Безпідставне збагачення (bezpodstawne wzbogacenie) — один із найважливіших інститутів польського цивільного права, який може мати суттєві наслідки щодо податку на товари та послуги, тобто VAT (ПДВ). Підприємці часто стоять перед дилемою, чи оподатковуються VAT суми, отримані як безпідставне збагачення, і відповідь на це запитання не завжди однозначна. Ключове значення має аналіз економічних наслідків події та встановлення, чи виконуються умови оплатного надання послуг.
Оплатне надання послуг як підстава оподаткування VAT
Відповідно до статті 8 частина 1 Закону про VAT (ustawa o podatku od towarów i usług), наданням послуг вважається будь-яке надання на користь фізичної особи, юридичної особи або організаційної одиниці без статусу юридичної особи, яке не є поставкою товарів. Це визначення охоплює широке коло дій, зокрема передання прав на нематеріальні активи, зобов’язання утриматися від дії або терпіти певні ситуації, а також надання послуг на вимогу органу публічної влади.
Надання послуг у розумінні Закону про VAT охоплює будь-яку поведінку на користь іншої особи, що може полягати як у дії, так і в бездіяльності. Ключове значення, однак, має оплатний характер такого надання, який вимагає прямого зв’язку між виконаною дією та отриманою винагородою
Послугою слід вважати будь-яку поведінку, яка може складатися з дії або бездіяльності. Дія означає вчинення або виконання чогось на користь іншої особи, а бездіяльність — утримання від дій або терпіння певного стану речей. На практиці надання може водночас складатися як із дій, так і з бездіяльності.
Оплатність — фундаментальна ознака надання, що оподатковується VAT. Вона означає виконання дії за винагороду, яка в побутовому значенні є платою за роботу, належною сумою або відшкодуванням. Суттєвою ознакою винагороди є прямий зв’язок між поставкою товарів чи наданням послуг та отриманою оплатою.
Прямий зв’язок між наданням послуг і отриманою винагородою існує тоді, коли можна визначити пряму та чітко індивідуалізовану вигоду для того, хто надає послугу. Зустрічне надання має бути в прямому зв’язку з виконаною дією
Як правило, дія оподатковується тоді, коли між сторонами існують правовідносини (найчастіше договір), у межах яких відбувається зустрічне надання, а одну зі сторін операції можна вважати прямим вигодонабувачем цієї дії. Це означає, що не кожне отримання коштів автоматично є оплатним наданням послуг, що оподатковується VAT.
Суть безпідставного збагачення в цивільному праві
Поняття надання, що становить суть послуги, слід тлумачити відповідно до його цивільно-правового розуміння. Згідно зі статтею 353 § 2 Цивільного кодексу (Kodeks cywilny) надання може полягати в дії або бездіяльності. Отже, наданням слід вважати будь-яку поведінку на користь іншої особи, яка може складатися як із дії, так і з бездіяльності.
Стаття 405 Цивільного кодексу встановлює, що той, хто без правової підстави отримав майнову вигоду за рахунок іншої особи, зобов’язаний повернути вигоду в натурі, а якщо це неможливо — відшкодувати її вартість. Безпідставне збагачення є самостійним джерелом зобов’язання, яке виникає незалежно від волі сторін і має на меті відновити порушену майнову рівновагу.
Зі статті 405 Цивільного кодексу (вигода, отримана «за рахунок іншої особи») випливає, що при безпідставному збагаченні між збідненням і збагаченням має існувати такий зв’язок, щоб їх можна було вважати двома сторонами того самого переміщення певної вартості з одного майна до іншого
Вартість безпідставного збагачення обмежена двома величинами: вартістю того, що без правової підстави вибуло з майна збідненої особи, і вартістю того, на що без правової підстави збільшилося майно збагаченої особи. Ці величини не мусять бути рівними, а якщо вони відрізняються, вартість безпідставного збагачення визначає менша сума.
Норми про безпідставне збагачення слід застосовувати тоді, коли немає іншої правової підстави, на якій можна було б відновити майнову рівновагу, порушену без правового обґрунтування. Їх застосовують також тоді, коли інші правові засоби пов’язані зі значно більшими труднощами в реалізації.
