Перехід на повну бухгалтерію у 2026 році — ключовий момент у розвитку кожного підприємства, особливо для фірм, які динамічно збільшують обороти й отримують дедалі вищі доходи. Перехід від спрощеного податкового обліку до комплексної бухгалтерії — це не лише вимога закону, а й стратегічний крок, що дає змогу краще управляти фінансами та точніше звітувати про діяльність.
Зростання масштабу діяльності природно тягне за собою вищі вимоги до обліку господарських операцій. Повна бухгалтерія забезпечує не тільки відповідність чинним правилам, а й дає керівникам детальну інформацію, потрібну для ухвалення стратегічних бізнесових рішень. З огляду на зростання регуляторних вимог і потребу у фінансовій прозорості запровадження бухгалтерських книг стає природним етапом розвитку кожного підприємства, що росте.
Облікові обов’язки в господарській діяльності
Ведення господарської діяльності в Польщі пов’язане з потребою систематично обліковувати всі економічні події, пов’язані з роботою підприємства. Податкове та бухгалтерське законодавство покладає на суб’єктів господарювання різні обов’язки, які залежать від багатьох чинників: організаційно-правової форми діяльності, розміру підприємства, структури власності та специфіки галузі.
Різноманіття форм оподаткування та методів обліку господарських операцій випливає з потреби пристосувати облікову систему до специфічних потреб різних типів підприємств. Менші суб’єкти можуть користуватися спрощеними формами обліку, тоді як більші організації потребують досконаліших бухгалтерських систем для детального відстеження та аналізу операцій.
Вибір форми ведення діяльності, а також її розмір і предмет тісно пов’язані з обов’язком застосовувати певний спосіб оподаткування та певну форму бухгалтерського обліку. Ці рішення мають довгострокові наслідки для підприємства і вимагають ретельного зважування всіх правових та економічних аспектів
Підприємці, які обрали податкову шкалу (12% і 32%) або лінійний податок 19%, обліковують господарські операції в KPiR (книга доходів і витрат) — доки їхні доходи не досягнуть ліміту, що зобов’язує вести бухгалтерські книги. Ця форма обліку призначена для платників PIT (податок на доходи фізичних осіб) і є спрощеним методом бухгалтерії, придатним для менших підприємств із відносно простою операційною структурою. KPiR, а після перевищення ліміту й бухгалтерські книги ми ведемо в нашій бухгалтерській фірмі у Варшаві.
Усі суб’єкти, що сплачують CIT (податок на прибуток), зобов’язані вести бухгалтерські книги, тобто так звану повну бухгалтерію. Ця вимога випливає з потреби забезпечити більшу прозорість і точність обліку для суб’єктів зі складнішою правовою та економічною структурою.
Суб’єкти, зобов’язані вести бухгалтерські книги
Обов’язок вести бухгалтерські книги регулює Закон про бухгалтерський облік, який застосовується до широкого кола суб’єктів, що мають місцезнаходження або місце управління на території Польщі. Його суб’єктний обсяг охоплює різні організаційні форми — від комерційних товариств до органів місцевого самоврядування. Кожна одиниця, яка починає вести бухгалтерські книги, має також затвердити облікову політику.
Комерційні товариства — як персональні, так і капітальні, зокрема товариства в організації, а також цивільні товариства (spółka cywilna) — зобов’язані вести бухгалтерські книги згідно із Законом про бухгалтерський облік (стаття 2 частина 1 пункт 1) — за винятком повних товариств фізичних осіб, партнерських товариств і цивільних товариств фізичних осіб, для яких вирішальним є ліміт доходу, описаний нижче. Ця вимога стосується також інших юридичних осіб, крім Державної скарбниці та Національного банку Польщі, які підлягають окремому регулюванню.
Фізичні особи, цивільні товариства фізичних осіб, повні товариства фізичних осіб і партнерські товариства зобов’язані вести бухгалтерські книги, якщо їхні чисті доходи від продажу товарів і продукції за попередній звітний рік становили щонайменше еквівалент 2 500 000 євро в польській валюті (поріг діє з 1 січня 2025 року; раніше — 2 000 000 євро). Цей поріг доходу є ключовим чинником, що визначає обов’язок переходу на повну бухгалтерію
Особливі правила стосуються підприємства в спадщині (przedsiębiorstwo w spadku), що діє згідно із законом про спадкове управління підприємством фізичної особи. Якщо на день, що передує дню відкриття спадщини, велися бухгалтерські книги, підприємство має продовжувати їх вести незалежно від розміру доходів.
