Коригування податкових декларацій подружжя після встановлення роздільності майна (rozdzielność majątkowa) — складне правове питання в Польщі, яке потребує ретельного аналізу податкового та цивільного права. На практиці багато подружніх пар, які раніше подавали спільну декларацію, стикаються з питанням, хто відповідає за податкові зобов’язання, що виникли з коригувань, поданих уже після зміни майнового режиму. Це питання особливо важливе тому, що декларації можна коригувати протягом п’яти років від кінця календарного року, в якому сплив строк сплати податку.
Подружжя, яке перебуває в режимі спільної власності (wspólność majątkowa), може подати спільну річну декларацію з податку на доходи. Поки податкове зобов’язання не погашене давністю, один із подружжя може скоригувати декларацію
Відповідальність за податкові зобов’язання, що виникли внаслідок коригувань після встановлення роздільності майна, викликає багато сумнівів як у платників податків, так і у фахівців з податкового права. Норми Податкового кодексу (Ordynacja podatkowa) можуть призвести до ситуацій, коли один із подружжя несе фінансові наслідки рішень, ухвалених іншим уже після зміни майнового режиму. Інакше виглядає ситуація пар без шлюбу — її описано в статті про податкову відповідальність співмешканця.
Правові підстави спільного оподаткування подружжя
Загальне правило, закріплене в статті 6 частині 1 Закону про PIT (податок на доходи фізичних осіб), однозначно визначає, що подружжя оподатковується окремо щодо доходів, які отримує кожен із них. Це основне правило, від якого закон передбачає винятки лише у чітко визначених випадках.
Можливість спільного оподаткування подружжя регулює стаття 6 частина 2 Закону про PIT, яка є винятком із правила окремого оподаткування. Згідно з цією нормою, подружжя, що підлягає податковому обов’язку, перебуває в шлюбі та у спільній власності протягом усього податкового року або від дня укладення шлюбу до останнього дня податкового року (якщо шлюб укладено протягом року), може за спільним клопотанням, висловленим у декларації, оподатковуватися разом від суми своїх доходів.
Спільне оподаткування подружжя не виникає в силу закону, а є наслідком клопотання подружжя, поданого в декларації. Отже, спільне оподаткування — це право, а не обов’язок подружжя, а вибір способу оподаткування є їхнім власним рішенням
Механізм спільного оподаткування полягає в тому, що податок визначається на ім’я обох із подружжя в подвійному розмірі податку, обчисленого від половини їхніх спільних доходів, після того як кожен окремо відрахує суми, що зменшують дохід. У багатьох випадках цей спосіб знижує загальне податкове навантаження подружжя.
Клопотання про спільне оподаткування може висловити один із подружжя. Висловлення клопотання одним із подружжя прирівнюється до його заяви про те, що інший із подружжя уповноважив його подати клопотання про спільне оподаткування їхніх доходів. Ця заява подається під загрозою кримінальної відповідальності за неправдиві свідчення, що підкреслює вагу такого рішення.
Якщо з декларації випливає сума до сплати, особи, які подають декларацію, зобов’язані сплатити її до спливу строку подання декларації. У разі спільного оподаткування це означає солідарну відповідальність обох із подружжя за податкове зобов’язання.
Податкове провадження щодо подружжя, яке оподатковується спільно
У податковому провадженні подружжя, яке оподатковується спільно, розглядається як один суб’єкт, тобто одна сторона провадження. Кожен із них має право діяти від імені обох, а отже, рішення, ухвалені одним із подружжя в податковому провадженні, зобов’язують і другого.
Наслідком такого підходу є визначення податку на ім’я обох із подружжя (стаття 6 частина 2 Закону про PIT) і видання одного податкового рішення та інших рішень у справі на ім’я обох із подружжя.
Згідно зі статтею 92 § 3 Податкового кодексу, подружжя, яке оподатковується спільно від суми своїх доходів, несе солідарну відповідальність за податкові зобов’язання, а їхня вимога про повернення переплати податку від суми доходів подружжя також є солідарною
Солідарна відповідальність означає, що кожен із подружжя відповідає за все податкове зобов’язання, незалежно від того, хто з них отримав дохід, що став підставою цього зобов’язання. Податковий орган може стягнути всю суму з кожного з подружжя і не обмежується частиною, що відповідає доходу конкретного з них.
