припинення управління правонаступництвом (що прирівнюється до ліквідації діяльності — стаття 7a частина 3). Тому безпечніше виходити з того, що продаж автомобіля, машини чи нежитлового приміщення до спливу 6 років від вилучення може бути визнано доходом від господарської діяльності, а для майна більшої вартості — розглянути звернення по індивідуальне податкове роз’яснення. Сприятливу для спадкоємців позицію зайняв директор KIS в індивідуальному податковому роз’ясненні від 3 березня 2026 року (№ 0114-KDIP3-1.4011.1075.2025.2.EC): продаж спадкоємцем, який не веде господарської діяльності, частки в нерухомості, що залишилася після припинення управління правонаступництвом, оцінили за статтею 10 частина 1 пункт 8 і частина 5 Закону про PIT, тобто без податку після спливу 5 років від кінця року, у якому її придбав спадкодавець. Проте роз’яснення стосується складових майна, що залишилися після припинення підприємства у спадщині, і не вирішує питання складових, вилучених раніше. Правила для фізичних осіб, які не ведуть господарської діяльності, — зокрема пільги, наприклад під час продажу нерухомості після спливу певного часу від її придбання, — застосовують після спливу 6 років від вилучення, а щодо житлової нерухомості — незалежно від цього строку.
Практичний приклад: Після смерті підприємця для підприємства у спадщині призначили управителя правонаступництва. На користь єдиного спадкоємця вилучили основний засіб — легковий автомобіль. Спадкоємець не веде господарської діяльності. Вилучення основного засобу з підприємства у спадщині є нейтральною подією щодо податку на доходи. Проте продаж автомобіля через пів року не підпадає під піврічний строк зі статті 10 частина 1 пункт 8 літера d Закону про PIT: автомобіль був основним засобом, а від вилучення не минуло 6 років, тож слід зважати на те, що дохід від продажу буде визнано доходом від господарської діяльності (стаття 10 частина 2 пункт 3 у зв’язку зі статтею 14 частина 2 пункт 1 Закону про PIT).
Процедура вилучення основного засобу
Вилучення основного засобу з підприємства у спадщині вимагає відповідних документальних та облікових дій. Цей процес слід провести з належною ретельністю, щоб забезпечити правильний податковий розрахунок і уникнути проблем із податковими органами.
Перший крок — ухвалення рішення про вилучення основного засобу уповноваженими особами. Якщо встановлено управління правонаступництвом, рішення ухвалює управитель правонаступництва. Якщо управління правонаступництвом не встановлено, рішення ухвалюють спадкоємці за правилами спільної власності.
Подальші кроки процедури:
- Підготовка документації, що обґрунтовує вилучення основного засобу
- Оцінка основного засобу на день вилучення з діяльності
- Здійснення відповідних облікових записів
- Оновлення реєстру основних засобів підприємства у спадщині
- Підготовка документації для податкових розрахунків
- Передача основного засобу до приватного майна спадкоємців
Вилучення основного засобу слід належно задокументувати в бухгалтерських книгах підприємства у спадщині та в реєстрі основних засобів
Важливо також вести належну документацію щодо вартості основного засобу на день вилучення. Ця вартість може мати значення для майбутніх податкових розрахунків спадкоємців, наприклад у разі подальшого продажу основного засобу.
У бухгалтерських книгах підприємства у спадщині вилучення основного засобу слід відобразити як зменшення основних засобів. Ця операція не повинна створювати податкового доходу, але має бути належно задокументована для цілей податкової перевірки.
Наслідки для спадкоємців
Вилучення основного засобу з підприємства у спадщині має суттєві наслідки для правового та податкового становища спадкоємців. Насамперед спадкоємці, які є власниками основного засобу з моменту відкриття спадщини, відтепер можуть користуватися ним у приватній сфері, що означає можливість вільно розпоряджатися цією складовою майна.
Спадкоємці, які не ведуть господарської діяльності, розраховуватимуться з можливого продажу вилученого основного засобу за правилами для фізичних осіб, які не ведуть господарської діяльності, якщо продаж відбудеться після спливу 6 років від вилучення (стаття 10 частина 2 пункт 3) або стосується житлової нерухомості (стаття 10 частина 3). Тоді це означає можливість скористатися різними податковими пільгами, передбаченими Законом про PIT.
Щодо житлової нерухомості особливо важливі правила звільнення від податку на доходи під час продажу нерухомості після спливу певного часу від її придбання. Для нерухомості, отриманої у спадщину, п’ятирічний строк рахують від кінця календарного року, у якому нерухомість придбав або збудував спадкодавець (стаття 10 частина 5 Закону про PIT), а не від дати відкриття спадщини.