- Проаналізуйте організаційно-правову форму своєї діяльності
- Перевірте розмір чистих доходів за попередній звітний рік
- Визначте, чи підпадає діяльність під особливі галузеві правила
- Перевірте, чи виконано критерії, що зобов’язують вести бухгалтерські книги
- Підготуйте документацію, потрібну для початку ведення бухгалтерських книг
Організаційні одиниці, що діють на підставі банківського права, правил обігу цінних паперів, правил надання послуг краудфандингу для бізнесу, правил щодо інвестиційних фондів і управління альтернативними інвестиційними фондами, правил страхової та перестрахової діяльності, правил щодо кооперативних ощадно-кредитних кас або правил організації та функціонування пенсійних фондів, зобов’язані вести бухгалтерські книги незалежно від розміру доходів.
| Вид суб’єкта | Критерій обов’язку | Правова підстава | Додаткові вимоги |
|---|---|---|---|
| Комерційні товариства | Організаційно-правова форма | Стаття 2 частина 1 пункт 1 | Крім повних товариств фізичних осіб і партнерських |
| Фізичні особи | Доходи 2,5 млн євро | Стаття 2 частина 1 пункт 2 | За попередній рік |
| Фінансові установи | Вид діяльності | Стаття 2 частина 1 пункт 3 | Незалежно від доходів |
| Органи самоврядування | Правовий статус | Стаття 2 частина 1 пункт 4 | Гміни, повіти, воєводства |
Ліміт доходу, що визначає перехід на повну бухгалтерію
Розмір доходів — ключовий чинник, що визначає обов’язок вести бухгалтерські книги для фізичних осіб, цивільних товариств фізичних осіб, повних товариств фізичних осіб і партнерських товариств. Згідно із Законом про PIT (стаття 24a частина 4), ці суб’єкти зобов’язані вести бухгалтерські книги, якщо їхні доходи у значенні статті 14 цього закону за попередній податковий рік становили в польській валюті щонайменше еквівалент суми, визначеної в правилах бухгалтерського обліку.
Поріг, встановлений у Законі про бухгалтерський облік, з 1 січня 2025 року становить 2 500 000 євро (раніше — 2 000 000 євро). Цю суму перераховують у злоті за середнім курсом, оголошеним Національним банком Польщі (NBP) на перший робочий день жовтня року, що передує звітному року (стаття 3 частина 3 Закону про бухгалтерський облік, стаття 24a частина 6 Закону про PIT). Цей механізм підтримує актуальність порогу з урахуванням коливань курсу.
Ліміт доходу, що зобов’язує вести бухгалтерські книги у 2026 році, становить 10 646 500 zł. Цю суму розраховано за середнім курсом NBP від 1 жовтня 2025 року, який становив 4,2586 zł за євро. Досягнення цього порогу доходами за 2025 рік означає обов’язок перейти на повну бухгалтерію з 1 січня 2026 року. З 1 січня 2027 року (доходи за 2026 рік) ліміт становить 10 942 500 zł — за курсом від 1 жовтня 2026 року (4,3770 zł за євро)
Ліміт доходу на 2026 рік розраховують за такою формулою: 2 500 000 євро × 4,2586 zł/євро = 10 646 500 zł. Середній курс оголошено NBP у таблиці середніх курсів № 190/A/NBP/2025 від 1 жовтня 2025 року, і він є підставою для перерахунку порогу в злоті.
Щорічний перерахунок ліміту доходу пристосовує його до поточних економічних умов і коливань курсу. Підприємці мають постійно стежити за своїми доходами з огляду на чинний поріг, щоб належно підготуватися до можливого переходу на повну бухгалтерію в наступному звітному році.
Як визначити суму доходів за попередній рік
Правильне визначення суми доходів за попередній рік — ключовий елемент перевірки обов’язку переходу на повну бухгалтерію. Підприємці мають врахувати всі доходи відповідно до визначення в Законі про PIT, тобто не лише доходи, що оподатковуються, а й звільнені від податку.
Згідно із Законом про PIT, доходом від господарської діяльності вважаються належні суми, навіть якщо їх фактично не отримано, за вирахуванням вартості повернених товарів, наданих знижок і скидок. У платників, які продають товари й послуги, що оподатковуються VAT (ПДВ), доходом від такого продажу вважається сума, зменшена на належний VAT.