Так само солідарною є вимога про повернення переплати податку: кожен із подружжя може вимагати повернення всієї переплати, незалежно від того, з чиїх доходів вона фактично виникла. Це узгоджується з концепцією розгляду подружжя як одного суб’єкта в межах спільного оподаткування.
Правила коригування податкових декларацій
Право на коригування декларацій регулює стаття 81 § 1 Податкового кодексу, згідно з якою, якщо окремі норми не передбачають іншого, платники податків, податкові агенти (płatnicy) та інкасатори можуть скоригувати раніше подану декларацію. Коригування здійснюється шляхом подання коригувальної декларації, яка замінює первісну декларацію в межах коригування. Коригування декларацій фірм ми готуємо для клієнтів, які користуються нашим бухгалтерським обслуговуванням.
Коригування може стосуватися будь-якої позиції декларації, якщо окремі норми не передбачають іншого. Воно полягає в повторному правильному заповненні формуляра з позначкою, що це коригування раніше поданої декларації. Цей правовий інструмент дає змогу платникам виправити помилки або доповнити пропущену інформацію в первісних деклараціях.
Податковий кодекс не встановлює спеціальних строків для права на коригування. Тому це право слід пов’язувати з податковим зобов’язанням, якого стосується декларація. Право на коригування існує, доки існує податкове зобов’язання, тобто, як правило, протягом 5 років від кінця календарного року, в якому сплив строк сплати податку, відповідно до статті 70 § 1 Податкового кодексу (перебіг строку давності може бути зупинено або перервано — стаття 70 § 2–6). На час податкового провадження або податкової перевірки право на коригування зупиняється в межах, які вони охоплюють (стаття 81b § 1 пункт 1 Податкового кодексу).
Якщо коригування одного з подружжя змінює спільне оподаткування на окреме, коригування має подати й другий із подружжя, бо тоді кожен із них звітує індивідуально. Закон не обмежує права одного з подружжя скоригувати річну декларацію без згоди другого
На практиці це означає, що один із подружжя може одноосібно вирішити скоригувати спільну декларацію, і це автоматично зобов’язує також другого. Така ситуація може призводити до конфліктів, особливо коли подружжя перебуває в процесі розлучення або вже встановило роздільність майна.
Коригування може як збільшити, так і зменшити податкове зобов’язання. Якщо коригування збільшує зобов’язання, платники зобов’язані доплатити різницю разом із пенею за прострочення. Якщо коригування зменшує зобов’язання, платникам належить повернення переплати; відсотки на переплату нараховуються лише у випадках і з дат, визначених у статті 78 § 3 Податкового кодексу, зокрема коли переплату не повернуто вчасно.
Майнова відповідальність за податкові зобов’язання
Основні правила відповідальності за податкові зобов’язання встановлює стаття 26 Податкового кодексу: платник податків відповідає всім своїм майном за податки, що випливають із податкових зобов’язань. Це універсальне правило, яке застосовується до всіх платників незалежно від сімейного стану.
Для осіб, які перебувають у шлюбі, закон встановлює особливі правила щодо обсягу майнової відповідальності. Згідно зі статтею 29 Податкового кодексу, у разі осіб, які перебувають у шлюбі, відповідальність охоплює окреме майно платника податків і спільне майно платника та його чоловіка чи дружини.
Правові наслідки обмеження, скасування, виключення або припинення спільної власності подружжя не поширюються на податкові зобов’язання, що виникли до дня укладення договору про обмеження чи виключення законної спільності майна, скасування спільності остаточним рішенням суду, припинення спільності у зв’язку з визнанням одного з подружжя недієздатним або набрання законної сили рішенням суду про сепарацію
Це означає, що зміна майнового режиму подружжя не впливає на відповідальність за податкові зобов’язання, які виникли до цієї зміни. Норма покликана захищати фіскальні інтереси держави та запобігати ситуаціям, коли платники могли б уникати відповідальності шляхом зміни майнового режиму.
