Допомога з тимчасової непрацездатності (zasiłek chorobowy) після припинення зайнятості — це виплата, яка може належати працівникам навіть після закінчення трудових відносин. Проте не кожен може розраховувати на продовження цієї виплати. ZUS (Управління соціального страхування) виплачує допомогу з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості лише в певних випадках і на чітко визначених умовах.
Ситуація, коли працівник захворіє незадовго до закінчення трудового договору або під час строку попередження, вимагає особливої уваги як від роботодавця, так і від самого працівника. Правильне розуміння правил щодо допомоги з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості допомагає уникнути проблем з отриманням належної виплати і забезпечує безперервність соціального захисту.
Основні умови отримання допомоги з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості
Щоб ZUS міг виплатити допомогу з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості, мають бути виконані дуже конкретні умови, визначені в Законі про грошові виплати із соціального страхування на випадок хвороби та материнства (далі — Закон про допомоги). Якщо непрацездатність виникла лише після припинення підстави для страхування, найважливіша вимога — вона має тривати без перерви щонайменше 30 днів (стаття 7 Закону про допомоги). Ця умова не стосується непрацездатності, яка виникла ще під час дії страхування і триває після його припинення (стаття 6 частина 1 і стаття 13 частина 1).
Непрацездатність, що дає право на допомогу з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості, має виникнути не пізніше ніж через 14 днів після припинення підстави для страхування на випадок хвороби. У разі інфекційної хвороби з інкубаційним періодом понад 14 днів або іншої хвороби, симптоми якої проявляються більш ніж через 14 днів (літерний код E), цей строк подовжується до 3 місяців від припинення страхування (стаття 7 пункт 2 і стаття 57 частина 1 пункт 5)
Ключове значення має момент виникнення непрацездатності. Якщо хвороба почнеться більш ніж через 14 днів після закінчення зайнятості, працівник втрачає право на допомогу з тимчасової непрацездатності від ZUS. Виняток становлять хвороби, позначені в медичному висновку спеціальним літерним кодом E (інфекційні хвороби з інкубаційним періодом понад 14 днів та інші хвороби, симптоми яких проявляються більш ніж через 14 днів), — у таких випадках строк подовжується до 3 місяців.
Якщо непрацездатність виникла після припинення зайнятості, 30-денний період непрацездатності має тривати безперервно, щоб можна було претендувати на допомогу з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості. Переривання цього періоду означає втрату права на виплату
Дуже важливо також, щоб непрацездатність була підтверджена належним медичним висновком в електронній формі e-ZLA (лікарняний, L4). Як правило, лікарняні видають в електронній формі (стаття 55 частина 1 Закону про допомоги) — паперовий бланк, роздрукований із системи ZUS, лікар видає лише тоді, коли видати лікарняний електронно неможливо (стаття 55a частина 7), що значно спрощує обслуговування виплат з тимчасової непрацездатності.
Практичні приклади застосування правил
Розгляньмо конкретний приклад. Пані Karolina працювала за строковим трудовим договором (umowa o pracę) з 1 січня 2025 року до 30 червня 2025 року. Ще під час роботи вона подала роботодавцю лікарняний, який тривав з 10 червня 2025 року до 10 липня 2025 року.
У цій ситуації лікарняний вийшов за межі строку дії трудового договору. Роботодавець виплатить пані Karolina лікарняну винагороду за період з 10 червня до 30 червня 2025 року, тобто за час, коли трудовий договір ще діяв. За решту періоду лікарняного, з 1 липня до 10 липня 2025 року, допомогу з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості виплатить відповідний відділ ZUS. Оскільки непрацездатність виникла ще під час роботи, умова 30 днів безперервної непрацездатності тут не застосовується.
Відповідальність за виплату лікарняних чітко розподілена: роботодавець платить за період дії договору, а за період після припинення зайнятості допомогу завжди виплачує ZUS (стаття 61 частина 1 пункт 2 літера d Закону про допомоги). Проте з першим лікарняним, що охоплює період після припинення зайнятості, потрібно подати до ZUS заяву про допомогу разом із заявою-декларацією ZUS Z-10, а колишній роботодавець передає до ZUS довідку платника внесків
Цей приклад показує, як відбувається перехід від лікарняної винагороди, яку виплачує роботодавець, до допомоги з тимчасової непрацездатності, яку виплачує ZUS. За повного пакета документів перехід може відбутися без перерви у виплатах, за умови що виконані всі необхідні умови. Лікарняну винагороду у відомостях зарплати та розрахунки з ZUS ведемо для клієнтів нашого кадрового та зарплатного обслуговування.