Визначаючи суму доходів для перевірки обов’язку вести бухгалтерські книги, потрібно врахувати всі податкові доходи, зокрема звільнені від оподаткування. Це стосується, серед іншого, дотацій, субвенцій та інших форм фінансової підтримки, які за податковими правилами звільнені від податку, але є доходом у значенні закону про податок на доходи
Платники, які ведуть KPiR, починають перевірку з суми доходів у колонці «Разом дохід» — у книзі, що велася до кінця 2025 року, це колонка 9 (сума колонки 7 «Вартість проданих товарів і послуг» і колонки 8 «Інші доходи»), а в книзі за зразком, чинним з 1 січня 2026 року, — колонка 11 (сума колонок 9 і 10). Ця колонка містить основні податкові доходи, обліковані в межах діяльності.
До суми доходів із колонки «Разом дохід» KPiR потрібно додатково додати звільнені від оподаткування податкові доходи, які не відображаються в стандартному обліку KPiR. Прикладами таких доходів є дотації, визначені в Законі про PIT, вартість безоплатних послуг і податкові доходи, щодо яких стягнення податку скасовано.
- Доходи з колонки «Разом дохід» KPiR (до 2025 року колонка 9, з 2026 року колонка 11)
- Дотації, звільнені від оподаткування на підставі податкових правил
- Вартість безоплатних послуг, визначених у законі про податок на доходи
- Податкові доходи, щодо яких скасовано стягнення податку
- Субвенції, отримані на виконання господарських завдань
- Інші звільнені від оподаткування доходи, які все ж є податковим доходом
Практичні аспекти перевірки ліміту доходу
Перевірка перевищення ліміту доходу вимагає системного підходу та врахування всіх категорій доходів, які за податковими правилами слід включити до розрахунку порогу. Підприємці мають пам’ятати, що визначення доходу для встановлення обов’язку вести бухгалтерські книги ширше, ніж визначення доходу, що оподатковується.
В індивідуальному податковому роз’ясненні (KIS) від 28 квітня 2022 року (0113-KDIPT2-1.4011.56.2022.2.KO) директор Національної податкової інформації пояснив, що норма Закону про PIT лише визначає дохід від господарської діяльності і не розмежовує доходи, що оподатковуються, та доходи, звільнені від оподаткування, для цілей рівня доходу, що зобов’язує вести бухгалтерські книги. Пам’ятайте, що сам Закон про бухгалтерський облік (стаття 2 частина 1 пункт 2) посилається на чисті доходи від продажу товарів і продукції, а Закон про PIT (стаття 24a частина 4) — на доходи у значенні статті 14; податкові органи застосовують міру із Закону про PIT.
Отримані дотації та субвенції, крім призначених на придбання або виготовлення власними силами основних засобів чи нематеріальних активів, які амортизуються, є доходом від господарської діяльності. Ці доходи потрібно враховувати при визначенні ліміту доходу, що зобов’язує вести бухгалтерські книги, незалежно від їх звільнення від оподаткування
Якщо визначена підприємцем сума доходів для цілей рівня доходу, що зобов’язує вести бухгалтерські книги, у 2025 році дорівнює ліміту 10 646 500 zł або перевищує його, платник має закрити KPiR за 2025 рік і з 1 січня 2026 року відкрити бухгалтерські книги.
Підприємець, який веде JDG (одноосібна господарська діяльність, аналог ФОП), отримав у 2025 році доходи в сумі 10 580 000 zł, відображені в колонці 9 KPiR. Крім того, він отримав одноразову дотацію в сумі 100 000 zł на започаткування діяльності, звільнену від оподаткування. Загальна сума доходів становила 10 680 000 zł, що перевищило ліміт 10 646 500 zł і зобов’язало підприємця перейти на повну бухгалтерію у 2026 році.
Приклад: дотації ЄС у навчальній діяльності
Розгляньмо ситуацію підприємця, який веде одноосібну діяльність у сфері освітніх послуг. Пан Jan веде податкову книгу доходів і витрат і сплачує лінійний податок 19%. У межах діяльності він проводить як комерційні навчання, оплачувані замовниками, так і навчання в межах проєктів ЄС, фінансованих із публічних коштів.
У зв’язку з реалізацією проєктів ЄС пан Jan отримує дотації на прямі витрати, які не записують у KPiR, бо вони покривають видатки, що не є витратами, які враховуються в оподаткуванні, у його діяльності. Попри це отримані дотації є доходом у розумінні статті 14 Закону про PIT (частина 2 пункт 2) і мають бути враховані під час обчислення ліміту доходів.
