Розрахунки за поставки та послуги – один із найважливіших чинників, що впливають на ліквідність кожного підприємства. На практиці контрагенти часто не сплачують свої зобов’язання вчасно, і тоді потрібно нараховувати відсотки за прострочення. Правильне подання цих відсотків у балансі має ключове значення для достовірності фінансової звітності та відповідності стандартам бухгалтерського обліку, що діють у Польщі.
Відсотки за розрахунками за поставки та послуги нараховують у зв’язку з простроченням оплати за поставлені товари чи надані послуги. Щоб правильно відобразити їх у бухгалтерських книгах і подати в балансі, потрібно знати правові норми щодо нарахування відсотків, а також стандарти обліку, які визначають спосіб їх оцінки та подання у фінансовій звітності. Відсотки можуть надходити й від розміщених коштів — їх облік ми пояснюємо, розглядаючи строкові депозити в балансі.
Правові підстави нарахування відсотків за розрахунками
Правила нарахування відсотків за поставки та послуги детально врегульовані Цивільним кодексом (Kodeks cywilny) і Законом про протидію надмірним затримкам у комерційних операціях. Які норми застосовувати, залежить насамперед від того, чи продаж здійснюється фізичній особі, яка не веде господарської діяльності, чи іншому підприємцю.
Цивільний кодекс і Закон про протидію надмірним затримкам у комерційних операціях є правовою основою для нарахування відсотків за дебіторською заборгованістю. Вибір норм залежить від правового статусу контрагента та характеру укладеної угоди
У разі прострочення оплати за товари чи послуги, продані фізичній особі, яка не веде господарської діяльності, підставою для нарахування відсотків є стаття 481 Цивільного кодексу. Згідно з цією нормою, якщо боржник прострочує грошове зобов’язання, кредитор може вимагати відсотків за час прострочення, навіть якщо не зазнав жодної шкоди і навіть якщо прострочення сталося через обставини, за які боржник не відповідає.
Якщо ставку відсотків за прострочення не визначено в договорі, належать установлені законом відсотки за прострочення в розмірі суми референтної ставки Національного банку Польщі (NBP) і 5,5 процентного пункту (стаття 481 § 2 Цивільного кодексу; за референтної ставки 3,75%, чинної з 5 березня 2026 року, – 9,25% річних). Якщо вимога має вищу відсоткову ставку, кредитор може вимагати відсотків за прострочення за цією вищою ставкою.
Максимальний розмір відсотків за прострочення не може в річному обчисленні перевищувати подвійного розміру установлених законом відсотків за прострочення. Якщо цю межу перевищено, належать лише максимальні відсотки за прострочення згідно з Цивільним кодексом
Відсотки в угодах між підприємцями
Інші правила діють для угод між підприємцями в розумінні Закону «Право підприємців» (Prawo przedsiębiorców) або іншими суб’єктами, зазначеними у статті 2 Закону про протидію надмірним затримкам у комерційних операціях. У таких випадках, нараховуючи установлені законом відсотки за прострочення в комерційних операціях, застосовують статтю 4 пункт 3 цього Закону.
Згідно з цією нормою установлені законом відсотки за прострочення в комерційних операціях – це відсотки в розмірі суми референтної ставки NBP і 10 процентних пунктів. Виняток – комерційні операції, у яких боржником є публічний суб’єкт, що є закладом охорони здоров’я: тоді відсотки дорівнюють сумі референтної ставки NBP і 8 процентних пунктів.
