У господарській практиці буває, що підприємства вирішують тимчасово зупинити свою діяльність. Така ситуація викликає багато запитань щодо правильного ведення бухгалтерії, особливо щодо розподілу витрат у часі. Одна з найчастіших проблем — облік активних міжперіодних розрахунків витрат (czynne rozliczenia międzyokresowe kosztów), наприклад страхових полісів, оплачених наперед, які стосуються також періоду зупинення діяльності.
Зупинення господарської діяльності не означає повного припинення всіх бухгалтерських обов’язків. Підприємці мають і далі дотримуватися певних правил бухгалтерського обліку та правильно відображати господарські події цього періоду. Особливо важливий правильний підхід до активних міжперіодних розрахунків витрат, які потрібно продовжувати попри формальне зупинення діяльності. Дзеркальним відображенням цих позицій є доходи майбутніх періодів.
Зупинення господарської діяльності не звільняє підприємця від обов’язку вести бухгалтерські книги, якщо відбуваються події з майновими або фінансовими наслідками. Це стосується насамперед міжперіодних розрахунків витрат, які й далі потрібно систематично розраховувати відповідно до принципу відповідності доходів і витрат
Правові підстави зупинення господарської діяльності
Правила зупинення господарської діяльності детально визначено в Законі «Право підприємців» (Prawo przedsiębiorców). Згідно зі статтею 25 частиною 1 цього закону, під час зупинення підприємець не може вести господарську діяльність і отримувати поточні доходи від несільськогосподарської господарської діяльності. Проте цей припис не означає повної відмови від будь-яких дій, пов’язаних із діяльністю суб’єкта.
Закон точно визначає обсяг прав і обов’язків підприємця під час зупинення. Згідно зі статтею 25 частиною 2 Закону «Право підприємців», підприємець у цей час зберігає низку важливих прав і обов’язків, які безпосередньо впливають на ведення бухгалтерських книг.
Під час зупинення діяльності підприємець може виконувати всі дії, необхідні для збереження або забезпечення джерела доходів, зокрема розривати раніше укладені договори. Він також може приймати платежі за дебіторською заборгованістю і зобов’язаний погашати зобов’язання, що виникли до дати зупинення діяльності
З погляду бухгалтерії особливо важливі такі права й обов’язки підприємця під час зупинення:
- Виконання дій, необхідних для збереження або забезпечення джерела доходів, зокрема розірвання раніше укладених договорів
- Приймання платежів за дебіторською заборгованістю та погашення зобов’язань, що виникли до дати зупинення діяльності
- Продаж власних основних засобів і обладнання
- Участь у судових, податкових та адміністративних провадженнях, пов’язаних із діяльністю до дати зупинення
- Виконання всіх обов’язків, передбачених законом
- Отримання фінансових доходів, зокрема від діяльності, що велася до дати зупинення
- Можливість проходити перевірки на умовах, передбачених для підприємців, які ведуть господарську діяльність
Закон «Право підприємців» дозволяє підприємцю під час зупинення отримувати фінансові доходи, зокрема від діяльності, що велася до дати зупинення. Це означає можливість отримувати банківські відсотки, дивіденди чи інші пасивні доходи
Бухгалтерські обов’язки під час зупинення діяльності
Ведення бухгалтерських книг під час зупинення діяльності регулює Закон про бухгалтерський облік. Стаття 12 частина 3b цього закону містить положення, яке безпосередньо стосується зупинення діяльності суб’єкта. Згідно з ним, можна не закривати бухгалтерських книг за звітний рік, протягом усього якого діяльність суб’єкта була зупинена, якщо суб’єкт не нараховує амортизації і не відбуваються інші події з майновими або фінансовими наслідками.
Подіями з майновими або фінансовими наслідками вважаються всі події, які слід відобразити в бухгалтерських книгах товариства попри формальне зупинення діяльності. На практиці це можуть бути різноманітні операції та події.
