Сучасний ринок праці характеризується динамічними структурними змінами, що випливають із процесів реструктуризації, злиттів і поглинань підприємств. У цьому контексті особливо важливими стають питання, пов’язані з переходом підприємства (przejście zakładu pracy), і обов’язки, що з нього випливають щодо ZUS (Управління соціального страхування). Перехід підприємства регулює стаття 23(1) Трудового кодексу (Kodeks pracy), яка передбачає перехід трудових відносин до нового роботодавця в силу закону, забезпечуючи тим самим безперервність зайнятості та захист прав працівників.
Паралельно з переходом підприємства постає ключове питання обов’язку подання інформації ZUS IWA – документа, потрібного для встановлення ставки внеску на страхування від нещасних випадків. Цей обов’язок має фундаментальне значення для належного функціонування системи соціального страхування й безпосередньо впливає на витрати на ведення господарської діяльності.
Перехід підприємства на підставі статті 23(1) Трудового кодексу означає автоматичний вступ нового роботодавця в чинні трудові відносини в силу закону. Ця норма має імперативний характер і не може змінюватися домовленостями сторін, забезпечуючи тим самим повний захист прав працівників
Питання переходу підприємства в контексті обов’язків щодо ZUS IWA потребує детального аналізу, бо новий роботодавець має виконати певні умови, щоб на нього поширювався обов’язок подання цієї інформації. Ці умови такі: безперервна реєстрація в ZUS як платника внесків на страхування від нещасних випадків протягом усього попереднього року та щонайменше один день у січні, реєстрація для страхування від нещасних випадків у середньому щонайменше 10 осіб на місяць і внесення до реєстру REGON (статистичний номер) станом на 31 грудня попереднього року (стаття 28 частини 2–3 і стаття 31 частина 7 Закону про страхування від нещасних випадків). Реєстрацію переведених працівників у ZUS і їхню документацію ми ведемо в межах кадрового та зарплатного обслуговування.
Правові підстави переходу підприємства
Норми Трудового кодексу є фундаментом системи захисту прав працівників у разі зміни суб’єкта, що їх працевлаштовує. Стаття 23(1) Трудового кодексу чітко визначає, що в разі переходу підприємства або його частини до іншого роботодавця новий суб’єкт у силу закону стає стороною чинних трудових відносин. Ця норма має на меті забезпечити безперервність зайнятості зі збереженням усіх наявних прав працівників, що є важливим елементом захисту їхніх інтересів у процесах реструктуризації. Якщо в роботодавців немає профспілкових організацій підприємства, попередній і новий роботодавець мають у паперовій або електронній формі поінформувати працівників про строк, причини та наслідки переходу щонайменше за 30 днів до запланованої дати (стаття 23(1) § 3 Трудового кодексу).
Практичне значення цієї норми величезне, бо зміна власника підприємства не припиняє трудових договорів і не перериває періодів зайнятості. Це означає, що працівники зберігають усі набуті права, зокрема трудовий стаж, право на щорічну відпустку, розмір заробітної плати та інші виплати за трудовими договорами. Ця норма має імперативний характер і не може змінюватися домовленостями сторін, що захищає працівників від спроб обійти захисні положення.
Стаття 23(1) Трудового кодексу стосується лише працівників. Особам, працевлаштованим на іншій підставі, ніж трудовий договір (наприклад, призначення, номінація), новий роботодавець має в день переходу запропонувати нові умови праці й оплати (стаття 23(1) § 5 Трудового кодексу). Щодо осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами, як-от договір доручення (umowa zlecenia) чи договір підряду (umowa o dzieło), захист за цією нормою не застосовується
Важливим елементом регулювання є також стаття 23(1) § 2 Трудового кодексу, яка запроваджує принцип солідарної відповідальності роботодавців у разі переходу частини підприємства. Попередній і новий роботодавець тоді солідарно відповідають за зобов’язання за трудовими відносинами, що виникли до переходу. Цей захист дає працівникам упевненість, що в разі зміни роботодавця вони не постраждають щодо належних їм виплат, як-от заробітна плата, соціальні виплати чи інші зобов’язання за трудовими договорами.
