Середня зарплата по країні в Польщі (średnia krajowa) систематично зростає і, за останніми даними Головного статистичного управління (GUS, Główny Urząd Statystyczny), уже перевищила 9000 злотих брутто (у вересні 2026 р. – 9266,48 злотих у секторі підприємств). Проте для більшості працівників ця сума здається відірваною від реальності. Чому середня зарплата така висока, якщо більшість поляків заробляє значно менше? Відповідь криється в методиці розрахунку середньої зарплати та в особливостях польського ринку праці.
Розуміння механізмів, що формують середню зарплату, ключове для роботодавців, працівників і HR-фахівців. Це допомагає краще планувати зарплати, оцінювати конкурентоспроможність оплати праці в галузі та ухвалювати зважені рішення щодо кадрової політики. У статті ми докладно пояснимо, як розраховують середню зарплату, чому вона не відображає реальних заробітків більшості поляків, і наведемо актуальні статистичні дані.
Що таке середня зарплата і як її визначає GUS
Середня зарплата по країні, яку також називають середньою заробітною платою (przeciętne wynagrodzenie), – один із найважливіших економічних показників, що характеризують ситуацію на ринку праці. Це середня арифметична оплата праці, розрахована для всієї країни на підставі даних, які збирає Головне статистичне управління. Однак під цією назвою приховуються різні показники: щомісячна середня зарплата в секторі підприємств (фірми, де працює щонайменше 10 осіб, без, зокрема, державного управління, освіти та охорони здоров’я), яку оголошують приблизно 20-го числа наступного місяця, і середня зарплата в національній економіці – квартальна і річна, – яку оголошують у повідомленнях Голови GUS для цілей пенсій і виплат (стаття 20 Закону про пенсії з Фонду соціального страхування, FUS). Середня зарплата в національній економіці становила 8903,56 злотих у 2025 р., 9562,88 злотих у I кварталі 2026 р. і 9233,13 злотих у II кварталі 2026 р. Окрема величина – прогнозована середня зарплата із закону про бюджет (на 2026 р. 9420 злотих), від якої ZUS (Управління соціального страхування) розраховує, зокрема, базу внесків підприємців.
Головне статистичне управління публікує щомісячні дані про середню зарплату в секторі підприємств приблизно 20-го числа кожного місяця. Дані стосуються попереднього місяця і охоплюють зарплату брутто до утримання податків і соціальних внесків. Ця інформація ключова для економічного аналізу та бюджетного планування
Визначення середньої зарплати може здаватися простим, але на практиці воно охоплює складну систему розрахунку з урахуванням різних видів оплати і виплат. Це не просто сума базових окладів, поділена на кількість працівників, а значно складніший економічний показник. GUS враховує у своїх розрахунках широкий перелік складників оплати праці, що безпосередньо впливає на остаточний рівень середньої зарплати.
Середня зарплата слугує орієнтиром для багатьох економічних і адміністративних процесів. Її використовують для визначення розміру різних соціальних виплат, вона є основою для міжнародних порівнянь і важливим показником для іноземних інвесторів, які оцінюють привабливість польського ринку праці. Проте її тлумачення вимагає глибокого розуміння методики розрахунку та обмежень, що випливають із прийнятих статистичних припущень.
Методика розрахунку середньої зарплати в GUS
Процес розрахунку середньої зарплати Головним статистичним управлінням складається з кількох ключових етапів:
- Збір даних від підприємств – фірми, де працює щонайменше 10 осіб, подають докладні звіти про зарплати
- Підсумовування всіх складників оплати праці – враховують особові зарплати брутто, гонорари та виплати з участі в прибутку
- Розрахунок середньої кількості працівників – визначають середню кількість працівників за період
- Ділення суми зарплат на кількість працівників – отримують середнє арифметичне для всієї країни
- Перевірка та публікація даних – дані перевіряють і публікують у повідомленнях GUS
Розраховуючи середню зарплату, GUS враховує особові зарплати брутто, гонорари за роботу за трудовим договором і виплати з участі в прибутку. Отриману суму ділять на середню кількість працівників за період, не враховуючи осіб, які виконують надомну роботу, і працівників за кордоном
Ключовий елемент методики – спосіб визначення кількості працівників. GUS не враховує у своїх розрахунках осіб, які виконують надомну роботу, і працівників за кордоном. Це означає, що з розрахунків виключено осіб, які працюють за договором про надомну роботу (umowa o pracę nakładczą, наприклад надомники), та поляків, які працюють у закордонних філіях польських фірм. Такий підхід має забезпечити узгодженість даних і порівнянність результатів у часі.
