Внески ZUS при роботі за наймом і власній діяльності – повний посібник

Дедалі більше людей вирішують вести господарську діяльність паралельно з роботою за наймом. Така ситуація викликає багато запитань щодо обов’язків перед ZUS (Управління соціального страхування). Чи потрібно сплачувати всі внески з обох підстав? Які правила діють при збігу підстав страхування? Які внески обов’язкові, а які добровільні? Ця стаття докладно пояснює всі аспекти внесків ZUS для людей, які поєднують трудовий договір із власною господарською діяльністю.

Загальні правила внесків ZUS при збігу підстав страхування

Основне правило, що регулює внески ZUS при одночасному веденні господарської діяльності та роботі за наймом, – уникнення подвійної сплати соціальних внесків (стаття 9 частини 1 і 1a Закону про систему соціального страхування). Це означає, що не всі внески потрібно сплачувати з обох підстав страхування. Вирішальне значення має база нарахування внесків із трудового договору та її співвідношення з мінімальною заробітною платою, чинною в певному році.

Правила передбачають, що при збігу двох підстав страхування обов’язковою є підстава з трудових відносин. Це означає, що соціальні внески сплачуються насамперед із трудового договору за умови дотримання певних критеріїв щодо розміру заробітної плати.

Система побудована так, щоб захищати інтереси як підприємців, так і системи соціального страхування. З одного боку, вона не допускає ситуації, коли одна особа мала б сплачувати соціальні внески двічі, з іншого – забезпечує належне фінансування системи страхування.

Важливо також, що повна ставка не є обов’язковою. Це може бути робота на неповний робочий час, але якщо загальна заробітна плата з усіх трудових договорів досягає рівня мінімальної, то з господарської діяльності не потрібно сплачувати обов’язкові соціальні внески.

Соціальні внески – коли сплачувати, а коли ні

Найважливішим чинником, що визначає обов’язок сплачувати соціальні внески з господарської діяльності, є розмір заробітної плати з трудових відносин, з якої сплачуються внески. Якщо місячна заробітна плата з роботи досягає або перевищує мінімальну, підприємець звільняється від обов’язку сплачувати соціальні внески з власної діяльності.

• Соціальні внески з діяльності не є обов’язковими, якщо заробітна плата з роботи дорівнює мінімальній або вища за неї
• Можна добровільно приєднатися до соціального страхування з діяльності
• Обсяг ставки не має значення – враховується сума заробітних плат
• При розрахунку загальної заробітної плати враховуються всі трудові договори

Проте бувають ситуації, коли, попри формально вищу за мінімальну заробітну плату, база нарахування внесків у певному місяці може бути нижчою. Це стосується випадків, коли працівник частину місяця перебував на допомозі з тимчасової непрацездатності (zasiłek chorobowy), почав роботу в середині місяця або мав інші поважні відсутності, що вплинули на розмір заробітної плати, з якої сплачуються внески (оплата за час хвороби і допомоги не входять до бази – стаття 18 частина 2 Закону про систему соціального страхування).

За позицією ZUS, це не змінює підстави страхування, якщо трудовий договір гарантує щонайменше мінімальну заробітну плату (наприклад, повна ставка) – тоді підприємець підлягає пенсійному страхуванню та страхуванню на випадок втрати працездатності лише з роботи, навіть якщо в певному місяці база була нижчою. Якщо договір не гарантує мінімальної заробітної плати (наприклад, неповна ставка), ZUS оцінює кожен місяць окремо: якщо база з роботи в перерахунку на місяць нижча за мінімальну заробітну плату, виникає обов’язок сплачувати соціальні внески також із господарської діяльності (стаття 9 частина 1a).

Особливу увагу слід звернути на періоди неоплачуваної відпустки. У цей час працівник не отримує заробітної плати з трудових відносин, тобто немає бази для сплати соціальних внесків із цієї підстави. Тоді обов’язок сплачувати соціальні внески та внески на медичне страхування переходить на господарську діяльність.