Сфера застосування норм про перехід підприємства охоплює різноманітні правові та економічні ситуації. Це може стосуватися продажу підприємства, злиття компаній, поділу підприємства, перетворень форми власності чи інших форм реорганізації. Ключовим при цьому є те, щоб фактично відбувся перехід організованого цілого або частини підприємства, яка зберігає свою економічну ідентичність.
Наслідки переходу підприємства згідно зі статтею 23(1) Трудового кодексу
Перехід підприємства має низку важливих правових наслідків, що впливають на всі аспекти трудових відносин. Новий роботодавець автоматично вступає в чинні трудові відносини без потреби укладати нові договори чи проходити додаткові формальності, пов’язані з набором персоналу. Працівники, які працювали в попереднього роботодавця, залишаються працевлаштованими на тих самих умовах, що діяли до переходу.
Цей автоматичний перехід трудових відносин є гарантією безперервності зайнятості, що на практиці означає, що періоди роботи, набуті права на щорічні відпустки, додаткові відпустки, премії, нагороди та інші права тривають без жодної перерви. Новий роботодавець не може в односторонньому порядку змінювати умови зайнятості, розмір заробітної плати чи інші елементи трудових відносин без дотримання процедур, передбачених Трудовим кодексом. Що в такому разі відбувається із заощадженнями в планах PPK, пояснюємо у статті про PPK при реорганізації роботодавця.
Перехід підприємства може стосуватися всієї організаційної одиниці або лише її частини. У разі переходу частини підприємства ключовим є визначити, які працівники безпосередньо пов’язані з частиною, що переходить, і які конкретні умови зайнятості діятимуть після переходу
У господарській практиці часто трапляються ситуації, коли підприємства вирішують здійснити частковий перехід у межах реструктуризації, злиттів або виділення певних підрозділів. У таких випадках особливо важливо точно визначити обсяг переходу та коло працівників, яких стосується зміна роботодавця. Перехід підприємства або його частини не може бути причиною розірвання трудових відносин роботодавцем із попередженням (стаття 23(1) § 6 Трудового кодексу), а можлива зміна умов праці чи оплати вимагає дотримання процедур Трудового кодексу.
Важливим наслідком переходу підприємства є також особливе право працівників розірвати трудові відносини в спрощеному порядку. Норма передбачає, що протягом 2 місяців від дати переходу підприємства працівник може без попередження за звичайним порядком розірвати трудовий договір, повідомивши за 7 днів (стаття 23(1) § 4 Трудового кодексу). Це право є важливим інструментом захисту інтересів працівників, особливо коли нові умови зайнятості, організаційна культура чи перспективи розвитку не відповідають їхнім очікуванням.
Розірвання договору в такому порядку має для працівника ті самі наслідки, які трудове право пов’язує з розірванням договору роботодавцем із попередженням, тобто працівника не вважають таким, що звільнився з власної ініціативи. Ця норма дає працівникам змогу вільно вирішити, чи продовжувати роботу в нового роботодавця, що має значення, зокрема, під час подальшого звернення по допомогу з безробіття.
Перехід підприємства та ZUS IWA – вимоги й обов’язки
Подання інформації ZUS IWA у зв’язку з переходом підприємства – один із найскладніших аспектів цього процесу. ZUS IWA, тобто інформація про дані для встановлення внеску на страхування від нещасних випадків, слугує для визначення ставки внеску на страхування від нещасних випадків на наступний внесковий рік. Цей механізм має на меті пристосувати розмір внеску до фактичного рівня небезпек на певному підприємстві.