Збір даних відбувається на підставі звітів, які підприємства подають до GUS. Фірми зобов’язані передавати докладну інформацію про розмір зарплат, виплачених працівникам, кількість працівників і структуру оплати праці. Потім ці дані перевіряють і агрегують на національному рівні, що дає змогу розрахувати середню зарплату для всієї Польщі.
Важливий аспект методики – також урахування різних надбавок і премій. GUS включає до своїх розрахунків не лише основну зарплату, а й:
- Регламентні та дискреційні премії
- Доплати за понаднормову роботу
- Посадові надбавки та надбавки за стаж
- Ювілейні та святкові винагороди
- Інші виплати, що мають характер оплати праці
Чому середня зарплата не відображає реальних заробітків
Головна причина розбіжності між середньою зарплатою і реальними заробітками більшості поляків – вплив найбільш високооплачуваних осіб на статистичні розрахунки. У розрахунках Головного статистичного управління враховують і зарплати осіб із найвищими доходами, зокрема вищого керівництва, фахівців з унікальними компетенціями та членів правлінь, працевлаштованих у фірмах. Це означає, що на середню зарплату значно більше впливають особи, які заробляють мільйони злотих, ніж ті, чия зарплата близька до мінімальної. Разові складники зарплати, як-от ювілейну винагороду, розраховують за власними правилами – їх пояснює матеріал розрахунок ювілейної винагороди.
Середню зарплату завищують особи з дуже високими зарплатами. Один працівник, який заробляє мільйон злотих на рік, підвищує середню приблизно настільки, наскільки її знижують з десяток-півтора осіб із мінімальною зарплатою. Цей механізм призводить до систематичного завищення середньої зарплати порівняно з реальними заробітками більшості суспільства
Важливе обмеження полягає в тому, що найчастіше цитовані щомісячні дані про середню зарплату (сектор підприємств) стосуються лише фірм, де працює щонайменше 10 осіб. Це означає, що в цих даних не враховано мікропідприємств, які становлять більшість польських фірм і дають роботу значній частині працівників. З дослідження GUS «Розподіл зарплат у національній економіці» (Rozkład wynagrodzeń w gospodarce narodowej) випливає, що в травні 2026 р. медіана зарплат у суб’єктах, де працює 9 і менше осіб, дорівнювала мінімальній зарплаті (4806 злотих).
Приклад: Невелике бухгалтерське бюро, де працює 8 осіб, платить бухгалтерам 4500 злотих брутто. Велика корпорація, де працює 500 осіб, платить бухгалтерам 7000 злотих брутто. У щомісячних даних про сектор підприємств буде враховано лише зарплати великої корпорації, що завищує реальну картину зарплат у бухгалтерській галузі.
Ще один чинник, що впливає на неточність середньої зарплати, – неврахування осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами. У Польщі діє дуже велика кількість договорів доручення (umowa zlecenia) і договорів підряду (umowa o dzieło), а особи, які працюють на таких підставах, часто отримують менше, ніж штатні працівники. Виключення цієї групи з розрахунку середньої зарплати дає неповну картину ситуації на ринку праці. На вартість працевлаштування впливає й дофінансування PFRON, розмір якого залежить, зокрема, від ступеня інвалідності.
Крім того, середня зарплата не враховує регіональних відмінностей в оплаті праці. У Польщі існують значні диспропорції в оплаті праці між різними воєводствами, а також між великими містами і сільською місцевістю. Варшава, Краків чи Вроцлав пропонують значно вищі зарплати, ніж менші міста чи сільська місцевість, але середня зарплата не відображає цих відмінностей, показуючи лише загальнонаціональний показник.