Міністр, відповідальний за економіку, оголошує розмір установлених законом відсотків за прострочення в комерційних операціях в оголошенні в офіційному виданні Monitor Polski. Згідно з оголошенням Міністра фінансів і економіки від 22 червня 2026 року (M.P. 2026 позиція 642) з 1 липня 2026 року до 31 грудня 2026 року ставка становить 13,75% річних (11,75%, якщо боржником є публічний суб’єкт, що є закладом охорони здоров’я)
Позиція Комітету стандартів бухгалтерського обліку
У своїй позиції щодо розрахунків із контрагентами (ухвала № 9/2019 від 9 липня 2019 року, Офіційний вісник Міністра фінансів, позиція 83) Комітет стандартів бухгалтерського обліку (Komitet Standardów Rachunkowości, KSR) детально визначив правила нарахування відсотків за операціями купівлі-продажу. Згідно з пунктом 6.3 цієї позиції, ці правила регулюють Цивільний кодекс і закон про строки оплати – нині Закон про протидію надмірним затримкам у комерційних операціях.
Продавець може вимагати від покупця різних видів відсотків залежно від конкретної правової та фактичної ситуації. Перший вид – установлені законом відсотки, які належать, коли строк оплати в договорі купівлі-продажу відносно довгий, тобто перевищує строк, зазвичай застосовуваний для такого виду угод або передбачений законом.
У комерційній операції, де договір передбачає строк оплати понад 30 днів, продавець, який не є великим підприємцем, може вимагати цих відсотків після 30 днів, що відраховуються від дня виконання свого зобов’язання та доручення покупцеві документа, який підтверджує поставку товару або надання послуги, як-от рахунка-фактури (faktura) чи рахунку, до дня оплати, але не довше ніж до дня настання строку оплати, згідно зі статтею 5 Закону про протидію надмірним затримкам у комерційних операціях.
Продавець може вимагати установлених законом відсотків за прострочення, коли фізична особа або інший суб’єкт, не зазначений у Законі про протидію надмірним затримкам у комерційних операціях, прострочує оплату. При цьому не має значення, чи зазнав продавець шкоди через прострочення і чи сталося прострочення через обставини, за які боржник не відповідає
Третій вид – установлені законом відсотки за прострочення в комерційних операціях, які належать, коли покупець, що є суб’єктом, зазначеним у Законі про протидію надмірним затримкам у комерційних операціях, прострочує оплату. Як і в попередньому випадку, не має значення, чи зазнав продавець шкоди через прострочення і чи сталося прострочення через обставини, за які покупець не відповідає.
Порядок нарахування та документування відсотків
Якщо продавець виконав своє зобов’язання за договором і не отримав оплати в строк, зазначений у договорі, йому належать установлені законом відсотки за прострочення в комерційних операціях від дня настання строку оплати до дня отримання платежу згідно зі статтею 7 Закону про протидію надмірним затримкам у комерційних операціях (якщо боржником є публічний суб’єкт – стаття 8).
Якщо строк оплати не встановлено в договорі, продавцеві без потреби вимагати оплату належать установлені законом відсотки за прострочення в комерційних операціях після спливу 30 днів, що відраховуються від дня виконання ним свого зобов’язання, до дня оплати (стаття 6 частина 1).
Документування нарахованих відсотків вимагає правильного облікового підходу. Ухваливши рішення нарахувати відсотки за дебіторською заборгованістю, продавець повинен:
- Підготувати розрахунок відсотків за період прострочення
- Виставити покупцеві бухгалтерську ноту з деталями нарахування
- Здійснити бухгалтерські записи, що збільшують дебіторську заборгованість і фінансові доходи
- Оновити облік розрахунків із контрагентом
- Врахувати нараховані відсотки у фінансовій звітності
Продавець виставляє покупцеві бухгалтерську ноту, яку також називають нотою про відсотки (nota odsetkowa), і на її підставі відображає в бухгалтерських книгах нараховані відсотки як дебіторську заборгованість покупця та фінансові доходи. Підставою для визнання відсотків може бути також документ, переданий покупцеві в межах інвентаризації заборгованості методом підтвердження сальдо
Оцінка дебіторської заборгованості та зобов’язань на балансовий день
Згідно зі статтею 28 частиною 1 пунктами 7 і 8 Закону про бухгалтерський облік активи та пасиви оцінюють щонайменше на балансовий день у спосіб, визначений законодавством. Дебіторську заборгованість, як правило, оцінюють у сумі, що підлягає сплаті, з дотриманням принципу обачності, а зобов’язання, як правило, – у сумі, що підлягає сплаті. Згідно з позицією KSR ця сума охоплює також відсотки (договірні, установлені законом, за прострочення), нараховані на балансовий день.