Закон про страхування від нещасних випадків чітко визначає умови, які мають виконати платники внесків, щоб бути зобов’язаними подати ZUS IWA. Згідно з чинними нормами, цей обов’язок стосується платників, які одночасно відповідають таким критеріям:
- Були безперервно зареєстровані в ZUS як платник внесків на страхування від нещасних випадків протягом усіх місяців попереднього календарного року та щонайменше один день у січні поточного року (стаття 31 частина 7 Закону про страхування від нещасних випадків)
- У попередньому календарному році реєстрували для страхування від нещасних випадків у середньому щонайменше 10 осіб на місяць, зокрема себе, якщо ведуть господарську діяльність (стаття 28 частини 2–3)
- Станом на 31 грудня попереднього року були внесені до реєстру REGON
ZUS чітко наголошує, що ZUS IWA не зобов’язані подавати платники, які хоча б протягом одного місяця попереднього року не були платниками внеску на страхування від нещасних випадків, бо жодна особа, за яку вони сплачували внески, не підлягала цьому страхуванню
У контексті переходу підприємства особливу увагу слід звернути на безперервність реєстрації застрахованих осіб у системі соціального страхування. Новий роботодавець, приймаючи працівників на підставі статті 23(1) Трудового кодексу, водночас стає платником внесків на страхування від нещасних випадків за цих працівників. Ключове значення має збереження безперервності реєстрації застрахованих, бо будь-яка перерва в цьому процесі може означати звільнення від обов’язку подання ZUS IWA.
Обов’язок подання ZUS IWA має річний характер, а строк подання припадає на останній день січня року, що настає після року, за який подається інформація (стаття 31 частина 6 Закону про страхування від нещасних випадків). У разі перетворення, злиття або поділу платників норми про правонаступництво до ставки внеску на страхування від нещасних випадків не застосовуються (стаття 27 частина 2), тож новий платник не переймає ставки попередника. Дані, подані в цьому документі, є підставою для встановлення ставки внеску на страхування від нещасних випадків, що безпосередньо впливає на витрати підприємства на ведення діяльності. Як інші внески розподіляються між роботодавцем і працівником, показуємо в матеріалі про ставки внесків ZUS за працівників.
Перехід підприємства не змінює й не скасовує умов, від яких залежить обов’язок подання ZUS IWA. Новий роботодавець має виконати всі вимоги Закону про страхування від нещасних випадків, щоб на нього поширювався цей обов’язок, незалежно від факту прийняття працівників від попереднього роботодавця
Практичні аспекти заповнення ZUS IWA після прийняття працівників
Заповнення форми ZUS IWA після прийняття працівників від іншого роботодавця вимагає особливої уваги й точності. Платник подає в ZUS IWA власні дані за календарний рік (стаття 31 частини 3 і 5 Закону про страхування від нещасних випадків): кількість застрахованих, яких він сам реєстрував в окремі місяці, осіб, потерпілих у нещасних випадках, зареєстрованих у його журналі нещасних випадків, і кількість працівників, зайнятих в умовах небезпеки. Це правило випливає з того, що ставка внеску має відображати умови праці та небезпеки саме в цього платника.
Ключові елементи, які потрібно врахувати під час заповнення ZUS IWA після прийняття працівників, охоплюють такі категорії даних:
| Елемент форми | Обсяг даних | Період урахування | Особливі примітки |
|---|---|---|---|
| Кількість застрахованих | Особи, зареєстровані платником | Середнє за 12 місяців року | Прийнятих працівників рахують від місяця, у якому платник їх зареєстрував |
| Потерпілі особи | Нещасні випадки на виробництві, зареєстровані в журналі платника | Календарний рік (дата реєстрації) | Нещасні випадки до переходу, як правило, реєстрував попередній роботодавець |
| Умови небезпеки | Працівники на посадах із перевищенням NDS/NDN | Станом на 31 грудня | Лише працівники |
| Внески від нещасних випадків | Реєстрація як платника внесків | Безперервно весь рік і щонайменше 1 день у січні | Умова обов’язку подання IWA |
Кількість застрахованих у формі – це середня кількість осіб, яких платник реєстрував для страхування від нещасних випадків в окремі місяці календарного року (сума за місяці, поділена на 12, з округленням до цілого числа). Це означає, що потрібно врахувати як наявних працівників, так і тих, кого прийнято разом із частиною або всім підприємством, – але прийнятих лише від місяця, у якому новий роботодавець зареєстрував їх як платник. Такий спосіб підрахунку слугує правильному встановленню ставки внеску на страхування від нещасних випадків.