Соціальні внески підприємця, який працює за наймом, і вид внесків із діяльності

Підприємці, які ведуть JDG (одноосібна господарська діяльність, аналог ФОП), мають базовий обов’язок сплачувати пенсійні, рентні внески, внески від нещасних випадків і медичні внески. Внески до Фонду праці (Fundusz Pracy) і Фонду солідарності (Fundusz Solidarnościowy) підприємець сплачує лише тоді, коли його база нарахування становить щонайменше мінімальну зарплату, тобто на практиці за повних внесків ZUS (стаття 259 Закону про ринок праці та служби зайнятості), причому вони обмежені віком - жінки сплачують їх до 55 років, а чоловіки до 60 років. Варто підкреслити, що внесок на випадок хвороби є добровільним і підприємець не зобов’язаний його сплачувати (стаття 11 частина 2 Закону про систему соціального страхування).

Вид внесків ZUS, які підприємець сплачує з діяльності, не впливає на можливість звільнення. Незалежно від того, чи сплачує він внески від повної бази, користується пільговими внесками для нових підприємців або «малим ZUS плюс» (mały ZUS plus), правило однакове. Якщо внески за трудовим договором сплачуються від бази, рівної мінімальній зарплаті або вищої, підприємець звільняється від сплати соціальних внесків із діяльності.

Практичне застосування цих правил можна показати на конкретних прикладах. Підприємець, зареєстрований на повні внески ZUS, який почав працювати за наймом за мінімальну зарплату, автоматично звільняється від сплати соціальних внесків із діяльності. Так само і з підприємцем, який сплачує пільгові внески ZUS і водночас працює на пів ставки за зарплату 5000 zł брутто. Попри пільги в діяльності та неповний робочий час, він звільняється від соціальних внесків із діяльності.

Медичне страхування – інші правила

Медичне страхування підпорядковується правилам, що суттєво відрізняються від соціального страхування. При збігу підстав страхування внесок на медичне страхування, як правило, обов’язковий з обох підстав – і з роботи, і з господарської діяльності (стаття 82 частина 1 Закону про медичні послуги, що фінансуються з публічних коштів). Це правило не нове – з 2022 року змінився натомість спосіб визначення внеску на медичне страхування з діяльності.

Розмір внеску на медичне страхування з господарської діяльності залежить від форми оподаткування, яку обрав підприємець. Різні форми оподаткування означають різні способи нарахування цього внеску, що суттєво впливає на загальне фінансове навантаження підприємця.

Проте існує один важливий виняток із правила обов’язковості внеску на медичне страхування з діяльності. Він стосується дуже специфічної групи підприємців, які мають одночасно виконати три чітко визначені умови. Перша умова стосується форми оподаткування – підприємець має обрати ryczałt (єдиний податок із зареєстрованого доходу).

Друга умова стосується розміру заробітної плати за трудовим договором. Ця заробітна плата, що є базою нарахування соціальних внесків, не може бути вищою за мінімальну заробітну плату, чинну на 1 січня певного року. Третя умова стосується розміру доходів (przychody) від господарської діяльності.

Доходи від господарської діяльності не можуть перевищувати 50 відсотків мінімальної заробітної плати, чинної на 1 січня певного року (у 2026 році 2 403 zł). Усі три умови випливають зі статті 82 частини 9b Закону про медичні послуги, що фінансуються з публічних коштів. Лише одночасне виконання всіх трьох умов дає право на звільнення від внеску на медичне страхування з господарської діяльності.

Реєстраційні процедури та декларації ZUS

Щоб правильно виконати обов’язки щодо внесків ZUS, потрібно подати відповідні реєстраційні декларації. Ці процедури відрізняються залежно від того, чи господарську діяльність було започатковано до початку роботи за наймом, чи навпаки. Реєстраційні форми в разі збігу роботи за наймом і фірми ми можемо заповнити й надіслати за вас – у межах кадрового та зарплатного обслуговування.