Найчастіші події, що потребують бухгалтерського обліку під час зупинення діяльності:
- Нарахування амортизації необоротних активів (у бухгалтерських книгах — для податкових цілей активи, що не використовуються внаслідок зупинення, не амортизуються з місяця, наступного за місяцем зупинення: стаття 16c пункт 5 Закону про CIT (податок на прибуток), стаття 22c пункт 5 Закону про PIT (податок на доходи фізичних осіб))
- Продаж основних засобів або обладнання
- Надходження коштів готівкою та на банківський рахунок за товари чи послуги, продані до зупинення
- Експлуатаційні платежі за оренду, електроенергію, телефон, інтернет чи банківські комісії
- Сплата публічно-правових зобов’язань, наприклад податку на нерухомість
- Отримання пасивних доходів у вигляді банківських відсотків на кошти
Суб’єкт може не закривати бухгалтерських книг за звітний рік, протягом усього якого діяльність була зупинена, але лише тоді, коли не відбуваються події з майновими або фінансовими наслідками. В іншому разі обов’язок закрити бухгалтерські книги на кінець звітного року залишається чинним
Правила розрахунку міжперіодних витрат під час зупинення
Згідно із Законом «Право підприємців», під час зупинення підприємець не може вести поточну господарську діяльність, але може виконувати дії, необхідні для збереження або забезпечення джерела доходів. Це правило безпосередньо впливає на облік міжперіодних розрахунків витрат, таких як страхові поліси.
Сам факт перерви в діяльності внаслідок її зупинення не впливає на обґрунтованість списання активних міжперіодних розрахунків витрат на страхові поліси, якщо страховий захист за цими договорами й далі діє. Це означає основоположне правило: якщо суб’єкт і далі має страхування за полісами, він і під час зупинення діяльності продовжує списувати активні міжперіодні розрахунки витрат, пов’язані з цими полісами.
Принцип відповідності вимагає розподілу витрат у часі незалежно від зупинення діяльності. Згідно зі статтею 6 частиною 2 Закону про бухгалтерський облік, для забезпечення відповідності доходів і пов’язаних із ними витрат до активів або пасивів звітного періоду відносять витрати, що стосуються майбутніх періодів
Правовою підставою активних міжперіодних розрахунків витрат є стаття 39 частини 1 і 3 Закону про бухгалтерський облік. Згідно з цим приписом, суб’єкти здійснюють активні міжперіодні розрахунки витрат, якщо вони стосуються майбутніх звітних періодів, а їх списання може відбуватися відповідно до плину часу або обсягу послуг. Час і спосіб розрахунку мають бути обґрунтовані характером витрат із дотриманням принципу обачності.
Стандарти бухгалтерського обліку та міжперіодні розрахунки
Національний стандарт бухгалтерського обліку № 4 «Знецінення активів» (Офіційний вісник Міністра фінансів 2012 року, поз. 15) містить важливі вказівки щодо операційних витрат майбутніх періодів. Згідно з пунктом 6.3.29 цього стандарту, операційні витрати майбутніх періодів суб’єкт оцінює відповідно до статті 39 частини 3 Закону про бухгалтерський облік у ще не розрахованій сумі, відображеній у бухгалтерських книгах на дату балансу, з дотриманням принципу обачності.
Відображення міжперіодних розрахунків у фінансовій звітності обґрунтоване тоді, коли суб’єкт не змінив планів отримувати вигоди від оплачених наперед послуг, які надають йому інші особи. У разі зупинення діяльності особливо важливо правильно оцінити періоди, протягом яких суб’єкт і далі отримуватиме вигоди від укладених договорів.
В особливих ситуаціях, коли договір, з яким пов’язане виникнення міжперіодних розрахунків, не можна розірвати або він не передбачає повернення сум, оплачених наперед, суб’єкт має оцінити, в яких періодах ще отримуватиме вигоди від цих послуг. Та частина витрат, що припадає на період понад час фактичного отримання вигод, підлягає списанню і є списанням знецінення цих витрат.