Це означає, що для визначення ліміту доходів, що зобов’язує вести бухгалтерські книги, пан Jan має врахувати не лише доходи від комерційної діяльності, а й отримані дотації на фінансування прямих витрат, пов’язаних із виконанням завдань проєктів ЄС.
Підприємець, що веде навчальну діяльність, отримав у 2025 році комерційні доходи в сумі 8 700 000 zł та дотації ЄС на освітні проєкти в сумі 2 000 000 zł. Загальна сума доходів становила 10 700 000 zł, що перевищило ліміт 10 646 500 zł, чинний для 2026 року. Тому підприємець має вести бухгалтерські книги з 1 січня 2026 року.
Добровільне ведення бухгалтерських книг
Закон про бухгалтерський облік дозволяє добровільно вести бухгалтерські книги суб’єктам, які не мають такого обов’язку через ліміт доходу чи специфіку діяльності. Фізичні особи, цивільні товариства фізичних осіб, повні товариства фізичних осіб, партнерські товариства та підприємства в спадщині можуть вирішити вести бухгалтерські книги незалежно від розміру доходів.
Рішення про добровільне ведення бухгалтерських книг потрібно ухвалити заздалегідь, і його не можна запровадити протягом звітного року. Добровільне ведення бухгалтерських книг починається з початку наступного звітного року. Закон про бухгалтерський облік (стаття 2 частина 2) вимагає повідомити начальника податкової (urząd skarbowy), компетентної у справах податку на доходи, до початку звітного року, якщо окремі правила не передбачають іншого, — а Закон про PIT (стаття 24a частина 5) передбачає, що платник повідомляє про ведення бухгалтерських книг у річній декларації за рік, у якому вони велися.
Для платників PIT це означає, що рішення про добровільне ведення бухгалтерських книг не вимагає попереднього повідомлення податкових органів — загальний обов’язок повідомити податкову (urząd skarbowy) за статтею 2 частина 2 Закону про бухгалтерський облік застосовується, «якщо окремі норми не встановлюють інакше», а Закон про PIT встановлює інакше.
Рішення про добровільне ведення бухгалтерських книг потрібно ухвалити до початку звітного року, а платник PIT повідомляє про нього в річній декларації за цей рік (стаття 24a частина 5 Закону про PIT). Підприємець не може обрати це рішення протягом звітного року, тому його потрібно планувати заздалегідь, враховуючи всі правові та економічні наслідки такої зміни
Добровільне ведення бухгалтерських книг може бути вигідним для підприємців, які планують розвиток і очікують перевищення ліміту доходу в наступні роки. Раннє запровадження повної бухгалтерії допомагає краще підготувати організацію до вищих облікових вимог і поступово пристосувати внутрішні процеси до досконалішої облікової системи.
Вибір добровільного ведення бухгалтерських книг може бути зумовлений різними бізнесовими причинами, як-от планове залучення зовнішнього фінансування, підготовка підприємства до продажу чи бажання отримати точнішу інформацію про прибутковість окремих напрямів діяльності.
Наслідки переходу на повну бухгалтерію
Перехід від спрощеного податкового обліку до повної бухгалтерії пов’язаний із низкою суттєвих змін у роботі підприємства, які стосуються не лише технічних аспектів обліку, а й організаційних і стратегічних аспектів управління фірмою. Підприємці мають підготуватися до вищих вимог щодо документування господарських операцій і детальнішої фінансової звітності.
Запровадження бухгалтерських книг вимагає подвійного запису, тобто відображення кожної господарської операції щонайменше на двох рахунках. Ця система забезпечує більший контроль над операціями й дає змогу складати детальнішу фінансову звітність, але водночас вимагає вищої бухгалтерської кваліфікації та досконаліших ІТ-інструментів.
Повна бухгалтерія вимагає складання річної фінансової звітності, що складається з балансу, звіту про прибутки та збитки і додаткової інформації. Звітність має бути складена згідно із Законом про бухгалтерський облік і подана у встановлені строки до компетентних органів, що збільшує звітні обов’язки підприємства
Підприємства, які ведуть бухгалтерські книги, зобов’язані проводити інвентаризацію майна, тобто перевіряти фактичний стан активів і порівнювати його зі станом, відображеним у бухгалтерських книгах. Як правило, інвентаризацію проводять на останній день кожного звітного року (стаття 26 частина 1 Закону про бухгалтерський облік), а для деяких активів закон допускає рідший цикл — раз на 2 або 4 роки (стаття 26 частина 3).