Якщо підприємець тільки починає вести господарську діяльність, уже працюючи за наймом, він має протягом семи днів від дня початку діяльності (виникнення обов’язку страхування, стаття 36 частина 4 Закону про систему соціального страхування) подати до ZUS форму ZUS ZZA (реєстрація лише для медичного страхування). Ця форма слугує для реєстрації виключно для медичного страхування з господарської діяльності.

1. Зареєструйте господарську діяльність у відповідному органі
2. Протягом 7 днів подайте форму ZUS ZZA до Управління соціального страхування
3. Зазначте у формі, що реєструєтеся лише для медичного страхування
4. Перевірте правильність особистих даних і адреси у формі
5. Збережіть підтвердження подання декларації для власної документації

У протилежній ситуації, коли роботу за наймом розпочато тоді, коли господарська діяльність уже велася, процедура дещо складніша. Підприємець має спочатку знятися з реєстрації в соціальному страхуванні, подавши декларацію ZUS ZWUA (зняття з реєстрації). Одночасно він має подати нову декларацію ZUS ZZA, яка реєструє його для медичного страхування.

Ця процедура необхідна, оскільки змінюється основна підстава соціального страхування. Замість господарської діяльності основною підставою стають трудові відносини за умови, що заробітна плата з роботи досягає потрібного рівня.

Правильне виконання реєстраційних процедур має вирішальне значення, щоб уникнути проблем із ZUS у майбутньому. Помилки в деклараціях можуть призвести до неправильного нарахування внесків, а отже, до необхідності коригувати розрахунки та можливих штрафів.

Повідомлення до ZUS на початку і після завершення роботи за наймом

Реєстрацію у страхуванні за трудовим договором (форма ZUS ZUA, реєстраційна форма) подає роботодавець протягом 7 днів від працевлаштування. Після завершення роботи за наймом підприємець має повторно зареєструватися в соціальному страхуванні з діяльності (ZUS ZUA) протягом 7 днів. Медичний внесок із діяльності він сплачує весь час, незалежно від розміру зарплати за наймом.

Варто зберігати копії трудових договорів та інформацію про розмір зарплати, бо ZUS може їх запросити під час з’ясування підстави страхування або перевірки. Своєчасне подання всіх необхідних документів запобігає проблемам із розрахунком внесків і можливим штрафам.

Особливі ситуації та винятки

Ведення господарської діяльності паралельно з роботою за наймом може спричиняти різні особливі ситуації, які потребують індивідуального підходу до внесків ZUS. Одна з найчастіших стосується зміни заробітної плати з роботи в окремі місяці.

Може статися, що в деякі місяці заробітна плата з роботи впаде нижче мінімальної через лікарняний, неоплачувану відпустку або початок роботи в середині місяця. У таких випадках за ці конкретні місяці може виникнути обов’язок сплачувати соціальні внески з господарської діяльності – при хворобі або початку роботи в середині місяця, за позицією ZUS, лише тоді, коли трудовий договір не гарантує щонайменше мінімальної заробітної плати.

Іншою особливою ситуацією є ведення господарської діяльності у формі цивільного товариства (spółka cywilna) особою, яка працює за наймом. У такому разі правила ті самі, що й для одноосібної діяльності, – учасник цивільного товариства є особою, яка веде несільськогосподарську діяльність (стаття 8 частина 6 пункт 1 Закону про систему соціального страхування). Різниця стосується внеску на медичне страхування за податковою шкалою та лінійним податком, який розраховується від доходу, що припадає на конкретного учасника.

Пам’ятайте також про можливість добровільно приєднатися до соціального страхування з господарської діяльності, навіть якщо такого обов’язку немає, бо заробітна плата з роботи дорівнює мінімальній або вища за неї. Таке рішення може бути виправдане бажанням збільшити базу для майбутніх пенсійних виплат і виплат у зв’язку з втратою працездатності.