Спадкоємці, які не ведуть господарської діяльності, можуть скористатися податковими пільгами, передбаченими для фізичних осіб, зокрема звільненням під час продажу житлової нерухомості; щодо інших вилучених основних засобів — як правило, лише після спливу 6 років від вилучення
Важливо також, що спадкоємці можуть знову ввести вилучений основний засіб у господарську діяльність. Якщо спадкоємець вирішить вести господарську діяльність і використає раніше вилучений основний засіб, він зможе внести його до реєстру основних засобів своєї діяльності.
Пам’ятайте також про обов’язки, пов’язані з утриманням і страхуванням вилучених основних засобів. Спадкоємці беруть на себе повну відповідальність за складові майна, вилучені з господарської діяльності.
Щодо основних засобів, які потребують спеціальних дозволів або ліцензій, спадкоємці мають забезпечити виконання всіх правових вимог, пов’язаних із володінням такими складовими майна.
Податок на спадщину та дарування
Важливим питанням є також можливе оподаткування вилучення основного засобу з підприємства у спадщині податком на спадщину та дарування. Аналіз правил дає змогу дійти висновку, що описана господарська подія не створює податкових обов’язків у цій сфері.
Перелік подій, що підлягають оподаткуванню податком на спадщину та дарування, визначений у статті 1 частина 1 Закону про податок на спадщину та дарування, є закритим. Тому оподаткуванню податком на спадщину та дарування підлягають лише перелічені в ньому підстави набуття права власності на речі чи майнові права.
Визначений у правилах об’єкт оподаткування податком на спадщину та дарування вказує, що ним є, як правило, безоплатне набуття права власності на речі та майнові права виключно з перелічених у ньому підстав. Економічна суть цього податку полягає у прирості майна платника, а саме в його збагаченні внаслідок безоплатного отримання майна.
У переліку подій, що підлягають оподаткуванню податком на спадщину та дарування, не зазначено вилучення основного засобу з підприємства у спадщині
У цьому переліку немає такої події, як вилучення основного засобу з підприємства у спадщині. Отже, і щодо податку на спадщину та дарування це податково нейтральна подія.
Цю позицію підтвердив директор KIS в індивідуальному податковому роз’ясненні від 22 серпня 2022 року (№ 0111-KDIB2-3.4015.68.2022.4.MD). Орган наголосив, що вилучення основного засобу з підприємства у спадщині не входить до переліку подій, що підлягають оподаткуванню податком на спадщину та дарування.
Крім того, у разі вилучення основного засобу з підприємства у спадщині в спадкоємців не відбувається реального приросту майна, бо вони стали власниками цієї складової майна вже з моменту відкриття спадщини. Вилучення означає лише зміну способу використання складової майна.
Практичні аспекти вилучення
На практиці вилучення основного засобу з підприємства у спадщині вимагає врахування низки практичних і правових аспектів. Ключове значення має належне документування всього процесу та дотримання чинних правил.
Перший практичний аспект — оцінка доцільності вилучення основного засобу. Спадкоємцям варто проаналізувати, чи вилучення конкретної складової майна економічно обґрунтоване, з огляду на подальші плани щодо підприємства у спадщині та власні потреби.
Важливо також правильно оцінити вартість основного засобу на день вилучення. Ця вартість може мати значення для майбутніх податкових розрахунків, особливо в разі подальшого продажу складової майна спадкоємцями.
Інші практичні аспекти:
- Перевірка правового стану основного засобу
- Перевірка обтяжень і зобов’язань, пов’язаних зі складовою майна
- Оцінка витрат на утримання складової майна поза господарською діяльністю
- Аналіз можливостей альтернативного використання основного засобу
- Підготовка відповідної правової та облікової документації
Перш ніж ухвалювати рішення про вилучення основного засобу, варто порадитися з податковим консультантом або бухгалтером, щоб оцінити всі правові та фінансові наслідки
Щодо основних засобів великої вартості або зі складним правовим статусом рекомендовано отримати професійну юридичну та податкову консультацію. Це допоможе уникнути можливих проблем у майбутньому й забезпечити найкраще рішення з огляду на інтереси спадкоємців.
Важливо також врахувати вплив вилучення основного засобу на подальше функціонування підприємства у спадщині. Якщо складова майна необхідна для ведення діяльності, її вилучення може негативно вплинути на економічні результати підприємства.