- Закриття KPiR за попередній рік
- Підготовка вступного балансу на день початку ведення бухгалтерських книг
- Запровадження системи подвійного запису
- Розроблення робочого плану рахунків, пристосованого до специфіки діяльності
- Проведення інвентаризації майна на день відкриття бухгалтерських книг
- Запровадження процедур внутрішнього контролю та обігу бухгалтерських документів
Процедура: перехід з KPiR на повну бухгалтерію крок за кроком
Незалежно від того, чи перехід на бухгалтерські книги добровільний, чи обов’язковий після перевищення ліміту доходів, платник має виконати низку підготовчих дій. Перший крок — закрити й підсумувати податкову книгу за попередній рік (зокрема інвентаризація (spis z natury) станом на 31 грудня — § 20 розпорядження про KPiR, Dz.U. (Вісник законів) 2025, поз. 1299), визначивши річний дохід на підставі статті 24 частина 2 Закону про PIT.
Під час переходу з податкової книги на повну бухгалтерію обов’язково потрібно скласти перелік активів і пасивів, підтверджений їх інвентаризацією. Згідно зі статтею 19 частина 1 Закону про бухгалтерський облік цей перелік (інвентарний опис) складають суб’єкти, які раніше не вели бухгалтерських книг у спосіб, визначений законом; його позиції відповідають позиціям вступного балансу (стаття 19 частина 2).
Складання переліку активів і пасивів, підтвердженого інвентаризацією, є обов’язковим під час переходу на повну бухгалтерію. Інвентаризація має охопити всі активи та зобов’язання станом на день початку ведення бухгалтерських книг
Наступний етап — відкриття бухгалтерських книг на початок фінансового року, що має відбутися протягом 15 днів від початку фінансового року (стаття 12 частина 1 Закону про бухгалтерський облік). До початку ведення бухгалтерських книг також потрібно письмово скласти облікову політику (стаття 10 частини 1–2), яка буде основою для всіх бухгалтерських операцій.
Перехід вимагає також підготовки відповідних бухгалтерських систем і процедур, значно ширших, ніж ті, що застосовуються до податкової книги доходів і витрат. Потрібно врахувати необхідність ведення додаткових реєстрів і документації та виконання вимог щодо звітності.
Коли почати підготовку
Належна підготовка до переходу на повну бухгалтерію є ключовою для безперервності ведення документації та уникнення правових проблем. Процес варто розпочати заздалегідь, найкраще в останньому кварталі року, що передує запланованому переходу.
Перший крок — проаналізувати поточний стан бухгалтерської документації та визначити всі активи й зобов’язання, які потрібно буде включити до вступного інвентарного опису. Також слід підготувати відповідні бухгалтерські процедури й обрати план рахунків, який застосовуватиметься в новій системі.
Строки переходу на повну бухгалтерію
Дотримання строків і правових процедур, пов’язаних із переходом на повну бухгалтерію, є обов’язковим і має важливі наслідки для підприємця. Їх недотримання може призвести до правових і фінансових санкцій.
Основні строки, пов’язані з переходом на бухгалтерські книги:
- 1 січня - дата початку ведення бухгалтерських книг
- 15 січня - строк відкриття бухгалтерських книг (15 днів від початку року)
- 31 грудня - інвентаризація та закриття KPiR за попередній рік
- До 30 квітня - строк подання податкової декларації (PIT-36 або PIT-36L) за попередній рік (стаття 45 частини 1 і 1a Закону про PIT)
- До 31 березня року, що настає після першого року ведення книг - складання фінансової звітності за перший рік (3 місяці від дати балансу, стаття 52 частина 1 Закону про бухгалтерський облік); звітність надсилають Голові KAS (Національна податкова адміністрація) до спливу строку подання декларації (стаття 45 частина 5 Закону про PIT)
Бухгалтерські книги потрібно відкрити протягом 15 днів від початку фінансового року, тобто до 15 січня. Неведення бухгалтерських книг або ведення їх усупереч правилам карається штрафом або позбавленням волі на строк до 2 років (стаття 77 пункт 1 Закону про бухгалтерський облік), а недостовірні чи неналежні книги можуть тягнути відповідальність за Фіскальним кримінальним кодексом
Елементи бухгалтерських книг
Згідно із Законом про бухгалтерський облік бухгалтерські книги охоплюють сукупності бухгалтерських записів, оборотів і сальдо, що утворюють комплексну систему фінансової документації підприємства. Ця система значно ширша, ніж спрощена бухгалтерія на основі KPiR.