Згідно з усталеною судовою практикою, чоловіка чи дружину платника податків не слід ототожнювати з самим платником. NSA (Вищий адміністративний суд) у рішенні від 18 січня 2006 року (II FSK 146/05) підкреслив, що той із подружжя, хто відповідає за податкову заборгованість іншого — платника податків, — не є зобов’язаним як платник і не відповідає за податкові зобов’язання, оскільки його обов’язок випливає з боргу платника і обмежений відповідальністю спільним майном.
У судовій практиці, на яку посилається, зокрема, директор KIS (Національна податкова інформація) в індивідуальному податковому роз’ясненні від 6 грудня 2024 року (0115-KDIT2.4011.482.2024.1.MM), також зазначається, що стаття 29 § 2 пункт 1 Податкового кодексу дозволяє податковому органу стягувати податкову заборгованість одного з подружжя, яка виникла до припинення спільності, але з тих складових майна, що до укладення шлюбного договору входили до спільного майна.
Наслідки коригування декларацій після встановлення роздільності майна
Наслідки коригування декларацій подружжя після встановлення роздільності майна детально пояснив директор KIS в індивідуальному податковому роз’ясненні від 6 грудня 2024 року (0115-KDIT2.4011.482.2024.1.MM). Воно стосувалося подружжя, яке за 2019–2021 роки подавало спільні декларації, з 2023 року мало роздільність майна, а у 2024 році подало коригування, в яких уже звітувало окремо. Згідно з цим роз’ясненням, подружжя, як правило, оподатковується окремо, а такі коригування стосуються індивідуальних податкових зобов’язань, за які платник відповідає всім своїм майном (стаття 26 Податкового кодексу).
У разі роздільності майна відповідальність платника за податкові зобов’язання, що виникли до припинення спільності, охоплює також складові майна, які раніше входили до спільного майна. Це означає, що встановлення роздільності майна не захищає від відповідальності за податкові зобов’язання, пов’язані з періодом спільності.
Заявниця відповідає за податкові зобов’язання, що випливають із коригувань декларацій, поданих її чоловіком після встановлення роздільності майна. Ця відповідальність охоплює як її окреме майно, так і складові майна, які раніше входили до спільного майна з чоловіком
Директор KIS підкреслив, що заявниця не може перекласти тягар цих зобов’язань на чоловіка, хоча за роки, яких стосуються коригування, вони подавали спільні декларації. Це випливає з того, що в коригуваннях кожен із подружжя звітував окремо і відповідає за власне зобов’язання як платник податків. Натомість солідарна відповідальність за статтею 92 § 3 Податкового кодексу стосується подружжя, яке оподатковується спільно, — отже, охоплює зобов’язання з коригування, яке зберігає спільне оподаткування.
Якби платниця не сплатила належних сум, податковий орган міг би задовольнити свої вимоги не лише з її окремого майна, а й із тих складових майна, які раніше входили до спільного майна з чоловіком. Таке рішення має забезпечити ефективність стягнення податкових сум.
Практичні аспекти податкової відповідальності
На практиці наслідки коригування декларацій подружжя після встановлення роздільності майна можуть бути дуже відчутними для того, хто не ініціював коригування. Особливо проблемні ситуації, коли один із подружжя вже після встановлення роздільності подає коригування, яке значно збільшує податкове зобов’язання.
Якщо коригування декларацій подружжя стосується тих податкових років, у яких подружжя перебувало в режимі спільної власності, кожен із них відповідає за власне податкове зобов’язання, що випливає з коригування. Обсяг відповідальності охоплює не лише окреме майно, що залишилося після поділу, а й майно, яке раніше входило до спільного.
Визначаючи податкові наслідки коригування декларацій подружжя після встановлення роздільності майна, слід зазначити, що правові наслідки обмеження, скасування, виключення або припинення спільної власності не поширюються на податкові зобов’язання, що виникли до дня укладення договору про обмеження чи виключення законної спільності майна.