Випадки, що виключають право на допомогу
ZUS не виплатить допомогу з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості в кількох чітко визначених випадках. Ці винятки (стаття 13 Закону про допомоги) мають на меті запобігти подвійному отриманню виплат і стосуються осіб, які вже мають інший захист — виплату або нову підставу для страхування.
Перший виключний випадок — коли особа має встановлене право на пенсію за віком або пенсію у зв’язку з непрацездатністю (стаття 13 частина 1 пункт 1). Логіка цього винятку проста: якщо хтось уже має право на пенсійну виплату, він не повинен додатково отримувати допомогу з тимчасової непрацездатності за період після припинення зайнятості.
Особи, які продовжують трудову діяльність або розпочинають нову діяльність, що є підставою для страхування на випадок хвороби (або дає право на виплати за період непрацездатності), не мають права на допомогу з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості. Це стосується як добровільного, так і обов’язкового страхування (стаття 13 частина 1 пункт 2); допомога не належить також особі, яка обов’язково застрахована в KRUS (Фонд соціального страхування фермерів) (пункт 5)
Ще один виняток — коли особа має право на допомогу по безробіттю, передпенсійну допомогу, передпенсійну виплату, додаткову батьківську виплату або компенсаційну виплату для вчителів (стаття 13 частина 1 пункт 4). Ці виплати вважаються альтернативним джерелом доходу, що виключає можливість отримувати допомогу з тимчасової непрацездатності.
Особливо важливий виняток стосується осіб, які не набули права на допомогу під час страхування, бо не відпрацювали необхідного періоду очікування (стаття 13 частина 1 пункт 3). Якщо хтось не мав права на допомогу під час роботи, він не може отримати її і після припинення зайнятості. Допомога не належить також тоді, коли страхування припинилося вже після вичерпання права на допомогу з тимчасової непрацездатності (стаття 13 частина 2).
Необхідні документи і порядок подання заяви
Щоб отримати допомогу з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості, потрібно надіслати відповідні документи до ZUS. Основний документ — електронний лікарняний e-ZLA, який лікар оформлює в системі ZUS, тож він потрапляє до ZUS автоматично. Якщо лікар видав роздруківку лікарняного або висновок на паперовому бланку, застрахована особа сама доставляє їх до ZUS (стаття 62 частина 1 пункт 1 Закону про допомоги). Самого лікарняного недостатньо — коли допомогу виплачує ZUS, провадження розпочинається на підставі роздруківки чи паперового висновку або заяви застрахованої особи (стаття 61b частина 2 пункт 2); ZUS зазначає для цього заяву ZUS ZAS-53.
- Отримання лікарняного e-ZLA (потрапляє до ZUS автоматично)
- Подання заяви ZUS ZAS-53 і заяви-декларації на бланку ZUS Z-10
- Передання колишнім роботодавцем довідки платника внесків до ZUS
- Доставлення повного пакета документів до відповідного відділу ZUS
- Очікування рішення ZUS про призначення виплати
Як правило, лікарняні видають в електронній формі e-ZLA. Роздруківку лікарняного лікар передає пацієнтові на його вимогу, а також тоді, коли платник внесків не має інформаційного профілю на PUE ZUS (онлайн-платформа ZUS) (стаття 55a частина 6 Закону про допомоги)
Другий ключовий документ — заява-декларація на бланку ZUS Z-10, яку, за інформацією ZUS, подають із першим лікарняним, що охоплює період після припинення підстави для страхування. Ця заява містить інформацію про ситуацію особи, яка претендує на допомогу, і підтверджує виконання умов для її отримання.
Для обчислення розміру допомоги потрібна також довідка від платника внесків, тобто колишнього роботодавця, який подає її до ZUS (стаття 61 частина 3 Закону про допомоги). Вид довідки залежить від характеру зайнятості:
- ZUS Z-3 — для працівників, зайнятих за трудовим договором
- ZUS Z-3b — для осіб, які ведуть позааграрну господарську діяльність, осіб, які з ними співпрацюють, і духовних осіб
- ZUS Z-3a — для інших застрахованих осіб
Детальна інформація про довідки ZUS
Довідка ZUS Z-3a стосується широкої групи застрахованих осіб, до якої належать члени сільськогосподарських виробничих кооперативів, кооперативів сільськогосподарських гуртків, особи, які працюють за агентським договором, договором доручення (umowa zlecenia) або іншим договором про надання послуг. До цієї групи входять також особи, які співпрацюють, і надомники.