Позиція Комітету стандартів бухгалтерського обліку щодо розрахунків із контрагентами уточнює, що оцінка дебіторської заборгованості контрагентів на балансовий день з дотриманням принципу обачності означає потребу перевірити, чи відповідає визначена на цей день сума до сплати реальній вартості заборгованості, тобто сумі, яку можна відшкодувати. Інший бік розрахунків — оцінка зобов’язань у балансі — підпорядковується окремим правилам.
| Вид оцінки | Дебіторська заборгованість | Зобов’язання | Правова підстава |
|---|---|---|---|
| Загальне правило | Сума, що підлягає сплаті | Сума, що підлягає сплаті | Стаття 28 частина 1 пункти 7–8 Закону про бухгалтерський облік |
| Принцип обачності | Сума, яку можна відшкодувати | Повна сума зобов’язання | Позиція KSR |
| Списання (знецінення) | Коли сума відшкодування < заборгованість | Не стосується | Стаття 35b Закону про бухгалтерський облік |
Якщо сума заборгованості, яку можна відшкодувати на балансовий день, нижча за суму до сплати, одиниця відповідно зменшує її вартість, здійснюючи списання для знецінення дебіторської заборгованості згідно із Законом про бухгалтерський облік.
Оцінка дебіторської заборгованості з дотриманням принципу обачності вимагає перевірки реальної вартості, яку можна відшкодувати на балансовий день. Якщо ця вартість нижча за суму до сплати, потрібно здійснити списання для знецінення заборгованості
Подання відсотків у балансі
Відсотки за розрахунками з контрагентами за поставки товарів і надання послуг є елементом балансової оцінки дебіторської заборгованості та зобов’язань і подаються в балансі разом із відповідною заборгованістю чи зобов’язанням. Це фундаментальне правило правильного подання фінансової звітності.
Для дебіторської заборгованості відсотки за розрахунками за поставки та послуги, нараховані на балансовий день, подають у балансі разом з основною заборгованістю в тій самій статті активів. Такий підхід забезпечує прозорість і зрозумілість фінансової звітності.
Одиниці, що складають баланс згідно з додатком № 1 до Закону про бухгалтерський облік, показують відсотки за дебіторською заборгованістю за поставки та послуги в таких статтях балансу:
- B.II.1 літера a) - Короткострокова дебіторська заборгованість пов’язаних одиниць
- B.II.2 літера a) - Короткострокова дебіторська заборгованість інших одиниць, у капіталі яких одиниця має участь
- B.II.3 літера a) - Короткострокова дебіторська заборгованість інших одиниць
Відсотки за дебіторською заборгованістю за поставки та послуги подають у балансі разом з основною заборгованістю у відповідній статті активів. Їх не показують окремою статтею, а як елемент загальної оцінки заборгованості контрагента
Так само для зобов’язань відсотки за розрахунками за поставки та послуги, нараховані на балансовий день, подають у пасивах балансу разом з основною сумою зобов’язання. Одиниці, що складають баланс згідно з додатком № 1 до Закону про бухгалтерський облік, показують відсотки за зобов’язаннями за поставки та послуги в таких статтях:
- B.III.1 літера a) - Короткострокові зобов’язання перед пов’язаними одиницями
- B.III.2 літера a) - Короткострокові зобов’язання перед іншими одиницями, у капіталі яких одиниця має участь
- B.III.3 літера d) - Короткострокові зобов’язання перед іншими одиницями
Вплив на фінансову звітність і фінансовий аналіз
Правильне відображення відсотків за розрахунками суттєво впливає на різні елементи фінансової звітності. У звіті про прибутки та збитки відсотки, нараховані за дебіторською заборгованістю, збільшують фінансові доходи, а відсотки, нараховані за зобов’язаннями, збільшують фінансові витрати підприємства.