Підприємець, який веде невелику консалтингову діяльність і водночас працює на повну ставку із заробітною платою 6 000 zł на місяць, не зобов’язаний сплачувати соціальні внески з діяльності. Однак він має сплачувати внесок на медичне страхування з діяльності, розмір якого залежить від обраної форми оподаткування. Звільнення від внеску на медичне страхування з діяльності йому не належить, бо його заробітна плата з роботи вища за мінімальну. Ним могла б скористатися особа, яка заробляє на роботі не більше мінімальної заробітної плати (4 806 zł у 2026 році), оподатковується за ryczałt і має доходи від діяльності не вищі за 2 403 zł.

Розрахунок і сплата внесків ZUS

Правильний розрахунок внесків ZUS при одночасному веденні господарської діяльності та роботі за наймом потребує врахування багатьох чинників. Основним елементом є визначення, які внески обов’язкові, а які добровільні, залежно від розміру заробітної плати з роботи.

Перший крок – визначити місячну базу нарахування внесків із трудових відносин. Вона охоплює всі складники заробітної плати, з яких сплачуються внески, тобто дохід брутто (стаття 18 частина 1 Закону про систему соціального страхування) – без зменшення на соціальні внески, які сплачує працівник, бо таке зменшення стосується лише бази внеску на медичне страхування. Якщо ця база досягає або перевищує мінімальну заробітну плату, соціальні внески з діяльності не є обов’язковими.

Щодо внеску на медичне страхування з господарської діяльності, спосіб його розрахунку залежить від обраної форми оподаткування. Підприємці, які розраховуються за податковою шкалою (12% і 32%), сплачують внесок на медичне страхування в розмірі 9 відсотків від бази, що відповідає доходу від господарської діяльності, але не менше 432,54 zł на місяць (з лютого 2026 до січня 2027 року).

Підприємці, які обрали лінійний податок 19%, сплачують внесок на медичне страхування в розмірі 4,9 відсотка від бази, що відповідає доходу від діяльності, з тим самим мінімумом 432,54 zł. Натомість підприємці, які оподатковуються за ryczałt, сплачують внесок у фіксованому місячному розмірі, що залежить від суми отриманих доходів, – у 2026 році 498,35 zł, 830,58 zł або 1 495,04 zł. Навіть за низьких доходів від діяльності підприємець не може уникнути цього внеску, хоча одночасно сплачує медичний внесок за трудовим договором.

Важливо також правильно й вчасно розраховуватися за внесками. Розрахункові декларації ZUS DRA (місячна декларація з внесків) потрібно подавати до 20-го числа місяця, що настає після місяця, за який сплачуються внески. Внески слід сплачувати в той самий строк на відповідні банківські рахунки ZUS.

Практичні аспекти управління внесками

Ефективне управління обов’язками щодо внесків ZUS при одночасному веденні діяльності та роботі за наймом потребує системного підходу й доброї організації. Важливо вести точний облік усіх доходів і витрат, пов’язаних з обома підставами страхування. Він знадобиться й у річному розрахунку – як поєднати діяльність і роботу за наймом у річній декларації PIT, пояснюємо окремо.

Варто створити календар платежів, який нагадуватиме про строки подання декларацій і сплати внесків. Внески з діяльності, як правило, сплачуються до 20-го числа наступного місяця (стаття 47 частина 1 пункт 4 Закону про систему соціального страхування), строки авансових платежів податку залежать від форми оподаткування, а внески з трудового договору розраховує роботодавець. Регулярний контроль строків допомагає уникнути затримок і пов’язаних із ними штрафів.

• Ведіть точний облік доходів з обох джерел
• Стежте за змінами заробітної плати з роботи
• Відстежуйте актуальний розмір мінімальної заробітної плати
• Контролюйте строки сплати внесків і подання декларацій
• Архівуйте всі документи, пов’язані з розрахунками із ZUS

Пам’ятайте також про можливість скористатися допомогою професійних бухгалтерських бюро або онлайн-систем обліку. Вони можуть значно спростити розрахунок внесків, формування декларацій і контроль строків платежів. Багато з цих інструментів автоматично розраховують внески на основі введених даних про доходи.