До групи застрахованих осіб, на яких поширюється довідка ZUS Z-3a, належать також особи, які отримують спортивну стипендію, проходять альтернативну службу, а також особи, які доглядають дітей за договором активізації (umowa uaktywniająca)
Довідка ZUS Z-3a охоплює також осіб, які отримують стипендію під час стажування, навчання або професійної підготовки на робочому місці, куди їх скерував повітовий центр зайнятості або інший орган, що скеровує. Це стосується також осіб, які отримують стипендію під час навчання в післядипломній освіті.
| Вид довідки | Група застрахованих | Застосування | Хто передає до ZUS |
|---|---|---|---|
| ZUS Z-3 | Працівники за трудовим договором | Стандартна зайнятість | Колишній роботодавець |
| ZUS Z-3a | Інші застраховані | Цивільно-правові договори, стипендії | Платник внесків (напр. замовник за договором доручення) |
| ZUS Z-3b | Підприємці та духовні особи | Господарська діяльність | Застрахована особа як платник внесків на власне страхування |
Правильна довідка має ключове значення для правильного обчислення розміру допомоги з тимчасової непрацездатності. На підставі інформації з довідки ZUS визначає базу обчислення виплати і період, за який належить допомога.
Строк виплати допомоги з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості
З 2022 року відбулися суттєві зміни в правилах щодо строку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості. Раніше цю виплату здійснювали до вичерпання періоду виплати допомоги (182 дні), тепер цей строк скорочено до 91 дня (стаття 8 частина 2 Закону про допомоги) — і не довше, ніж до вичерпання періоду виплати допомоги. Ця зміна суттєво впливає на фінансове становище людей, які захворіли після закінчення зайнятості.
Скорочений 91-денний строк виплати допомоги не стосується непрацездатності, спричиненої туберкульозом, яка припадає на період вагітності або виникла внаслідок проходження обстежень, передбачених для кандидатів у донори клітин, тканин і органів
Винятки зі скороченого строку виплати стосуються особливих ситуацій зі здоров’ям. Непрацездатність, спричинена туберкульозом, і далі дає право на довший строк виплати допомоги (до 270 днів, стаття 8 частина 1). Так само у випадку непрацездатності в період вагітності та непрацездатності внаслідок проходження необхідних медичних обстежень, передбачених для кандидатів у донори клітин, тканин і органів.
Процедури забору клітин, тканин і органів також дають право на довший строк виплати допомоги з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості. Ці винятки мають на меті захист людей в особливих ситуаціях зі здоров’ям
Ще одна важлива зміна, запроваджена з 2022 року, — уніфікація періоду виплати допомоги. До кінця 2021 року діяли інші правила: попередні періоди непрацездатності зараховували до одного періоду виплати лише тоді, коли після перерви (не довшої ніж 60 днів) непрацездатність була спричинена тією самою хворобою. З 2022 року періоди непрацездатності підсумовують за перерви до 60 днів незалежно від виду хвороби (стаття 9 частина 2).
Зміни в правилах з 2022 року
Реформа системи допомоги з тимчасової непрацездатності, запроваджена у 2022 році, принесла фундаментальні зміни у спосіб обчислення періодів виплати. Раніше мало значення, чи хвороба була тією самою, що виникла до перерви. ZUS зараховував допомогу до одного 182-денного періоду виплати, якщо перерва в непрацездатності не перевищувала 60 днів.
Тепер не має значення, чи хвороба та сама, чи інша. Період виплати допомоги один і, як правило, становить 182 дні (270 днів при туберкульозі та у вагітності), а за час після припинення зайнятості допомога належить щонайбільше 91 день у межах цього періоду. Ця зміна значно спрощує систему, але водночас може бути менш вигідною для деяких застрахованих. Якщо після вичерпання допомоги подальше лікування чи реабілітація дають шанс відновити працездатність, можна звернутися по реабілітаційну виплату (świadczenie rehabilitacyjne) — щонайбільше на 12 місяців (стаття 18), з тими самими винятками, що й для допомоги після припинення зайнятості (стаття 18 частина 7 і стаття 22).