Актуальні дані про середню зарплату в Польщі
Аналіз даних про середню зарплату в Польщі показує виразну тенденцію до зростання в останні роки. Середня зарплата в секторі підприємств у 2026 році перевищує 9000 злотих брутто (січень–вересень 2026 р.: 9353,52 злотих, на 5,8% більше, ніж роком раніше), що означає значне зростання порівняно з попередніми роками. Можна вважати, що зарплати систематично зростають, хоча в деякі місяці бувають невеликі спади, пов’язані із сезонністю та зсувами у виплаті премій.
| Місяць | Середня зарплата | Рік | Зміна м/м |
|---|---|---|---|
| Вересень | 9266,48 zł | 2026 | +0,1% |
| Серпень | 9259,54 zł | 2026 | -2,6% |
| Липень | 9509,02 zł | 2026 | +1,1% |
| Червень | 9401,58 zł | 2026 | +2,5% |
| Травень | 9173,24 zł | 2026 | -3,8% |
| Квітень | 9530,74 zł | 2026 | -1,3% |
У грудні 2025 року середня зарплата в секторі підприємств становила 9583,31 злотих брутто, на 5,6 відсотка більше, ніж у листопаді, що було пов’язано з виплатою річних премій і додаткових виплат працівникам, характерних для кінця календарного року. Найвище досі місячне значення зафіксовано в березні 2026 року – 9652,19 злотих
Історичні дані показують систематичне зростання середньої зарплати протягом останніх років. У січні 2022 року середня зарплата становила 6064,24 злотих, а у вересні 2026 р. – 9266,48 злотих, тобто менш ніж за п’ять років вона зросла більш ніж на 3000 злотих. Таке зростання свідчить про динамічні зміни на польському ринку праці та зростання витрат на працевлаштування.
Варто зауважити, що середня зарплата зростає протягом року нерівномірно. Найвищі значення зазвичай фіксують у грудні та березні, що пов’язано з виплатою річних премій, винагород та інших додаткових виплат. Натомість найнижчі значення часто бувають на початку року, коли фірми обмежують додаткові виплати після інтенсивного грудневого періоду.
Тенденцію до зростання видно і в порівняннях рік до року. Кожен місяць із січня до вересня 2026 року мав вищу середню зарплату, ніж відповідний місяць 2025 року. Таке зростання відображає загальне поліпшення економічної ситуації в Польщі, але водночас може бути пов’язане з інфляцією та потребою пристосовувати зарплати до зростання вартості життя.
Порівняння середньої зарплати з модою і медіаною
Економісти часто наголошують, що середня зарплата не відображає реальної ситуації на ринку праці в Польщі. Значно краще зарплати більшості поляків відображають інші статистичні показники, як-от медіана і мода. Медіану Головне статистичне управління наводить щомісяця в дослідженні «Розподіл зарплат у національній економіці», але із затримкою в кілька місяців, а моду в щомісячних даних не публікує, що обмежує можливості поточного аналізу ситуації з оплатою праці в країні.
Медіана зарплат – це значення, яке ділить усі зарплати на дві рівні частини: половина працівників заробляє менше, а половина – більше за медіану. Мода – це зарплата, яка найчастіше трапляється в економіці. Обидва показники краще відображають реальну ситуацію з оплатою праці, ніж середня зарплата, завищена найвищими зарплатами
Часто вказують, що рівень зарплат поляків значно краще за середню зарплату описує мода, яка показує домінантне значення серед усіх зарплат в економіці. Мода вказує на зарплату, яка трапляється найчастіше, що дає значно реалістичнішу картину того, скільки насправді заробляє типовий польський працівник. Розмір моди цілком відрізняється від оголошуваної середньої зарплати і зазвичай значно нижчий.
Медіана зарплат – ще один важливий показник, який ділить усі зарплати на дві рівні частини. Це означає, що половина працівників заробляє менше за медіану, а інша половина – більше. На відміну від середнього арифметичного, медіану не завищують екстремальні значення, як-от зарплати мільйонерів чи вищого керівництва найбільших корпорацій.
Відмінності між цими показниками значні й мають практичні наслідки:
- Середня зарплата (сектор підприємств, вересень 2026 р.): 9266,48 злотих брутто
- Медіана зарплат у національній економіці (травень 2026 р.): 7550,32 злотих брутто за середньої зарплати в цьому дослідженні 9178,16 злотих
- Мода: GUS не наводить її в щомісячних даних; у фірмах, де працює 9 і менше осіб, навіть медіана дорівнює мінімальній зарплаті
- Мінімальна зарплата: 4806 злотих брутто у 2026 р., з 1 січня 2027 р. – 4950 злотих брутто
Співвідношення між середньою і мінімальною зарплатою
Порівняння середньої зарплати з мінімальною виявляє значні диспропорції в польській економіці. Мінімальна місячна зарплата в Польщі у 2026 році становить 4806 злотих брутто (з 1 січня 2027 р. – 4950 злотих), тоді як середня зарплата перевищує 9000 злотих. Це означає, що середня зарплата майже вдвічі вища за найнижчу, що вказує на велике майнове розшарування в польському суспільстві. За даними GUS, на кінець 2025 року 1,5 млн працівників (11,9%) отримували зарплату, що не перевищувала мінімальної.