У формі ZUS IWA потрібно вказати кількість осіб, потерпілих у нещасних випадках на виробництві, зареєстрованих у журналі нещасних випадків платника в певному календарному році (за датою реєстрації). Нещасні випадки, які до переходу зареєстрував попередній роботодавець, як правило, показує він у своїй інформації
Окрему категорію становлять дані про працівників, зайнятих в умовах небезпеки, тобто осіб, які працюють у середовищі, де перевищуються допустимі концентрації та інтенсивність шкідливих для здоров’я чинників. Форма показує кількість таких працівників станом на 31 грудня року, за який подається інформація, – отже, також прийнятих працівників, зайнятих на таких посадах цього дня.
Позиція ZUS щодо переходу підприємства
Позиція ZUS щодо заповнення інформації ZUS IWA випливає з посібника ZUS до цієї форми й запроваджує важливе розмежування в підході до звітування даних. Згідно з ним, у ZUS IWA враховуються нещасні випадки, зареєстровані платником, який подає інформацію, у році, за який він її подає. Кількість осіб, які працюють в умовах небезпеки, вказують станом на 31 грудня, рахуючи лише працівників цього платника.
На думку ZUS, інформація в ZUS IWA має якнайточніше відображати фактичні умови праці на певному підприємстві. Тому подання даних про події в попереднього платника внесків може не мати прямого зв’язку з умовами праці на новому місці роботи. Таке тлумачення має на меті забезпечити, щоб ставка внеску на страхування від нещасних випадків відповідала фактичному рівню небезпек у конкретному робочому середовищі.
Норми прямо не регулюють, як після переходу підприємства показати в ZUS IWA дані за період до переходу. З огляду на складність питання варто підходити до кожного випадку індивідуально й розглядати його з урахуванням усіх елементів, що впливають на встановлення ставки внеску від нещасних випадків
Спосіб показу цих даних має важливе практичне значення, бо може впливати на розмір внеску на страхування від нещасних випадків у наступному році. У разі сумнівів щодо правильного заповнення форми ZUS IWA рекомендується проконсультуватися з податковим консультантом або юристом, який спеціалізується на трудовому праві та соціальному страхуванні.
Практичні наслідки цих правил можна проілюструвати конкретними прикладами. Новостворене товариство, яке внаслідок господарської угоди з червня 2026 року прийняло працівників іншого товариства на підставі статті 23(1) Трудового кодексу, не зобов’язане подавати ZUS IWA за 2026 рік, бо не було платником внесків протягом усього календарного року. У цьому випадку відсутність безперервної реєстрації як платника протягом усього року скасовує обов’язок подання інформації. Про правильність самих реєстрацій варто дбати незалежно від IWA – наслідки помилок описуємо у статті про реєстрацію в ZUS без договору.
Аналіз практичних випадків
Різноманітність ситуацій, пов’язаних із переходом підприємства, вимагає індивідуального підходу до кожного випадку. Господарська практика показує, що перехід може мати різні форми й відбуватися в різні моменти календарного року, що безпосередньо впливає на обов’язки щодо ZUS IWA.
Розгляньмо приклад підприємства, яке кілька років мало 5 працівників і з 1 липня 2026 року прийняло частину працівників іншого підприємства, унаслідок чого отримало додатково 9 працівників. У такому випадку підприємство відповідає всім умовам для подання ZUS IWA за 2026 рік (за умови, що воно внесене до REGON), бо протягом усього року було платником внесків на страхування від нещасних випадків, а середня кількість зареєстрованих застрахованих – (6 × 5 + 6 × 14) : 12 = 9,5 – після округлення досягає потрібних 10 осіб. Під час заповнення декларації потрібно врахувати всіх працівників – як наявних, так і новоприйнятих (від місяця переходу).
Інший приклад стосується ситуації, коли велике підприємство вирішує виділити певний підрозділ в окреме товариство. Якщо нове товариство створюється протягом року й приймає працівників на підставі статті 23(1) Трудового кодексу, то його обов’язок подати ZUS IWA залежить від виконання всіх умов, визначених нормами. Ключове значення тут має безперервна реєстрація як платника внесків протягом усіх місяців календарного року.
Практичний приклад: виробнича компанія, у якій працює 50 працівників, вирішила в жовтні 2026 року виділити логістичний підрозділ в окреме товариство, передавши йому 15 працівників. Нове товариство прийняло працівників на підставі статті 23(1) Трудового кодексу, але оскільки розпочало діяльність лише в жовтні, воно не відповідає умові безперервної реєстрації як платника протягом усіх місяців календарного року, а отже, не зобов’язане подавати ZUS IWA за 2026 рік.