Важливо також регулярно перевіряти свій рахунок у ZUS через електронну систему (PUE ZUS / eZUS, онлайн-платформа ZUS). Це дає змогу постійно стежити за станом розрахунків, перевіряти правильність нарахованих внесків і швидко реагувати на можливі помилки чи розбіжності.

Добровільний внесок на випадок хвороби при поєднанні діяльності з роботою за наймом

Внесок на страхування на випадок хвороби - особливий випадок у системі внесків ZUS для підприємців. Оскільки він добровільний, багато підприємців вирішують його сплачувати через переваги, які він дає. Найважливіша з них - право на допомогу з тимчасової непрацездатності (zasiłek chorobowy) за період лікарняного та на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами (zasiłek macierzyński). Крім того, коли допомога належить за частину місяця, мінімальну базу пенсійного і рентного внесків за цей місяць зменшують пропорційно (стаття 18 частина 10 Закону про систему соціального страхування).

Однак при поєднанні діяльності з роботою за наймом ситуація ускладнюється. Підприємець, звільнений від сплати соціальних внесків завдяки внескам за трудовим договором, втрачає можливість добровільно приєднатися до страхування на випадок хвороби з діяльності.

Це правило може мати суттєві фінансові наслідки, особливо для підприємиць, які планують материнство. Жінка, яка веде діяльність і водночас працює за трудовим договором із зарплатою щонайменше на рівні мінімальної, не може приєднатися до добровільного страхування на випадок хвороби з діяльності. Це означає, що вона не може збільшити базу допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за рахунок доходів від діяльності.

Хоча така особа може зареєструватися для сплати соціальних внесків із діяльності, ці внески не впливатимуть на розмір належної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. Допомогу розраховуватимуть лише від зарплати за трудовим договором, що може означати значно меншу виплату, ніж якби враховувалися також доходи від діяльності.

Лікарняні при поєднанні діяльності з роботою за наймом

Питання лікарняних для підприємців, які водночас працюють за наймом, потребує особливої уваги через складність страхових правил. Підприємець, який працює за трудовим договором і звільнений від сплати соціальних внесків із діяльності, не може бути зареєстрований у страхуванні на випадок хвороби з діяльності.

Це означає, що за час хвороби підприємець не має права на допомогу з тимчасової непрацездатності з діяльності. Єдиним джерелом лікарняних виплат залишається трудовий договір, за яким належить лікарняна винагорода за перші дні лікарняного (до 33 днів на рік, а після 50 років - до 14 днів, стаття 92 § 1 Трудового кодексу (Kodeks pracy)) і допомога з тимчасової непрацездатності за подальші дні відсутності.

Інша ситуація - неоплачувана відпустка, яку розглядають як призупинення трудових відносин. Якщо підприємець увесь місяць перебуває в неоплачуваній відпустці, за цей період він стає зобов’язаним сплатити соціальні внески з діяльності (медичний внесок із діяльності він сплачує весь час). Після повернення з неоплачуваної відпустки, за зарплати щонайменше на рівні мінімальної, він знову підлягає соціальному страхуванню лише за трудовим договором - але ці зміни треба повідомити до ZUS.

Така різниця у ставленні до лікарняних і неоплачуваних відпусток зумовлена різною правовою природою цих відсутностей. Лікарняний не перериває безперервності трудових відносин і не впливає на страховий статус працівника, тоді як неоплачувана відпустка означає тимчасове призупинення роботи і пов’язаних із нею обов’язків.

Вплив роботи за наймом на право на пільгові внески ZUS

Користування пільговими внесками ZUS підприємцями, які починають діяльність, підлягає особливим обмеженням, якщо вони водночас працюють за наймом. Одна з умов, що виключають право на пільгові внески, - виконання в межах діяльності на користь колишнього роботодавця дій, які до початку діяльності, у поточному або попередньому календарному році, виконувалися для нього в межах трудових відносин (стаття 18a частина 2 пункт 2 Закону про систему соціального страхування).