Коригування ставки міжперіодних розрахунків впливатимуть на результати наступних періодів, починаючи з найближчого, через віднесення на фінансовий результат. Суб’єкт має регулярно оцінювати обґрунтованість збереження міжперіодних розрахунків на дотеперішньому рівні
Бухгалтерський облік міжперіодних розрахунків
Правильний облік міжперіодних розрахунків витрат вимагає використання відповідних рахунків і системного підходу до розподілу витрат у часі. Витрати на страховий поліс, що стосуються майбутніх звітних періодів, відображають на рахунку 640 «Активні міжперіодні розрахунки витрат» на дату укладення договору страхування.
Купівля страхового поліса відображається в бухгалтерських книгах так:
| Господарська операція | Рахунок Дт | Рахунок Кт | Опис операції |
|---|---|---|---|
| Купівля поліса | 640 Активні міжперіодні розрахунки витрат | 249 Інші розрахунки | Відображення купівлі страхового поліса |
| Щомісячне списання | 406 Інші витрати за елементами | 640 Активні міжперіодні розрахунки витрат | Розрахунок частини витрат, що припадає на певний місяць |
Списання активних міжперіодних розрахунків витрат за певний розрахунковий період вимагає системного підходу. Кожен місяць, у якому суб’єкт користується страховим захистом, має бути обтяжений відповідною частиною вартості поліса, незалежно від того, чи діяльність ведеться, чи зупинена.
Товариство з обмеженою відповідальністю (sp. z o.o., аналог ТОВ) уклало річний поліс страхування службового автомобіля на суму 12 000 zł у січні 2025 року. У квітні 2025 року воно зупинило господарську діяльність. Попри зупинення автомобіль і далі потребує страхування, тож товариство продовжує щомісячні списання в сумі 1 000 zł протягом усього строку дії поліса.
Систематичне списання активних міжперіодних розрахунків витрат під час зупинення діяльності не лише дозволене, а й прямо вимагається правилами бухгалтерського обліку. Це забезпечує правильний розподіл витрат у часі та дотримання принципу відповідності
Практичні аспекти розрахунку страхових полісів
У бухгалтерській практиці розрахунок страхових полісів під час зупинення діяльності вимагає особливої уваги до кількох ключових аспектів. Насамперед потрібно оцінити, чи страховий захист і далі потрібен і чи суб’єкт справді отримує вигоди від договору страхування.
Найпоширеніші види страхових полісів, розрахунок яких потрібно продовжувати під час зупинення діяльності:
- Автострахування службових транспортних засобів
- Страхування майна та необоротних активів
- Страхування цивільної відповідальності
- Страхування будівель і комерційних приміщень
- Страхування від крадіжки та зламу
Кожен із цих видів страхування може бути обґрунтованим навіть під час зупинення діяльності, бо захищає майно суб’єкта від різних ризиків, які можуть виникнути незалежно від ведення поточної діяльності.
Якщо є сумніви щодо доцільності подальшого збереження певних страхових полісів, суб’єкт має розглянути можливість їх анулювання або призупинення. Якщо ж поліс не можна анулювати або призупинення пов’язане зі значними витратами, продовження міжперіодного розрахунку залишається правильним бухгалтерським рішенням.
Рішення про продовження міжперіодного розрахунку страхових полісів має щоразу бути обґрунтоване фактичним отриманням вигод від страхового захисту. Суб’єкт має регулярно оцінювати, чи збереження певного страхування економічно обґрунтоване
Контроль і перевірка міжперіодних розрахунків
Правильне ведення міжперіодних розрахунків під час зупинення діяльності вимагає систематичного контролю й перевірки. Суб’єкт має регулярно переглядати стан своїх активних міжперіодних розрахунків витрат і оцінювати обґрунтованість їх подальшого збереження.