Судова практика щодо VAT від безпідставного збагачення
Суд Справедливості Європейського Союзу в рішенні від 20 лютого 1997 року у справі C-260/95 зазначив, що для цілей податку на додану вартість передусім слід аналізувати економічні, а не правові наслідки події. Для системи VAT фундаментальне значення має економічний критерій та аналіз реальної господарської ситуації.
NSA (Вищий адміністративний суд) у рішенні від 10 травня 2011 року у справі I FSK 743/10 зазначив, що відшкодування вартості будівельних робіт, виконаних без договору, слід ототожнювати з послугою. VAT оподатковуються навіть ті прийняті отримувачем послуги, які не були зазначені в договорі між контрагентами. Від кваліфікації операції залежить і ставка – приклад розбираємо у статті про ставку VAT при продажу сільськогосподарської землі.
У рішенні I FSK 743/10 NSA розглянув випадок отримання оплати як безпідставного збагачення за виконані й залишені будівельні роботи. Спірні будівельні роботи компанія виконала добровільно в межах своєї господарської діяльності, а завдані майнові втрати було компенсовано зобов’язанням інвестора відшкодувати вартість отриманого надання
Такі обставини дають змогу кваліфікувати залишення виконаних робіт у вигодонабувача з відшкодуванням їхньої вартості компанії як послугу, що оподатковується податком на товари та послуги. Цивільно-правовий аспект справи не змінює економічного значення такої операції для цілей VAT.
Практичні випадки оподаткування VAT
Аналіз конкретних ситуацій допомагає краще зрозуміти, коли безпідставне збагачення оподатковується VAT. Ключове значення має встановлення, чи було виконано певну послугу, що має економічну вартість, виражену в сумі отриманого відшкодування.
Розгляньмо ситуацію, коли компанія, що виконує договір на будівельні роботи, мусила виконати додаткові земляні роботи, не передбачені договором, але необхідні для належного виконання контракту. У такій ситуації компанія може звернутися до інвестора з вимогою відшкодування на підставі безпідставного збагачення.
- Аналіз характеру виконаної дії
- Встановлення економічної вартості надання
- Перевірка наявності прямого зв’язку з винагородою
- Оцінка оплатності надання
- Кваліфікація для цілей VAT
Немає сумніву, що компанія надала певну послугу з певною економічною вартістю, вираженою в сумі отриманого відшкодування як безпідставного збагачення. За таких обставин слід вважати, що має місце оплатне надання послуги, яке оподатковується VAT
З іншого боку, варто звернути увагу на індивідуальне податкове роз’яснення (KIS) Директора Національної податкової інформації від 26 серпня 2021 року № 0114-KDIP4-3.4012.400.2021.1.KM. Орган зазначив, що коли причиною повернення коштів як безпідставного збагачення є те, що взагалі не було жодної послуги, за яку здійснено оплату, оплатного надання послуги не відбудеться.
Критерії оцінки оподаткування VAT
Оцінка необхідності оподаткування VAT вимагає детального аналізу всієї сукупності відносин між сторонами. Ключове значення має встановлення, чи існує конкретне надання і чи отримане відшкодування належить в обмін на зустрічне надання у вигляді виконання певних дій.
| Критерій | Оподаткування VAT | Відсутність оподаткування VAT |
|---|---|---|
| Виконання послуги | Так, надання виконано | Ні, жодної послуги немає |
| Економічна вартість | Можна визначити | Неможливо встановити |
| Прямий зв’язок | Існує між послугою та оплатою | Немає причинного зв’язку |
| Характер операції | Взаємний | Односторонній |
Коли сукупність відносин між сторонами вказує на відсутність конкретного надання, отримане відшкодування не належить в обмін на зустрічне надання. Як наслідок, операція має односторонній характер, а повернені кошти не можна вважати винагородою за надання будь-якої послуги.
Дію, що полягає у відшкодуванні вартості оплатного виконання певних робіт без правового титулу, можна ототожнювати з послугою. Як наслідок, коли повернення коштів як безпідставного збагачення є еквівалентом виконаних робіт, має місце оплатність, а отже, така дія кваліфікується як надання послуги
Порядок розрахунку VAT від безпідставного збагачення
Підприємці, які отримали кошти як безпідставне збагачення, мають провести детальний аналіз своєї ситуації з погляду податкових обов’язків. Цей процес вимагає врахування як правових, так і економічних аспектів події.