ZUS у своїх інформаційних матеріалах (листівка «Masz wybór» («У тебе є вибір») про пільгу на старт, пільгові внески і малий ZUS+) зазначає, що йдеться про колишнього або теперішнього роботодавця - отже, і про роботодавця, з яким підприємець не розірвав трудового договору.

Практичні наслідки цього правила суттєві. Підприємець, який працює за трудовим договором із зарплатою 1500 zł брутто і водночас веде діяльність, у межах якої виконує для теперішнього роботодавця ті самі дії, що й за наймом, мусить сплачувати соціальні та медичні внески з діяльності, бо його зарплата нижча за мінімальну. Крім того, він не може скористатися пільговими внесками і має бути зареєстрований для внесків із кодом підстави страхування 05 10, що означає повні внески ZUS.

Це регулювання має на меті запобігати зловживанням у вигляді фіктивного перетворення трудових відносин на цивільно-правові договори в межах господарської діяльності. Воно запобігає ситуаціям, коли роботодавці могли б знижувати витрати на працю, заохочуючи працівників відкривати діяльність і користуватися пільговими внесками ZUS.

Мінімальна зарплата на зламі року

Злам календарного року часто викликає сумніви в підприємців, які працюють за наймом, особливо у зв’язку зі зміною мінімальної зарплати і строками виплати зарплат. Ключове питання - як перенесення строку виплати зарплати впливає на обов’язок сплачувати внески ZUS із діяльності.

Типова ситуація стосується підприємців, працевлаштованих за мінімальну зарплату, яким роботодавець виплачує зарплату із перенесенням до 10-го числа наступного місяця. На практиці це означає, що в січні працівник отримує зарплату в розмірі, чинному в грудні попереднього року, яка може бути нижчою за новий рівень мінімальної зарплати, чинний із січня. Наприклад, у січні 2027 року може бути виплачено зарплату за грудень 2026 року в сумі 4806 zł, хоча з 1 січня 2027 року мінімальна зарплата становить 4950 zł.

Такий підхід випливає з критерію, який застосовує ZUS: соціальне страхування є обов’язковим лише за трудовим договором, якщо договір гарантує щонайменше мінімальну зарплату (посібник ZUS про правила соціального страхування осіб, які ведуть позааграрну діяльність). Це означає, що підприємець, працевлаштований за актуальну мінімальну зарплату, як правило, не мусить сплачувати соціальні внески з діяльності через технічне перенесення строку виплати роботодавцем.

Практичне значення цього правила особливо велике в перші місяці року, коли підвищується мінімальна зарплата. Якщо трудовий договір із січня передбачає зарплату на рівні нової мінімальної, перенесення виплати, як правило, не вплине на обов’язки щодо внесків із діяльності.

Оптимізація внесків при поєднанні діяльності з роботою за наймом

Оптимізація внесків ZUS при поєднанні діяльності з роботою за наймом потребує стратегічного підходу і знання всіх доступних можливостей. Ключовим є правильне планування розміру зарплати за наймом і форми оподаткування діяльності.

Підприємцям варто розглянути різні сценарії залежно від очікуваних доходів з обох джерел. Якщо доходи від діяльності значно вищі за зарплату за наймом, може бути вигідно домовитися про зарплату щонайменше на рівні мінімальної, щоб отримати звільнення від соціальних внесків із діяльності.

• Аналіз очікуваних доходів від діяльності та зарплати за наймом
• Вибір оптимальної форми оподаткування діяльності
• Переговори про розмір зарплати за наймом на рівні, що дає звільнення від соціальних внесків
• Планування дат початку і завершення роботи за наймом з огляду на обов’язки щодо внесків
• Урахування впливу на право на допомогу з тимчасової непрацездатності та у зв’язку з вагітністю та пологами

Порівняння сценаріїв працевлаштування

Різні поєднання розміру зарплати за наймом і виду внесків ZUS із діяльності ведуть до різного фінансового навантаження. Порівняльний аналіз сценаріїв допомагає підприємцям ухвалювати свідомі рішення щодо структури своїх доходів.