| Бухгалтерський елемент | Функція | Періодичність | Особливі вимоги |
|---|---|---|---|
| Журнал | Хронологічні записи операцій | Поточно | Наскрізна нумерація |
| Головна книга | Облік на синтетичних рахунках | Поточно | План рахунків |
| Допоміжні книги | Детальний облік | Поточно | Звірки |
| Оборотно-сальдові відомості | Контроль правильності | Періодично | Баланс |
| Інвентарний опис | Перелік активів | Під час відкриття книг | Інвентаризація |
Журнал — основний елемент бухгалтерських книг, у якому всі господарські операції записують у хронологічному порядку. Кожен запис у журналі має містити дату операції, опис і рахунки, яких він стосується. Головна книга містить облік усіх операцій на синтетичних рахунках відповідно до прийнятого плану рахунків.
Допоміжні книги служать для детального обліку господарських операцій і мають регулярно звірятися з головною книгою. Оборотно-сальдові відомості складають для контролю правильності бухгалтерських записів і як основу для складання фінансової звітності
Перелік активів і пасивів, який також називають інвентарним описом, складають на підставі проведеної інвентаризації, і він є основою для відкриття бухгалтерських книг та контролю стану майна суб’єкта. У наступні роки роль інвентарного опису виконують оборотно-сальдові відомості, складені на день закриття книг (стаття 19 частина 1 Закону про бухгалтерський облік). Усі ці елементи потрібно вести відповідно до прийнятих принципів обліку та чинного законодавства.
Відмінності між KPiR і бухгалтерськими книгами
Перехід з податкової книги доходів і витрат на повну бухгалтерію означає суттєві зміни у способі обліку господарських операцій. Ці відмінності стосуються не лише обсягу обліку, а й методології та вимог до звітності.
У KPiR облік зводиться переважно до реєстрації доходів і витрат касовим методом або методом нарахування, залежно від обраного методу. Бухгалтерські книги натомість вимагають комплексного обліку всіх активів, зобов’язань і власного капіталу за принципом подвійного запису.
Ще одна важлива відмінність — обсяг звітності. KPiR служить переважно для визначення бази оподаткування податком на доходи, тоді як бухгалтерські книги є основою для складання повної фінансової звітності, що охоплює баланс, звіт про прибутки та збитки й додаткову інформацію.
Підприємець, який досі вів KPiR, обліковував лише доходи та витрати в простій таблиці. Після переходу на бухгалтерські книги він має вести облік на бухгалтерських рахунках, складати пробний баланс і готувати щомісячні оборотно-сальдові відомості. Крім того, він має проводити інвентаризацію майна та складати річну фінансову звітність, що складається з балансу, звіту про прибутки та збитки й додаткової інформації.
Технічні та організаційні вимоги повної бухгалтерії
Ведення бухгалтерських книг вимагає виконання низки технічних та організаційних вимог, які забезпечують правильність, повноту й достовірність обліку. Підприємствам варто запровадити відповідні процедури внутрішнього контролю, забезпечити належний обіг бухгалтерських документів і захищати фінансові дані, які вони зберігають.
Бухгалтерські книги можна вести в паперовій або електронній формі, і дедалі більше підприємств обирає сучасні ІТ-системи, що автоматизують багато облікових процесів. Незалежно від обраної форми підприємства мають забезпечити цілісність і повноту книг та можливість їх відновлення в разі пошкодження або втрати.
Бухгалтерські документи та бухгалтерські книги потрібно зберігати щонайменше 5 років, рахуючи від початку року, наступного за звітним роком, якого вони стосуються (стаття 74 частини 2 і 3 Закону про бухгалтерський облік), а для податкових цілей — до спливу строку давності податкового зобов’язання, як правило 5 років від кінця року, в якому минув строк сплати податку (стаття 86 § 1 і стаття 70 § 1 Податкового кодексу (Ordynacja podatkowa)). Цей строк може бути подовжено, якщо тривають контрольні чи судові провадження. Підприємства мають забезпечити належні умови зберігання документів і їх захист від пошкодження, втрати чи неправомірного доступу
Система внутрішнього контролю на підприємстві, що веде бухгалтерські книги, має охоплювати процедури авторизації господарських операцій, перевірки правильності бухгалтерських документів, контролю відповідності облікових записів первинним документам і періодичної перевірки сальдо рахунків. Ефективна система внутрішнього контролю мінімізує ризик облікових помилок і допомагає забезпечити достовірність фінансової звітності.