Мінімальна зарплата в Польщі у 2026 році становить 4806 злотих брутто, тобто середня зарплата майже вдвічі вища за мінімальну. Ця диспропорція показує значне розшарування в оплаті праці в польській економіці та вплив найвищих зарплат на середню зарплату
Таке співвідношення між середньою і мінімальною зарплатою не випадкове і відображає структуру польського ринку праці. Значна частина працівників, особливо в секторах із низькою кваліфікацією, отримує зарплату, близьку до мінімальної. Водночас відносно невелика група висококваліфікованих фахівців, менеджерів і підприємців отримує зарплати, що в рази перевищують середню.
Аналіз випадку: У виробничій фірмі, де працює 100 осіб, 80 робітників отримують 4800–5200 злотих брутто, 15 фахівців заробляють 7000–9000 злотих, а 5 менеджерів – 15000–25000 злотих. Середня зарплата в цій фірмі становить близько 6200 злотих (залежно від розподілу зарплат у наведених діапазонах – від близько 5640 до близько 6760 злотих), але більшість працівників (80%) заробляє менше за цю суму.
Багато працівників у Польщі фактично заробляють суми, близькі до мінімальної зарплати нетто, тобто їхні реальні зарплати значно нижчі за середню. Це стосується особливо працівників у таких секторах, як торгівля, громадське харчування, базові послуги чи деякі напрями промислового виробництва. Для цих людей середня зарплата на рівні понад 9000 злотих здається нереальною і відірваною від повсякденного досвіду.
Різниця між середньою і мінімальною зарплатою має й практичні наслідки для економічної політики. Рівень середньої зарплати часто використовують як аргумент у дискусіях про підвищення мінімальної, але водночас він може призводити до хибних висновків про реальне економічне становище більшості працівників. Тому так важливо враховувати й інші показники, як-от медіану чи моду зарплат.
Обмеження та недоліки середньої зарплати
Рівень середньої зарплати не є надійним параметром реальних заробітків у Польщі, але парадоксально його часто наводять як величину, що добре відображає зарплати поляків. Такий підхід викликає недовіру в багатьох людей, які заробляють менше, і вони можуть почуватися недооціненими або економічно виключеними. Ця проблема випливає з фундаментальних обмежень методики розрахунку середнього арифметичного щодо зарплат.
Основний недолік середньої зарплати – її чутливість до екстремальних значень. Один працівник, який отримує кілька мільйонів злотих на рік, впливає на середню зарплату так само, як кілька десятків осіб, що заробляють мінімальну зарплату. На практиці це означає, що відносно невелика група найбільш високооплачуваних осіб може суттєво завищувати середню зарплату, роблячи її нерепрезентативною для більшості суспільства. Нарахування зарплати, платіжні відомості й розрахунки ZUS працівників ми можемо взяти на себе – перегляньте наше кадрове та зарплатне обслуговування.
Середня зарплата, яку розраховує GUS, має низку методологічних обмежень. У щомісячних даних вона не враховує малих фірм, де працює менше ніж 10 осіб, не охоплює осіб із цивільно-правовими договорами і завищена найвищими зарплатами. Через ці обмеження показник не відображає реальної ситуації з оплатою праці більшості польських працівників
Ще одне важливе обмеження – виключення з розрахунків значної частини ринку праці. Мікропідприємства, які становлять більшість польських фірм, не враховують у щомісячних розрахунках середньої зарплати. Так само особи, які працюють за цивільно-правовими договорами, залишаються поза даними про середню зарплату – у дослідженні розподілу зарплат GUS враховує виплати за договорами доручення або підряду лише тоді, коли їх укладено з власним роботодавцем. Такий підхід дає неповну і викривлену картину ситуації з оплатою праці в Польщі.