Таблиця показує, що ключовим порогом є досягнення зарплатою за наймом рівня мінімальної зарплати. Від цього порогу підприємець звільняється від соціальних внесків із діяльності незалежно від виду внесків, які він сплачує з діяльності.

Підприємець, який веде консалтингову діяльність і водночас працює в корпорації за зарплату 6000 zł брутто, отримав звільнення від соціальних внесків із діяльності. Раніше він сплачував повні внески ZUS, тож у 2026 році його щомісячне навантаження зменшилося завдяки цьому на 1788,29 zł (пенсійний, рентний внески, внесок від нещасних випадків і внески до Фонду праці та Фонду солідарності від бази 5652 zł, без добровільного внеску на випадок хвороби), що суттєво покращило рентабельність діяльності. Медичний внесок із діяльності він сплачує й далі.

Наслідки неправильного розрахунку внесків

Неправильний розрахунок внесків ZUS при поєднанні діяльності з роботою за наймом може призвести до серйозних фінансових і правових наслідків. Найчастіші помилки стосуються неправильного визначення права на звільнення від соціальних внесків або несвоєчасного повідомлення про зміни страхового статусу.

Підприємцям, які неправильно оцінили свою ситуацію і не сплачували соціальних внесків із діяльності, хоча не мали на це права, можуть нарахувати заборговані внески з відсотками. Крім того, неповідомлення необхідних даних або несплата внесків у строк є правопорушенням (wykroczenie), за яке суд може призначити штраф (стаття 98 частина 1 Закону про систему соціального страхування).

З іншого боку, підприємці, які сплачували соціальні внески з діяльності, хоча мали право на звільнення, можуть просити про повернення безпідставно сплачених внесків. Повернення здійснюється за заявою і потребує доведення, що обов’язку соціального страхування з діяльності не було.

Особливо важливі наслідки щодо виплат із соціального страхування. Неправильний розрахунок внесків може вплинути на право на допомогу з тимчасової непрацездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами або на розмір майбутньої пенсії. Тому так важливо правильно розуміти й застосовувати правила щодо внесків ZUS при поєднанні діяльності з роботою за наймом.

Зміни в законодавстві та перспективи

Правила щодо внесків ZUS регулярно змінюються, що може впливати на обов’язки людей, які поєднують роботу за наймом із веденням господарської діяльності. Особливо важливі щорічні зміни мінімальної заробітної плати, які безпосередньо впливають на правила сплати соціальних внесків.

Останніми роками мінімальна заробітна плата зростає (4 806 zł у 2026 році, 4 950 zł з 1 січня 2027 року). Для людей, які поєднують роботу з діяльністю, це означає вищий поріг: якщо зарплата не зросте разом із мінімальною, вона може опинитися нижче неї, і тоді виникає обов’язок сплачувати соціальні внески також із діяльності.

Заплановане зниження внеску на медичне страхування з 2026 року не набуло чинності (на закон було накладено вето), але зміни в цій системі все ще можуть вплинути на фінансове навантаження підприємців. Дискусії стосуються як розміру внеску, так і способу його нарахування залежно від форми оподаткування. Ці зміни можуть суттєво вплинути на рішення щодо форми ведення господарської діяльності.

Варто також стежити за змінами в правилах щодо пільг і звільнень для підприємців-початківців. Вони можуть впливати на доцільність започаткування господарської діяльності людьми, які працюють за наймом, особливо з огляду на внески ZUS.

Майбутні зміни можуть також стосуватися цифровізації процесів, пов’язаних із ZUS, що може спростити управління обов’язками щодо внесків. Розвиток електронних систем може привести до більшої автоматизації розрахунків і зменшення ризику помилок.

Найчастіші запитання