Перший крок — встановити, чи було виконано будь-яке надання на користь іншої сторони. Це можуть бути виконання робіт, поставка товарів, надання послуг або інші дії з економічною вартістю. Далі слід оцінити, чи існує прямий зв’язок між виконаним наданням та отриманою оплатою.
- Аналіз характеру виконаного надання
- Оцінка економічної вартості надання
- Перевірка наявності прямого причинного зв’язку
- Встановлення оплатності надання
- Податкова кваліфікація для цілей VAT
Якщо аналіз покаже, що умови оплатного надання послуг виконано, підприємець буде зобов’язаний розрахувати VAT відповідно до чинних норм. Це означає необхідність виставити рахунок-фактуру (faktura) VAT і сплатити належний податок до податкової (urząd skarbowy). Для покупця ключовим тоді стає право на відрахування – розглядаємо його на прикладі рахунків PDF, надісланих поштою і факсом.
Відсутність правової підстави для певного надання не виключає автоматично оподаткування події податком на товари та послуги. Ключове значення має економічна суть операції та виконання умов оплатного надання послуг
У разі сумнівів щодо податкової кваліфікації події підприємці можуть скористатися інститутом податкового роз’яснення. Це дає змогу отримати позицію органу до здійснення розрахунку, а дотримання індивідуального податкового роз’яснення не може зашкодити заявнику (стаття 14k Податкового кодексу (Ordynacja podatkowa)), що зменшує ризик неправильної податкової кваліфікації.
Документація та бухгалтерський облік
Належне документування операцій, пов’язаних із безпідставним збагаченням, має ключове значення для податкових і бухгалтерських цілей. Підприємці мають особливо ретельно вести документацію, яка дасть змогу правильно розрахувати VAT.
Документація має охоплювати всі фактичні обставини, пов’язані з виникненням вимоги щодо безпідставного збагачення. Слід детально описати характер виконаного надання, його економічну вартість і правові підстави вимоги про відшкодування.
Будівельна компанія виконала додаткові земляні роботи, не охоплені договором, але необхідні для реалізації інвестиції. Після завершення проєкту вона звернулася до інвестора з вимогою відшкодувати витрати на підставі безпідставного збагачення. Отриману суму 150 000 zł нетто було визнано оплатним наданням послуг, що оподатковується VAT, тож треба було виставити рахунок-фактуру й сплатити податок у розмірі 34 500 zł.
Бухгалтерський облік має відображати економічну суть операції. Якщо отримані кошти кваліфіковано як оплатне надання послуг, їх слід відобразити як дохід від продажу разом із належним VAT. В іншому разі суму можна відобразити як інші операційні доходи без VAT. Про коригування податку при закритті фірми пишемо окремо – у статті про коригування VAT при ліквідації діяльності.
Наслідки неправильної податкової кваліфікації
Неправильна податкова кваліфікація операцій, пов’язаних із безпідставним збагаченням, може мати серйозні фінансові наслідки для підприємця. Податкові органи (зокрема під час податкової або митно-податкової перевірки) можуть оскаржити позицію платника і вимагати доплати податку з відсотками.
Якщо підприємець не розрахував VAT із сум, отриманих як безпідставне збагачення, а податковий орган встановить, що умови оплатного надання послуг виконано, може бути видано рішення, яке визначає правильний розмір податкового зобов’язання. На недоїмку нараховують пеню (odsetki za zwłokę) від дня, коли податок мав бути сплачений, а у VAT орган може додатково встановити додаткове податкове зобов’язання (стаття 112b Закону про VAT). Поточні розрахунки VAT і файли JPK ми готуємо для клієнтів нашої бухгалтерської фірми у Варшаві.
Додаткове податкове зобов’язання у VAT становить, як правило, до 30% суми заниження зобов’язання, а якщо після перевірки платник подасть коригування й сплатить податок — до 20% (стаття 112b Закону про VAT). Незалежно від цього підприємець може нести відповідальність за Кримінально-податковим кодексом (Kodeks karny skarbowy, KKS), наприклад за зазначення неправдивих даних у декларації (стаття 56 KKS) — як за податковий злочин або податкове правопорушення, залежно від суми та ступеня вини
З іншого боку, якщо підприємець помилково розрахував VAT із сум, які не оподатковуються, він може подати заяву про повернення переплати. Ця процедура, однак, вимагає детального обґрунтування та подання доказів на підтвердження своєї позиції.
