Розірвання трудового договору (umowa o pracę) в середині календарного місяця викликає низку запитань щодо правильного розрахунку заробітної плати та грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку (ekwiwalent). Роботодавці мають знати точні правила обчислення належних сум і строки їх виплати, щоб не порушити трудове законодавство. Ці питання особливо важливі з огляду на захист прав працівників і дотримання чинних норм.
Виплата заробітної плати — один з основних обов’язків роботодавця, що випливають із трудових відносин. Відповідно до статті 85 Трудового кодексу (Kodeks pracy), заробітну плату потрібно виплачувати щонайменше раз на місяць у сталий і заздалегідь визначений день, а заробітну плату, що виплачується раз на місяць, — не пізніше ніж протягом перших десяти днів наступного календарного місяця. Проте ситуація значно ускладнюється, коли трудові відносини припиняються в середині місяця, і тоді потрібна особлива уважність під час обчислення належних сум і строків їх виплати.
Трудовий кодекс прямо не визначає строку виплати заробітної плати при розірванні договору в середині місяця — безпечніше виплатити її в день розірвання договору, а найпізніше — у день виплати, встановлений відповідно до статті 85 Трудового кодексу. Компенсацію за невикористану відпустку з 27 січня 2026 року виплачують у день виплати заробітної плати, а якщо цей день припадає до дня розірвання договору, — протягом 10 днів від розірвання (§ 4 і 5 статті 171 Трудового кодексу). Затримка виплати може призвести до додаткових вимог працівника і порушення трудового законодавства
Правила обчислення заробітної плати при розірванні договору в середині місяця
Спосіб обчислення заробітної плати при розірванні трудового договору в середині місяця принципово залежить від характеру оплати праці працівника. Розмежування між фіксованим місячним окладом і оплатою, що залежить від відпрацьованих годин, має ключове значення для правильного розрахунку.
Для працівників із фіксованим місячним окладом обчислення складніше і вимагає точних розрахунків. Місячний оклад потрібно поділити на кількість годин, які належить відпрацювати в цьому календарному місяці. Отриману в такий спосіб погодинну ставку множать на кількість годин відсутності працівника на роботі через припинення трудових відносин.
Обчислення заробітної плати для працівників із фіксованим місячним окладом вимагає врахування всіх годин, які належить відпрацювати в цьому місяці. Обчислену суму за відсутність віднімають від повного місячного окладу відповідно до розпорядження про порядок визначення заробітної плати за період невиконання роботи (§ 12)
Обчисливши суму, що відповідає годинам відсутності, її потрібно відняти від заробітної плати, належної працівникові за весь місяць. Такий підхід прямо випливає з частини 2 у зв’язку з частиною 1 § 12 розпорядження Міністра праці та соціальної політики від 29 травня 1996 року про порядок визначення заробітної плати за період невиконання роботи (Dz.U. (Вісник законів) 2017, поз. 927, консолідований текст) — частина 2 стосується саме ситуації, коли трудові відносини не охоплюють повного місяця. Цей метод забезпечує справедливий розрахунок пропорційно до фактично відпрацьованого часу.
Значно простіше обчислювати заробітну плату працівників, оплата яких безпосередньо залежить від відпрацьованих годин. У таких випадках працівникові належить оплата лише за фактично відпрацьовані години, тож складні пропорційні розрахунки не потрібні.
- Визначте характер оплати праці працівника — фіксований місячний оклад чи погодинна оплата
- Для фіксованого окладу — поділіть місячний оклад на кількість годин, які належить відпрацювати в місяці
- Обчисліть кількість годин відсутності через припинення трудових відносин
- Помножте погодинну ставку на кількість годин відсутності
- Відніміть обчислену суму від повного місячного окладу
- Для погодинної оплати — виплатіть заробітну плату за фактично відпрацьовані години
Строки виплати заробітної плати після розірвання договору
Трудовий кодекс прямо не визначає конкретної дати, до якої потрібно виплатити заробітну плату, якщо трудовий договір розірвано в середині календарного місяця. Ця правова прогалина може спричиняти невизначеність щодо правильного строку виплати. Він також прямо не вирішує, чи після припинення трудових відносин і далі діє день виплати, встановлений відповідно до статті 85 Трудового кодексу (наприклад, у правилах внутрішнього трудового розпорядку).
Безпечніше обрати найсприятливіше для працівника рішення, тобто виплатити заробітну плату в день припинення роботи, а найпізніше — у день виплати, встановлений відповідно до статті 85 Трудового кодексу. Такий підхід випливає з основного принципу захисту прав працівників і потреби забезпечити працівника коштами одразу після завершення трудових відносин.
Найбезпечніше, коли день припинення трудових відносин є водночас днем виплати належної заробітної плати. Припинення роботи означає розрив правового зв’язку між сторонами і зобов’язує їх взаємно розрахуватися за всіма обов’язками, що випливають із припиненого договору
Орієнтиром щодо крайнього строку є § 4 і 5 статті 171 Трудового кодексу про компенсацію за відпустку: з 27 січня 2026 року її виплачують у день виплати заробітної плати, встановлений відповідно до статті 85, також коли цей день припадає після розірвання договору, а якщо він припадає до розірвання, — протягом 10 днів від розірвання.