На практиці це має такі наслідки:
- Кожен із подружжя може скоригувати спільну декларацію без згоди другого
- Коригування спільної декларації, подане одним із подружжя, зобов’язує й другого
- Зобов’язання з коригування, яке зберігає спільне оподаткування, обидва несуть солідарно (стаття 92 § 3 Податкового кодексу), а в разі коригувань на окреме оподаткування кожен відповідає за власне зобов’язання
- Відповідальність за податкові зобов’язання охоплює майно, яке було спільним до встановлення роздільності
- Встановлення роздільності майна не захищає від відповідальності за зобов’язання з періоду спільності
Захист інтересів одного з подружжя в податковому провадженні
Коли один із подружжя коригує декларацію після встановлення роздільності майна, другий має обмежені можливості захистити свої інтереси. Податкове законодавство не передбачає механізмів, які дозволяли б заперечити проти коригування, поданого іншим із подружжя.
Однак у певних ситуаціях можна ефективно оскаржити обґрунтованість коригування або його наслідки. Це можна зробити шляхом:
- Оскарження податкового рішення, виданого на підставі коригування
- Доведення, що коригування було подано незаконно або на підставі неправдивих даних
- Подання клопотання про відстрочення строку сплати або розстрочення заборгованості (стаття 67a § 1 Податкового кодексу) — сама необізнаність другого з подружжя про обставини коригування не звільняє його від відповідальності
- Використання обмеженої відповідальності у випадках, передбачених законом
Подружжя в режимі спільної власності протягом 10 років подавало спільні декларації, отримуючи значні податкові вигоди. Після розлучення та поділу майна один із колишнього подружжя скоригував спільні декларації (зі збереженням спільного оподаткування) за останні 3 роки спільного звітування, що призвело до додаткових податкових зобов’язань у сумі 50 000 zł. Другий із колишнього подружжя, незважаючи на роздільність майна, мусив нести солідарну відповідальність за ці зобов’язання з майна, яке раніше було спільним.
Особливо важливо документувати всі обставини, пов’язані з доходами та витратами в період спільного звітування. У разі пізніших коригувань це може стати підставою для доведення порушень або обмеження обсягу відповідальності.
Стратегії зменшення податкового ризику
Подружжю, яке планує змінити майновий режим, варто розглянути кроки для зменшення ризику, пов’язаного з можливими коригуваннями декларацій. Одне з можливих рішень — проаналізувати декларації за останні роки і, за потреби, подати коригування ще до встановлення роздільності майна.
Важливо також належно документувати всі доходи та витрати, що враховуються в оподаткуванні (KUP), за період спільного звітування. Детальна документація може виявитися безцінною в разі пізніших податкових спорів або потреби довести правильність первісних декларацій.
| Вид дій | Мета | Ефективність | Примітки |
|---|---|---|---|
| Аналіз декларацій до встановлення роздільності | Виявлення помилок | Висока | Потребує податкової експертизи |
| Документування доходів і витрат | Захист від коригувань | Середня | Важливо для майбутніх спорів |
| Договірне обмеження відповідальності | Розподіл ризику між подружжям | Низька | Неефективне щодо податкових органів |
| Страхування цивільної відповідальності | Фінансовий захист | Низька | Поліси цивільної відповідальності (OC), як правило, не покривають власних податкових зобов’язань |
Варто також розглянути питання розподілу відповідальності за податкові зобов’язання в договорі, що регулює майнові відносини подружжя. Хоча такі положення не будуть обов’язковими для податкових органів, вони можуть стати підставою для регресних вимог між колишнім подружжям.
Важливе значення має також правильне ведення податкових розрахунків у період перед зміною майнового режиму. Особливу увагу слід звернути на:
- Повноту і правильність даних у деклараціях
- Своєчасне подання декларацій і сплату податків
- Збереження документів, що підтверджують усі позиції в деклараціях
- Консультації з податковими консультантами в разі сумнівів
- Відстеження змін у податковому законодавстві, які можуть вплинути на розрахунки