Основні обмеження середньої зарплати:
- Чутливість до екстремальних значень (найвищих зарплат)
- Виключення малих фірм, де працює менше ніж 10 осіб
- Неврахування цивільно-правових договорів
- Відсутність регіонального і галузевого розподілу
- Неврахування надомної роботи та працевлаштування за кордоном
Середня зарплата не враховує також відмінностей між регіонами, галузями чи розміром населених пунктів. У Польщі існують значні диспропорції в оплаті праці між різними регіонами країни, а також між секторами економіки. Варшава пропонує значно вищі зарплати, ніж східні воєводства, а сектор IT чи фінансовий платить краще, ніж торгівля чи громадське харчування. Середня зарплата усереднює всі ці відмінності, що може призводити до хибних висновків про ситуацію в окремих регіонах чи галузях.
Практичні наслідки для роботодавців і працівників
Розуміння механізмів, що формують середню зарплату, має практичне значення і для роботодавців, і для працівників. Роботодавці мають усвідомлювати, що середня зарплата не є добрим орієнтиром для встановлення зарплат у своїх фірмах. Значно корисніші аналізи оплати праці в конкретній галузі, регіоні чи для певної групи посад.
Для роботодавців правильне встановлення зарплат має охоплювати такі кроки:
- Аналіз ринку праці в конкретній галузі – вивчення зарплат, які пропонують конкуренти
- Урахування регіональної специфіки – пристосування зарплат до місцевого ринку праці
- Сегментація за посадами – диференціація зарплат залежно від рівня та виду посади
- Моніторинг тенденцій в оплаті праці – регулярне відстеження змін на ринку праці
- Пристосування до бюджету фірми – збалансування конкурентоспроможності зарплат із фінансовими можливостями
Для роботодавців ключове – регулярний аналіз ринку праці у своєму секторі. Замість порівнювати пропоновані зарплати із середньою, варто зосередитися на дослідженнях оплати праці для конкретних посад, рівнів досвіду і кваліфікації. Такий підхід дає змогу точніше формувати політику оплати праці та забезпечити конкурентоспроможність на ринку праці. Окремі правила визначення оплати діють, наприклад, щодо зарплати неповнолітніх працівників.
IT-фірма з Кракова пропонувала програмістам зарплати на рівні середньої, вважаючи їх конкурентними. Після аналізу ринку виявилося, що в технологічному секторі зарплати значно вищі за середню. Фірмі довелося підвищити зарплати на 40 відсотків, щоб утримати ключових працівників і успішно набирати нових фахівців.
Працівники, своєю чергою, мають усвідомлювати обмеження середньої зарплати, оцінюючи свою фінансову ситуацію. Замість порівнювати свою зарплату із середньою, варто аналізувати оплату праці у своїй галузі, регіоні та на подібних посадах. Такий підхід дає змогу реалістичніше оцінити свою позицію на ринку праці та планувати кар’єрний розвиток.
Важливо також розуміти різницю між зарплатою брутто і нетто. Середня зарплата, яку публікує GUS, стосується сум брутто, до утримання податків і соціальних внесків. Реальна зарплата, яку отримує працівник, зазвичай приблизно на 25-30 відсотків нижча від суми брутто, що слід враховувати в порівняннях і плануванні домашнього бюджету.
Альтернативні показники оплати праці
З огляду на обмеження середньої зарплати експерти радять користуватися альтернативними показниками оплати праці, які краще відображають реальну ситуацію на ринку праці. Медіана зарплат, мода і перцентилі – значно корисніші інструменти для аналізу ситуації з оплатою праці в Польщі.
Медіана зарплат ділить усі зарплати на дві рівні частини, і її не завищують екстремальні значення. Це означає, що половина працівників заробляє менше за медіану, а половина – більше. Цей показник дає значно реалістичнішу картину того, скільки заробляє типовий польський працівник. GUS публікує медіану щомісяця, але із затримкою в кілька місяців – у травні 2026 р. вона становила 7550,32 злотих.
Перцентилі зарплат показують розподіл оплати праці в суспільстві докладніше, ніж середня зарплата. 25-й перцентиль означає, що 25 відсотків працівників заробляють менше за цю суму, а 75 відсотків – більше. 75-й перцентиль вказує на зарплату, нижче якої заробляють 75 відсотків працівників
Мода вказує на зарплату, яка найчастіше трапляється в економіці. Це значення, яке найчастіше з’являється в статистиці оплати праці і може бути найрепрезентативнішим для досвіду більшості працівників. Мода зазвичай значно нижча за середню зарплату і краще відображає реальність оплати праці більшості поляків.