У разі переходу підприємства протягом календарного року ключове значення має збереження безперервності реєстрації застрахованих і сплати внесків. Будь-яка перерва в цих обов’язках може означати звільнення від обов’язку подання ZUS IWA за відповідний рік
Особливу увагу слід звернути на ситуації, коли перехід підприємства відбувається наприкінці календарного року. У таких випадках новий роботодавець може не виконати умову безперервної реєстрації як платника внесків протягом усіх місяців року, що автоматично скасовує обов’язок подання ZUS IWA. Водночас він має підготуватися до виконання цього обов’язку в наступному році, якщо відповідатиме всім потрібним умовам.
Адміністративні процедури та документація
Перехід підприємства в контексті обов’язків щодо ZUS IWA вимагає низки адміністративних дій, що мають забезпечити безперервність соціального страхування та належне врегулювання питань внесків. Новий роботодавець має подбати про повне прийняття документації щодо працевлаштування та соціального страхування працівників, які переходять.
Цей процес охоплює такі ключові етапи:
- Прийняття кадрової документації всіх працівників, яких стосується перехід
- Перевірка страхового статусу кожного працівника, який переходить
- Подання відповідних реєстраційних документів до ZUS у зв’язку зі зміною платника внесків
- Перегляд і оновлення даних про умови праці та професійні ризики
- Підготовка документації, потрібної для заповнення ZUS IWA за поточний рік
Особливо важливо зберегти безперервність документування умов праці, зокрема пов’язаних із впливом шкідливих для здоров’я чинників. Новий роботодавець має прийняти повну документацію щодо профілактичних медоглядів, навчань з охорони праці (BHP), оцінки професійного ризику та всіх інших елементів, що впливають на встановлення ставки внеску на страхування від нещасних випадків.
Ключовим елементом процесу переходу є інвентаризація всіх подій, пов’язаних з охороною праці, які сталися на підприємстві, що переходить, або в його частині. Ці дані знадобляться для правильного заповнення форми ZUS IWA
На практиці перехід підприємства часто потребує співпраці між попереднім і новим роботодавцем у передачі повної документації. Особливо важливо отримати інформацію про всі нещасні випадки на виробництві, професійні захворювання та інші події, що можуть вплинути на встановлення ставки внеску на страхування від нещасних випадків у наступному році.
Вплив на витрати на ведення діяльності
Перехід підприємства та пов’язані з ним обов’язки щодо ZUS IWA безпосередньо впливають на витрати на ведення господарської діяльності. Ставка внеску на страхування від нещасних випадків встановлюється на підставі даних у ZUS IWA й може суттєво відрізнятися залежно від рівня небезпек на певному підприємстві. Підприємцям, які планують перейняти підприємство, важливо врахувати цей аспект в економічному аналізі всього процесу.
Розмір внеску на страхування від нещасних випадків може коливатися в широких межах залежно від галузі, виду роботи та історії нещасних випадків на певному підприємстві. Підприємства з високим рівнем безпеки праці можуть мати нижчі ставки внесків, тоді як підприємства з підвищеним ризиком нещасних випадків мають враховувати вищі витрати на страхування.
- Аналіз ризику нещасних випадків на підприємстві, що переходить
- Оцінка історії нещасних випадків і професійних захворювань
- Огляд засобів індивідуального та колективного захисту, що використовуються
- Перевірка ефективності систем управління охороною праці
- Планування інвестицій у підвищення безпеки праці
У контексті переходу підприємства особливо важливо достовірно оцінити стан безпеки й гігієни праці на підприємстві, що переходить. Новому роботодавцеві варто провести комплексний аудит охорони праці, який дасть змогу виявити потенційні небезпеки та спланувати заходи для покращення умов праці й зменшення ризику нещасних випадків.
Інвестиції в підвищення безпеки праці після переходу підприємства можуть принести довгострокові вигоди у вигляді нижчих внесків на страхування від нещасних випадків. Систематичні профілактичні та превентивні заходи можуть суттєво вплинути на зниження ставки внеску в наступних роках