На користь виплати в день розірвання договору свідчить те, що припинення роботи розриває дотеперішній правовий зв’язок між сторонами трудових відносин і зобов’язує їх розрахуватися за обов’язками, що випливають із припиненого договору. Основний обов’язок роботодавця, пов’язаний із працевлаштуванням працівника, — виплачувати йому заробітну плату за виконану роботу.
Пізніша виплата, уже після припинення роботи, буває неминучою, коли з об’єктивних причин неможливо визначити розмір заробітної плати, належної до дня припинення роботи, — тоді заробітну плату виплачують невідкладно після визначення її повного розміру (§ 2 статті 85 Трудового кодексу).
| Ситуація | Строк виплати | Правова підстава | Примітки |
|---|---|---|---|
| Розірвання договору в середині місяця | Останній день роботи, найпізніше — день виплати за статтею 85 Трудового кодексу | Трудовий кодекс прямо не регулює (стаття 85) | Найбезпечніше рішення |
| Неможливість визначити розмір | Невідкладно після визначення повного розміру | § 2 статті 85 Трудового кодексу | Лише у виняткових випадках |
| День виплати припадає на вихідний | Попередній день | Стаття 85 § 3 і стаття 171 § 5 Трудового кодексу | Стосується також компенсації за відпустку |
Компенсація за невикористану щорічну відпустку
Право на компенсацію за невикористану щорічну відпустку — один із найважливіших елементів розрахунку з працівником при розірванні трудового договору. Стаття 171 Трудового кодексу встановлює, що якщо працівник не використав належну йому відпустку повністю або частково через розірвання чи закінчення трудових відносин, йому належить грошова компенсація.
З 27 січня 2026 року строк виплати компенсації прямо визначають § 4 і 5 статті 171 Трудового кодексу (додані законом від 4 грудня 2025 року, Dz.U. 2026, поз. 25). Компенсацію виплачують у день виплати заробітної плати, визначений відповідно до статті 85, а якщо цей день припадає до дня розірвання чи закінчення трудових відносин, — протягом 10 днів від цього дня.
Право на компенсацію за невикористану щорічну відпустку виникає в останній день роботи. Цього дня право працівника на відпустку в натурі перетворюється на право на грошову компенсацію, оскільки припинення трудових відносин унеможливлює використання відпустки. Виплата відбувається у строк, визначений § 4 і 5 статті 171 Трудового кодексу
Вимога про компенсацію виникає в день припинення роботи, оскільки саме в останній день роботи право працівника на невикористану щорічну відпустку змінюється на право на грошову компенсацію за цю відпустку. Припинення трудових відносин унеможливлює використання відпустки в натурі, що автоматично породжує право на компенсацію.
Якщо 10-денний строк виплати компенсації припадає на день, який на цьому підприємстві є вихідним, компенсацію виплачують напередодні цього дня (§ 5 статті 171 Трудового кодексу). Так само переноситься встановлений день виплати заробітної плати, що припадає на вихідний (§ 3 статті 85 Трудового кодексу).
Відповідно до § 1 статті 291 Трудового кодексу, працівник може вимагати компенсацію за щорічну відпустку протягом трьох років від дня, коли вимога стала підлягати виконанню. Цей строк позовної давності дає працівникові достатній правовий захист у разі затримок чи недбалості роботодавця. Часто простіше використати відпустку ще до закінчення договору — правила пояснює текст щорічна відпустка під час строку попередження.
Роботодавець може не виплачувати компенсацію за відпустку, якщо сторони вирішать, що відпустку буде використано в межах наступного трудового договору, укладеного безпосередньо після розірвання чи закінчення попереднього (§ 3 статті 171 Трудового кодексу). Це стосується лише ситуації, коли новий договір укладається з тим самим роботодавцем
Існує один виняток з обов’язку виплатити компенсацію за невикористану відпустку. Роботодавець не мусить виплачувати працівникові компенсацію за відпустку, якщо сторони вирішать, що відпустку буде використано під час наступного трудового договору, укладеного безпосередньо після розірвання чи закінчення попереднього трудового договору з тим самим роботодавцем. Самого укладення нового договору недостатньо — потрібна така домовленість сторін; тоді дні невикористаної відпустки переходять на нові трудові відносини.
Практичні аспекти розрахунку з працівниками
Розрахунок із працівниками при розірванні договору в середині місяця вимагає особливої уваги до різних практичних аспектів, які можуть вплинути на остаточну суму. Роботодавці мають врахувати не лише основну заробітну плату і компенсацію за відпустку, а й усі надбавки, премії та інші виплати, що належать працівникові.
Обчислюючи заробітну плату за неповний місяць, потрібно врахувати всі складники оплати праці, що належали працівникові за цей період. Це стосується доплат за надурочну роботу, доплат за роботу в нічний час, дискреційних премій та інших виплат, пов’язаних з оплатою праці.