Контроль міжперіодних розрахунків має охоплювати такі елементи:
- Перевірку актуальності договорів страхування та інших договорів, що породжують міжперіодні розрахунки
- Оцінку обґрунтованості подальшого збереження окремих видів страхування
- Перевірку правильності розрахунку щомісячних списань
- Контроль своєчасності бухгалтерських списань
- Аналіз сальдо рахунку 640 «Активні міжперіодні розрахунки витрат»
- Перегляд первинної документації щодо укладених договорів
Особливу увагу слід приділити договорам, які можна розірвати або призупинити без значних витрат. У таких випадках суб’єкт має розглянути, чи збереження певного страхування економічно обґрунтоване під час зупинення діяльності.
Торговельне товариство мало страхування професійної цивільної відповідальності вартістю 24 000 zł на рік. Після зупинення діяльності у травні 2025 року товариство проаналізувало доцільність збереження цього страхування. Оскільки воно вже не вело поточної торговельної діяльності, то вирішило анулювати поліс з кінця травня, розрахувавши витрати пропорційно за період січень–травень.
Документація та архівування під час зупинення
Ведення належної бухгалтерської документації під час зупинення діяльності так само важливе, як і в період активного ведення бізнесу. Усі операції, пов’язані з міжперіодними розрахунками витрат, мають бути належно задокументовані та заархівовані відповідно до вимог Закону про бухгалтерський облік. Наша бухгалтерська фірма у Варшаві веде бухгалтерські книги клієнтів і під час зупинення діяльності.
Документація щодо міжперіодних розрахунків має охоплювати:
- Оригінали договорів страхування та інших договорів, що породжують міжперіодні розрахунки
- Рахунки-фактури (faktura) та інші документи, що підтверджують понесення витрат
- Розрахунки щомісячних списань міжперіодних розрахунків
- Бухгалтерські документи, що підтверджують здійснення списань
- Листування зі страховиками та іншими контрагентами
- Аналізи обґрунтованості збереження окремих видів страхування
Обов’язок зберігати бухгалтерську документацію під час зупинення діяльності залишається таким самим, як і в період активного ведення бізнесу. Документи потрібно зберігати щонайменше 5 років, рахуючи від початку року, наступного за звітним роком, якого вони стосуються, а документи щодо комерційних договорів — 5 років від початку року, наступного за роком, у якому договори остаточно розраховано (стаття 74 частини 2 і 3 Закону про бухгалтерський облік); для податкових цілей — до спливу строку давності податкового зобов’язання (стаття 86 § 1 Податкового кодексу (Ordynacja podatkowa))
Вплив зупинення на фінансову звітність
Зупинення господарської діяльності суттєво впливає на спосіб подання інформації у фінансовій звітності. Міжперіодні розрахунки витрат, що продовжуються під час зупинення, мають бути належно відображені в балансі та звіті про прибутки та збитки.
У балансі активні міжперіодні розрахунки витрат відображають в активах — у статтях «Довгострокові міжперіодні розрахунки» (необоротні активи) і «Короткострокові міжперіодні розрахунки» (оборотні активи). Їх вартість має відображати фактичну суму витрат, що припадають на майбутні періоди, з урахуванням можливих списань знецінення.
У звіті про прибутки та збитки поточні списання міжперіодних розрахунків витрат відносять на фінансовий результат у відповідній статті витрат за елементами (наприклад, поліси — «Інші витрати за елементами»), а списання знецінення цих розрахунків — у статті «Інші операційні витрати» (Національний стандарт бухгалтерського обліку № 4 пункт 6.3.30). Навіть під час зупинення діяльності ці витрати впливають на фінансовий результат суб’єкта.
Крім того, у додатковій інформації до фінансової звітності суб’єкт має навести інформацію про:
- Правила оцінки та розрахунку міжперіодних витрат
- Суттєві зміни рівня міжперіодних розрахунків
- Вплив зупинення діяльності на облікову політику
- Суттєві події, що відбулися під час зупинення діяльності