Перцентилі зарплат дають змогу докладніше аналізувати розподіл оплати праці в суспільстві:
- 10-й перцентиль: 10% працівників заробляють менше за цю суму
- 25-й перцентиль: 25% працівників заробляють менше (перший квартиль)
- 50-й перцентиль: 50% працівників заробляють менше (медіана)
- 75-й перцентиль: 75% працівників заробляють менше (третій квартиль)
- 90-й перцентиль: 90% працівників заробляють менше за цю суму
Такі показники дають змогу краще зрозуміти структуру зарплат і планувати політику оплати праці. Фірми можуть, наприклад, встановлювати зарплати на рівні 75-го перцентиля, щоб бути конкурентними для більшості кандидатів, але водночас не перевищувати бюджету на зарплати.
Тенденції та прогнози зростання зарплат
Аналіз довгострокових тенденцій середньої зарплати показує виразне зростання зарплат у Польщі в останні роки. Із січня 2022 року середня зарплата зросла більш ніж на 3000 злотих, що свідчить про динамічні зміни на польському ринку праці. Тенденцію до зростання видно як у порівняннях рік до року, так і в місячних порівняннях.
Основні чинники зростання середньої зарплати – зростання вартості життя, інфляція, нестача кваліфікованих працівників і конкуренція на ринку праці. Роботодавці змушені пропонувати вищі зарплати, щоб залучати й утримувати цінних працівників. Особливо це помітно в секторах, що вимагають високої кваліфікації, як-от IT, фінанси чи інженерія.
У вересні 2026 року середня зарплата в секторі підприємств була на 5,9% вищою, ніж роком раніше. Якби такий темп зберігся, рівень 10000 злотих брутто було б перевищено приблизно за півтора року – але це простий розрахунок, а не прогноз. Темп зростання залежить від економічної ситуації в країні та світі, рівня інфляції та монетарної політики Національного банку Польщі.
Ключові тенденції на ринку праці:
- Зростання середньої зарплати більш ніж на 3000 злотих із січня 2022 року
- Систематичне зростання зарплат у більшості місяців року
- Найвищі середні зарплати фіксують у грудні та березні через річні премії
- Тенденція до зростання видна в усіх порівняннях рік до року
- Очікуване подальше зростання середньої зарплати в найближчі роки
Однак варто пам’ятати, що зростання середньої зарплати не означає автоматично поліпшення становища всіх працівників. Якщо це зростання забезпечують переважно найвищі зарплати, більшість працівників може не відчути суттєвого поліпшення своєї фінансової ситуації. Тому так важливо стежити й за іншими показниками оплати праці, як-от медіаною чи модою зарплат.
Вплив середньої зарплати на соціальну та економічну політику
Середня зарплата відіграє важливу роль у формуванні соціальної та економічної політики в Польщі. Її використовують як орієнтир для визначення розміру різних соціальних виплат, вона є основою для міжнародних порівнянь і впливає на рішення щодо мінімальної зарплати. Проте використання цього показника в державній політиці викликає суперечки через його обмеження.
На рівень середньої зарплати часто посилаються в політичних дискусіях як на доказ поліпшення економічної ситуації в країні. Політики вказують на систематичне зростання цього показника як на успіх проваджуваної економічної політики. Однак критики наголошують, що середня зарплата не відображає реальної ситуації більшості громадян і може призводити до хибних висновків про стан економіки.
Середню зарплату використовують як орієнтир для визначення розміру деяких соціальних виплат і в міжнародних порівняннях. Проте її використання в державній політиці викликає суперечки через невелику репрезентативність для більшості суспільства. Експерти закликають ширше використовувати медіану і моду зарплат у політичному аналізі
У міжнародному контексті середня зарплата слугує для порівняння рівня життя в різних країнах. Міжнародні організації, як-от OECD чи Eurostat, використовують дані про середні зарплати для складання рейтингів і порівняльних аналізів. Проте і в цьому контексті обмеження середньої зарплати можуть призводити до неточних висновків про реальне економічне становище громадян.
Середня зарплата впливає також на рішення іноземних інвесторів, які розглядають розміщення своїх проєктів у Польщі. Високі середні зарплати можуть сприйматися як ознака дорогої робочої сили, тоді як насправді більшість працівників може бути доступна за значно нижчі зарплати. Такі непорозуміння можуть впливати на інвестиційні рішення та економічний розвиток країни.