- Доплати за надурочну роботу, нараховані пропорційно до відпрацьованого часу
- Премії та винагороди, що припадають на період роботи в цьому місяці
- Посадові надбавки, що належать до останнього дня роботи
- Натуральні виплати, що зараховуються до заробітної плати
- Вихідна допомога та інші виплати, пов’язані з розірванням договору
Особливу увагу слід звернути на різні відсутності працівника протягом місяця, у якому розривається договір. Поважні відсутності, як-от лікарняний чи щорічна відпустка, можуть впливати на спосіб обчислення заробітної плати і потребують окремого підходу.
Для працівників, які отримують комісійну оплату або оплату, що залежить від результатів роботи, обчислення належних сум за неповний місяць може бути особливо складним. Потрібно врахувати всі угоди та результати працівника до моменту припинення трудових відносин.
Усі складники заробітної плати, що належать працівникові до останнього дня роботи, мають бути враховані в розрахунку. Це стосується також надбавок, премій і натуральних виплат, які пропорційно припадають на період фактичної роботи
Документація та формальні аспекти розрахунку
Правильний розрахунок із працівником при розірванні договору в середині місяця вимагає належної документації та дотримання формальних процедур. Роботодавець має підготувати детальний розрахунок із переліком усіх складників заробітної плати та способу їх обчислення. Остаточний розрахунок зарплати, компенсації та внесків ZUS ми можемо підготувати в межах кадрового та зарплатного обслуговування.
Документація розрахунку має чітко зазначати період, за який виплачується заробітна плата, спосіб обчислення належних сум за неповний місяць і детальний розрахунок компенсації за невикористану щорічну відпустку. Така документація слугує не лише для розрахунків, а й є доказом належного виконання обов’язків роботодавцем.
Виробнича компанія, у якій працює 200 працівників, мала розрахуватися з трьома працівниками, договори яких було розірвано в різні дні лютого. Договір першого працівника припинився 10 лютого, другого — 20 лютого, а третього — в останній день місяця. Кожен із них отримав заробітну плату пропорційно до відпрацьованого часу, виплачену в останній день роботи, і компенсацію за невикористану відпустку, виплачену у строк, визначений § 4 і 5 статті 171 Трудового кодексу. Роботодавець підготував детальну документацію розрахунку для кожного випадку.
Під час розрахунку потрібно також врахувати податкові питання та внески. Заробітна плата за неповний місяць і компенсація за відпустку підлягають звичайному оподаткуванню та нарахуванню внесків, що потрібно врахувати при обчисленні суми до виплати.
Роботодавець має також пам’ятати про видачу працівникові довідки з місця роботи (świadectwo pracy) та інших документів, пов’язаних із працевлаштуванням. Строки видачі цих документів чітко визначені законом, і їх недотримання може призвести до додаткових вимог працівника.
- Підготуйте детальний розрахунок усіх складників заробітної плати
- Обчисліть пропорційну заробітну плату за відпрацьований період
- Розрахуйте компенсацію за невикористану щорічну відпустку
- Врахуйте всі податкові відрахування та внески
- Підготуйте документацію розрахунку з обґрунтуванням обчислень
- Виплатіть заробітну плату бажано в останній день роботи (найпізніше — у день виплати за статтею 85 Трудового кодексу), а компенсацію — у строк, визначений § 4 і 5 статті 171 Трудового кодексу
- Видайте довідку з місця роботи та інші потрібні документи
Наслідки неправильного розрахунку
Неправильний розрахунок із працівником при розірванні договору може мати серйозні правові та фінансові наслідки для роботодавця. Порушення обов’язків щодо виплати заробітної плати і компенсації за відпустку може призвести до вимог працівника і втручання контролюючих органів.
Працівник, який не отримав належної заробітної плати чи компенсації вчасно, має право вимагати законних відсотків за прострочення виплати (стаття 481 Цивільного кодексу у зв’язку зі статтею 300 Трудового кодексу). Розмір цих відсотків визначений законом і може суттєво збільшити витрати роботодавця, особливо при тривалих затримках.
Затримка виплати заробітної плати чи компенсації за відпустку призводить до нарахування законних відсотків за прострочення. Працівник може також відстоювати свої вимоги в суді, що пов’язано з додатковими судовими витратами для роботодавця
PIP (Державна інспекція праці) може накласти на роботодавця фінансові санкції за порушення правил виплати заробітної плати. Розмір цих санкцій може бути значним, особливо в разі повторних порушень або порушень, що стосуються більшої кількості працівників.
Неправильні розрахунки можуть також вплинути на репутацію роботодавця на ринку праці. Інформація про проблеми з виплатами швидко поширюється серед працівників і може ускладнити набір нових кандидатів.
У крайніх випадках систематичні порушення правил виплати заробітної плати можуть призвести до кримінальної відповідальності осіб, які керують компанією. Кримінальний кодекс передбачає покарання за невиплату заробітної плати працівникам.