З погляду фінансового аналізу сума нарахованих відсотків може свідчити про проблеми з ліквідністю контрагентів або про власні труднощі зі сплатою зобов’язань. Значні суми відсотків за дебіторською заборгованістю можуть вказувати на проблеми зі стягненням заборгованості та потребу посилити контроль над процесами стягнення.
Торговельна компанія продавала товари мережі роздрібних магазинів зі строком оплати 30 днів. Один із покупців систематично прострочував оплату на 60–90 днів. Компанія вирішила нараховувати відсотки згідно із Законом про протидію надмірним затримкам у комерційних операціях, що не лише збільшило фінансові доходи, а й дисциплінувало контрагента щодо своєчасної оплати.
Відсотки за розрахунками впливають також на показники ліквідності. Дебіторська заборгованість, збільшена на нараховані відсотки, збільшує вартість оборотних активів, що може покращити показники поточної та швидкої ліквідності. Водночас це покращення може бути лише видимим, якщо таку заборгованість важко стягнути. Їхню реальну вартість перевіряють, зокрема, під час інвентаризації дебіторської заборгованості.
Нарахування відсотків за дебіторською заборгованістю збільшує фінансові доходи у звіті про прибутки та збитки та вартість дебіторської заборгованості в балансі. Водночас це може сигналізувати про проблеми зі своєчасністю оплат контрагентів і потребу посиленого контролю стягнення
Документація та бухгалтерський облік відсотків
Належне документування нарахованих відсотків вимагає особливої ретельності у веденні бухгалтерського обліку. Кожне нарахування відсотків має бути належно задокументоване й обґрунтоване розрахунком, що враховує відповідні правові норми та ставки, чинні в певному періоді.
Основні документи, пов’язані з нарахуванням відсотків:
- Бухгалтерська нота (нота про відсотки), виставлена контрагентові
- Розрахунок відсотків із зазначенням періоду нарахування та застосованої ставки
- Копія рахунка-фактури чи іншого документа продажу, що є підставою основної заборгованості
- Документи, що підтверджують дату настання строку оплати
- Облік надходжень і платежів від контрагента
У бухгалтерських книгах нарахування відсотків за дебіторською заборгованістю відображають, збільшуючи рахунок дебіторської заборгованості контрагентів і рахунок фінансових доходів. У разі нарахування відсотків за зобов’язаннями збільшують рахунок зобов’язань перед контрагентами та рахунок фінансових витрат.
Документація нарахування відсотків має містити детальний розрахунок із зазначенням правильної правової підстави, періоду нарахування та чинної ставки. Кожну ноту про відсотки потрібно передати контрагентові та внести до бухгалтерського обліку
Податкові аспекти відсотків за розрахунками
Відсотки за дебіторською заборгованістю є доходом, що оподатковується податком на доходи, але лише після їх отримання. Суми нарахованих, але не отриманих відсотків за дебіторською заборгованістю не включають до доходів (стаття 12 частина 4 пункт 2 Закону про CIT, стаття 14 частина 3 пункт 2 Закону про PIT), тож бухгалтерський дохід із ноти про відсотки ще не є податковим доходом.
Щодо податку на товари та послуги (VAT, ПДВ), відсотки за дебіторською заборгованістю, як правило, не оподатковуються цим податком, оскільки не є винагородою за поставку товарів чи надання послуг. Відсотки – наслідок несвоєчасного виконання зобов’язань за основним договором.
Відсотки за зобов’язаннями можуть бути витратами, що враховуються в оподаткуванні (KUP), згідно з нормами податку на доходи, за умови що вони економічно обґрунтовані та пов’язані з господарською діяльністю. Проте витратами є лише сплачені відсотки – нараховані, але не сплачені або списані відсотки за зобов’язаннями не є витратами (стаття 16 частина 1 пункт 11 Закону про CIT, стаття 23 частина 1 пункт 32 Закону про PIT).