Винятком із правила підсумовування періодів є непрацездатність під час вагітності: якщо після перерви не довшої ніж 60 днів непрацездатність виникла під час вагітності, періоди до перерви не зараховують до періоду виплати допомоги (стаття 9 частина 2, друге речення). Це правило має на меті особливий захист вагітних жінок
Нові правила запроваджують також чіткіші принципи переходу між різними формами зайнятості. Періоди непрацездатності підсумовують і тоді, коли між ними припинилася зайнятість або змінився роботодавець, — значення має перерва в непрацездатності (до 60 днів), а не безперервність зайнятості. З 1 січня 2027 року закон прямо передбачає один період виплати допомоги незалежно від кількості підстав для страхування на випадок хвороби (стаття 9 частина 4).
- Скорочення періоду виплати допомоги після припинення зайнятості з 182 до 91 дня
- Скасування значення «тієї самої хвороби» під час обчислення періодів
- Запровадження окремого періоду виплати допомоги для вагітності
- Підсумовування періодів непрацездатності незалежно від зміни роботодавця (перерва до 60 днів)
- Єдина ставка допомоги 80% — без зниження до 70% за перебування в лікарні (стаття 11 частини 1a–1b скасовані)
Порядок виплати допомоги ZUS
Після подання повного пакета документів до ZUS розпочинається процедура перевірки права на допомогу з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості. ZUS перевіряє, чи виконано всі формальні умови, чи документи повні і чи немає обставин, що виключають право на виплату.
Практичний приклад: Пан Marek закінчив роботу 15 травня 2025 року. Він захворів 25 травня 2025 року і отримав лікарняний на 35 днів. Оскільки хвороба виникла протягом 14 днів після закінчення роботи і триває понад 30 днів, а винятки зі статті 13 Закону про допомоги не застосовуються, пан Marek має право на допомогу з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості, яку ZUS виплачує за весь період непрацездатності.
ZUS перевіряє також розмір допомоги на підставі довідки від роботодавця. Базу обчислення допомоги з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості встановлюють за тими самими правилами, що й під час роботи, — це середня місячна винагорода за 12 календарних місяців, що передують місяцю виникнення непрацездатності (стаття 36). Проте за період після припинення страхування база не може перевищувати 100% середньої заробітної плати, яку щокварталу оголошують для пенсійних цілей (стаття 46).
Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості, як правило, становить 80 відсотків бази обчислення, так само як і допомоги під час роботи (стаття 11 частина 1; з 2022 року без зниження до 70% за перебування в лікарні). 100 відсотків належить, зокрема, за непрацездатність у період вагітності (стаття 11 частина 2)
Виплата допомоги відбувається після позитивної перевірки документів і визначення розміру виплати. ZUS перераховує кошти на банківський рахунок, зазначений застрахованою особою, або іншим способом відповідно до побажань отримувача.
Найпоширеніші помилки і проблеми
Поширеною проблемою буває неправильне обчислення 14-денного строку від припинення зайнятості. Працівники часто плутають дату закінчення договору з датою останнього робочого дня, що може призвести до втрати права на допомогу. Ключове значення має точне визначення моменту припинення підстави для страхування на випадок хвороби.
Ще одна поширена помилка — неповний пакет документів, поданий до ZUS. Відсутність будь-якого з необхідних документів — лікарняного e-ZLA, заяви ZUS ZAS-53 із заявою-декларацією ZUS Z-10 або відповідної довідки від роботодавця — затримує розгляд заяви або призводить до її відхилення.
Особливу увагу слід звернути на правильне позначення інфекційних хвороб літерним кодом E в медичному висновку. Код E застосовують також до інших хвороб, симптоми яких проявляються більш ніж через 14 днів від початку хвороби. Лише таке позначення дає право на подовжений 3-місячний строк для захворювання після припинення зайнятості
Проблеми виникають також тоді, коли працівник розпочинає нову трудову діяльність під час отримання допомоги з тимчасової непрацездатності після припинення зайнятості. Початок діяльності, що є підставою для страхування на випадок хвороби, виключає допомогу за період після припинення зайнятості (стаття 13 частина 1 пункт 2), а з 13 квітня 2026 року виконання під час лікарняного будь-якої оплачуваної роботи (крім епізодичних дій, вимушених важливими обставинами) або діяльності, несумісної з метою лікарняного, означає втрату допомоги за весь період лікарняного — також після припинення зайнятості (стаття 17 частини 1–1b і 4). Тож навіть короткочасна зайнятість може призвести до втрати права на виплату, тому про будь-яку зміну ситуації потрібно невідкладно повідомити ZUS.
